Справа № 22ц-1390/2009 Головуючий у 1 інстанції – Білоус М.В.
Категорія – цивільна
Доповідач – Зінченко С.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І менем України
19 жовтня 2009 року
м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого: Мамонової О.Є.,
суддів: Зінченко С.П., Лазоренка М.І.,
при секретарі: Пільгуй Н.В.
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_13 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_13, Прилуцької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та за позовом Прилуцького Міжрайонного прокурора в інтересах Прилуцької міської ради до ОСОБА_13 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и в:
В березні 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_13, Прилуцької міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 грудня 2008 року, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку від 24 грудня 2008 року, виданого на ім'я ОСОБА_13
В квітні 2009 року Прилуцький міжрайонний прокурор в інтересах Прилуцької міської ради, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 грудня 2008 року № 9841 та про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку від 24 грудня 2008 року, виданого на ім'я ОСОБА_13
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2009 року позовні заяви були об’єднані в одне провадження.
Позивачі посилалися на те, що 27 листопада 2008 року Прилуцька міська рада прийняла рішення №47 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення”, у п.7 якого вказано: „продати земельну ділянку ОСОБА_13 АДРЕСА_1 площею 14445 кв.м. для обслуговування нежитлових будівель та споруд за експертною оцінкою ТОВ Експертно-консалтингова фірма „Десна-Експерт” в сумі 317739 грн.” На частину зазначеної земельної ділянки площею 1435 кв.м. встановлено обмеження в зв’язку з проходженням через неї підземної лінії електропередач та теплопостачання.
Далі зазначали, що на спірній земельній ділянці в 1980 році споруджено житловий будинок для працівників пожежного депо заводу „Білкозин”. Цей житловий будинок під час приватизації не увійшов до статутного фонду ВАТ “Білкозин”, про що мається наказ Регіонального відділення Фонду Держмайна від 11.12.2007 року № 350 про “Про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Прилуки державного майна”.
Крім того, позивачі вказували на те, що 15 грудня 2007 року між територіальною громадою міста, від імені якої діяла Прилуцька міська рада Чернігівської області, та ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки за 317739.00 грн.
На підставі рішення Прилуцької міської ради №47 від 27 листопада 2008 року та зазначеного договору купівлі-продажу передано у приватну власність ОСОБА_13 земельну ділянку площею 14445 кв.м. біля їх будинку для обслуговування жилого будинку та господарських споруд і видано їй державний акт від 24 грудня 2008 року на право власності на вказану земельну ділянку – Серії ЯЖ №603682.
05 лютого 2009 року Прилуцька міська рада прийняла рішення, в п.2 якого зазначено: „що вважати таким, що втратив чинність п.7 рішення міської ради від 27 листопада 2008 року №47 стосовно продажу земельної ділянки ОСОБА_13 в зв’язку з порушенням інтересів мешканців житлового будинку АДРЕСА_1”.
Оскільки при укладанні договору купівлі-продажу земельної ділянки порушено право користування прибудинковою територією мешканців житлового будинку АДРЕСА_1, позивачі просили визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2008 року.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 8 травня 2009 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_4, Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах Прилуцької міської ради задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15 листопада 2008 року №9841, скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку від 24 грудня 2008 року, зобов’язано ОСОБА_13 передати вказану земельну ділянку територіальній громаді м. Прилуки, а Прилуцькій міській раді повернути їй кошти, отримані за цим договором.
В апеляційній скарзі ОСОБА_13 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 8 травня 2009 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що судом не дано належної оцінки всім обставинам справи та доказам, вимогам закону до укладення правочинів та вимогам щодо дотримання спеціальних норм.
На думку апелянта, судом неповною мірою було встановлено обставини, які мають значення для справи, зокрема в рішенні зазначено, що відповідачка створює всілякі перешкоди в користуванні прибудинковою територією, однак не наведено докази в обґрунтування даного твердження.
Також апелянт зазначає, що судом невірно застосовано норми матеріального права, а саме ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України.
Крім того, апелянт вказує на те, що судом не взято до уваги той факт, що на спірній земельній ділянці, придбаній ОСОБА_13 знаходиться майно, яке належить їй – будівля пожежної частини, склад та інше. Судом неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки не на підставах, встановлених ст. 203 ЦПК України, а на підставі того, що при укладанні зазначеного договору буди порушені права мешканців будинку.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зазначають, що рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 8 травня 2009 року є законним та обґрунтованим, а тому просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з постановленням нового рішення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_4, Прилуцького міжрайонного прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що під час укладення оспорюваного договору не були вирішені питання щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою мешканцями будинку АДРЕСА_1. Цим договором були безпосередньо порушені їх права. Недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог ст.203 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним.
Проте, таких висновків суд першої інстанції дійшов з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
По справі встановлено, що рішенням Прилуцької міської ради від 27 листопада 2008 року №47 “Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” надано дозвіл на продаж ОСОБА_13 земельної ділянки площею 14445 м2, розташованої АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлових будівель та споруд.
15 грудня 2008 року між ОСОБА_13 та територіальною громадою міста Прилуки, від імені якої діяла Прилуцька міська рада, було укладено договір купівлі-продажу ВМА №810585(а.с.67-68), за умовами якого Продавець(територіальна громада м. Прилуки) передала у власність Покупцеві(ОСОБА_13) земельну ділянку площею 14445 м2, а Покупець прийняла вказану земельну ділянку та сплатила за неї грошову суму визначену договором.
Таким чином, ОСОБА_13 уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 14445 м2 на підставі рішення Прилуцької міської ради від 27.11.2008 року, 15.12.2008 року даний договір був посвідчений нотаріально, ОСОБА_13 сплатила за дану земельну ділянку 317739 грн., отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєструвала у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
Як на правову підставу недійсності правочину позивачі посилаються на порушення ОСОБА_13 ст. 377 ЦК України, ст.120 ЗК України, згідно яких, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщенні, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Норми зазначених статей регулюють перехід права власності на земельну ділянку при переході права на житловий будинок, будівлю або споруду.
Будинок АДРЕСА_1 на час розгляду справи у суді перебував на балансі ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин”.
Позивачі ОСОБА_14 і ОСОБА_4 та інші мешканці будинку АДРЕСА_1 не набули права власності на цей будинок на підставах і в порядку, передбачених Законом України від 19 червня 1992 року №2482-ХІІ „Про приватизацію державного житлового фонду”.
Відповідно до ч.5 ст.10 зазначеного Закону користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.42 ЗК розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них споруди та при будинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації, проте суд на зазначене уваги не звернув.
Тому доводи позивачів про те, що укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки позбавило мешканців будинку можливості користуватися прибудинковою територією, не можуть бути визнані апеляційним судом як підстава для визнання правочину недійсним за відсутності відповідної землевпорядної документації про розміри та конфігурацію зазначеної земельної ділянки на якій розташований будинок.
Не може бути взятий до уваги, як підстава для визнання недійсним правочину, той факт, що рішенням Прилуцької міської ради №1 від 05.02. 2009 року визнано таким, що втратив чинність п.7 рішення Прилуцької міської ради №47 від 27.11.2008 року про надання дозволу на продаж ОСОБА_13 спірної земельної ділянки, оскільки п.7 рішення Прилуцької міської ради від 27.01.2008 року є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, тобто актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом свого виконання, а саме фактом укладанням договору купівлі-продажу земельної ділянки.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 377 Цивільного кодексу України, ст.120 ЗК України апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_13 - задовольнити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 травня 2009 року – скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_4, до ОСОБА_13 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та позову Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах Прилуцької міської ради до ОСОБА_13 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: