Судове рішення #6609110

                                                                                                         

                     

Справа № 11-578/2009 р.                           Головуючий у І інстанції Кузьмін М.В.

Категорія - ст. 121 ч. 1 КК України          Доповідач  Білобров В.Д.



    У Х В А Л А

                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И


05 листопада 2009 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:


    Головуючого –            судді Навозенко Л.С.  

     суддів –                        Білоброва В.Д., Акуленко С. О.  

    з участю прокурора – Євхименка В.В.

                         засудженого –              ОСОБА_1

                         

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2009 року.


Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Казахстан, Мангишлакської області, м. Ржано-Узень, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,  лезгін, громадянин республіки Казахстан, освіта середня, не одружений, працюючий ВАТ „Київське об’єднання ім. Артема” висотником-стропольником, раніше судимий:

18.03.2008 року Щорським райсудом Чернігівської області за ст. 122 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі,



засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Питання щодо речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.


Як встановив суд, ОСОБА_1 12 березня 2009 року, в ранковий час, знаходячись біля автомобільного мосту, через залізничні шляхи, що по вул. Щорса, в м. Чернігові, на грунті раптово виниклих особистих неприязнених стосунків навмисно наніс удар ножем в область тулубу ОСОБА_2, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, з ушкодженням правої долі печінки, ускладненого внутрішньо-черевною кровотечею, котре виникло від дії колючо-різального предмету, типу ножа, могло утворитись 12.03.2009 року і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.


Не погоджуючись з вироком суду подав апеляцію, в якій вказує, що у нього не було прямого умислу наносити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, це сталося, оскільки ОСОБА_2 сам спровокував його, виражаючи погрози на його адресу та родичів. Зазначає, що суд при винесенні вироку не врахував  його щире каяття та характеризуючи його дані. Просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ст. 123 КК України.  


Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та просив вирок її задовольнити, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.


Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку.


Сам засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав і показав, що 12.03.2009 року він вночі знаходився в гуртожитку по вул. Щорса у знайомого на ім’я  ОСОБА_3. Коли прийшов привітався з ОСОБА_3 то познайомився з потерпілим ОСОБА_2 ОСОБА_3 попрохав потерпілого та ще одного хлопця, який був з ним, щоб вони вийшли з кімнати, але у відповідь останні почали грубити. Він вийшов на вулицю, слідом за ним вийшов потерпілий та його знайомий, один з них спитав у нього цигарку, але він відповів, що не має. Між ними виник словесний конфлікт, вони почали штовхати один одного, потім почали битись з потерпілим та іншим хлопцем. Після того, як побились, розійшлися. Вранці його затримали працівники міліції і повідомили, що він вдарив когось ножем.


Не дивлячись на таку позицію засудженого ОСОБА_1, його вина в інкримінованому злочині, за який його засуджено, підтверджується показаннями потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи.


Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив покази ОСОБА_1 в частині того, що в ніч на 12.03.2009 року він знаходився у свого знайомого на ім’я  ОСОБА_3 в гуртожитку АДРЕСА_2. Також там були ОСОБА_4, ОСОБА_5, сусідка ОСОБА_6. Вони всі вживали спиртні напої, вночі прийшов ОСОБА_1, який назвався ОСОБА_8, привітався і пішов. Хвилин через 5 повернувся, з ним був хлопець на ім’я ОСОБА_4 та дівчина ОСОБА_7, всі почали розпивати горілку. Коли вже допивали, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, стали просити, щоб вони пішли та забрали з собою ОСОБА_3, тому що вони бажають залишитись в кімнаті з ОСОБА_7, але ОСОБА_3 не бажав, щоб вони пішли і повідомив, що боїться ОСОБА_8 та ОСОБА_4. ОСОБА_4 сказав: „Навіщо ви виганяєте?”, у відповідь ОСОБА_1 ударив його кулаком в ніс, ОСОБА_4 упав, почав підніматись, але ОСОБА_1 дістав ножа і приставив ОСОБА_4 до шиї. Потім всі заспокоїлись, ОСОБА_4 на кухні вмився і він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішов додому. Як тільки вони вийшли, зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що його можуть вбити і тоді вони вирішили йти не через міст, а по залізничній колії. Коли йшли, побачили, що стоїть компанія і коли проходили повз них, почули голос ОСОБА_1: „Стоять”. Він сказав ОСОБА_4 та ОСОБА_5, тікаємо і побіг. ОСОБА_1 наздогнав його, повалив на землю, потім підняв і приставивши ніж до горла повів назад. Там де вони стояли ОСОБА_4 бився з хлопцем на ім’я ОСОБА_4, який прийшов разом з ОСОБА_1, посадив його біля дерева і підбіг до ОСОБА_4, потім повернувся і почав його бити. ОСОБА_9 почав його відтягувати. В той час, коли ОСОБА_1, бив його, він упав на землю і не зміг піднятися, ОСОБА_1 тягнув його за руку та наказував встати. Коли зрозумів, що не може піднятись, ударив по обличчю, забрав ОСОБА_9 та ОСОБА_7 і вони пішли. Після чого ОСОБА_4, який лежав неподалік на землі, підійшов до нього і почав піднімати, але він прохав його не чіпати, тоді ОСОБА_4, піднявши кофту, повідомив, що у нього калюжа крові. ОСОБА_5 побігла в гуртожиток викликати „швидку допомогу”. Приїхала „швидка допомога” та його забрали до лікарні.


Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знаходились в гостях у знайомого на ім’я  ОСОБА_3 в гуртожитку АДРЕСА_2, вживали спиртні напої, потім вона заснула, коли її розбудили, то вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 пішли додому. Коли проходили біля труби, яка розташована біля мосту на залізничній колії, почула голос :”Давай порозмовляємо”, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 і між хлопцями розпочалась бійка. ОСОБА_7 затулила їй рот рукою, наказавши не кричати, бо гірше буде. Хто з ким бився вона не бачила. Потім коли хлопці перестали битися вона побачила, що ОСОБА_2 лежить на землі, ОСОБА_4 намагався його підняти, але останній повідомив, що йому боляче. Вона побігла до сестри, зять викликав „швидку допомогу”, на машині разом з ОСОБА_2 вони поїхали до лікарні, а там їх затримали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що 11.03.2009 року ввечері, після 22-ї години, вона зустрілась з ОСОБА_1 та ОСОБА_9, близько 24-ї години вони пішли в гуртожиток до їх знайомого ім’я  ОСОБА_3, там вживали спиртні напої, після чого вони з ОСОБА_9 вийшли на вулицю, потім вийшов і ОСОБА_1 і вони пішли додому. Зупинились біля дерева покурити і побачили, що йдуть потерпілий, ОСОБА_5, ОСОБА_4, які були в кімнаті у ОСОБА_3. ОСОБА_1 щось крикнув і побіг до них, ОСОБА_2 почав тікати, ОСОБА_1 за ним, в цей час ОСОБА_9 почав бити ОСОБА_4 ОСОБА_4. Вона в цей час заспокоювала ОСОБА_5, щоб вона не кричала. Коли все заспокоїлось ОСОБА_2 та ОСОБА_4 лежали на землі, ОСОБА_1 кричав, щоб потерпілий підвівся, але останній відповідав, що не може. Після цього вони втрьох, вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_9, поїхали на дачу біля ЗАЗу, там хтось з хлопців, вона не знає хто саме, сказав: „Ніж загнали майже з ручкою”.


Аналогічні свідчення дали суду і свідки ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_9

Також вина ОСОБА_1  підтверджується  його первинними поясненнями, де він визнав, що наніс удар ножем ОСОБА_2, але куди не пам’ятає (а.с. 18);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання, де ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 як особу, що завдала йому ножове поранення (а.с. 34);

- протоколами допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого, де ОСОБА_1 визнав, що в ході бійки з потерпілим він завдав йому удар ножем, який у нього був, а після цього з землі забрав мобільний телефон „Алкател” (а.с. 44, 70-71);

- протоколом відтворення обставин та обстановки події, де ОСОБА_1 в присутності понятих на місці добровільно розповів яким чином, ножем, він завдав тілесних ушкоджень потерпілому (а.с. 52-55).

Згідно висновку експерта № 817  у ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, з ушкодженням правої долі печінки, ускладненого внутрішньо-черевною кровотечею, котре виникло від дії колючо-різального предмету, типу ножа, могло утворитись 12.03.2009 року і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

 

Як видно із матеріалів кримінальної справи, суд відповідно до вимог кримінально-процесуального закону дослідив всі докази і давши їм оцінку обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілого, свідків та висновок експертизи.


Суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_2 За цим обвинуваченням суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази. У вироку з належною мотивацією наведено достатньо доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_1


Дії засудженого ОСОБА_1 відповідно до встановлених фактичних обставин правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України.


Вирок суду  відповідає вимогам статей 323, 327, 334 КПК України.


Покарання, яке призначене засудженому ОСОБА_1, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним, що характеризують його особу та всім обставинам справи і є справедливим. Суд, призначаючи покарання, врахував, що ОСОБА_1, вчинив злочин після звільнення з місць відбування покарання, не став на шлях виправлення, не має постійного місця проживання.


Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ст. 123 КК України колегія суддів не вбачає.


Керуючись ст.ст. 365, 366  КПК України, колегія суддів


                                           У х в а л и л а:


Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2009 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.


                                                    Судді:      


Білобров В.Д.                      Навозенко Л.С.                             Акуленко С.О.



                           


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація