10.12.2012

Справа № 0827/10801/21012

Провадження № 2/0827/3830/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Кляшторного В.С.,

при секретарі Жибаловій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ, вказавши в обґрунтування позовних вимог наступне.

Відповідно до „Правил надання населенню послуг з газопостачання", затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 року № 2246 і договору “Про надання послуг з газопостачання”від 26.05.2007 р. № 18398, позивач за період з 02.11.2008 року по 02.11.2011 року надав відповідачу послуги з газопостачання природним газом на суму 18390,38 грн., які ним були прийняті, але не сплачені, тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у судовому порядку, а також судовий збір у розмірі 214,60 гривень. В обгрунтування вимог позивач посилався на факт самовільної врізки відповідача в газопровід,який було виявлено під час перевірки будинку відповідача контролерами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначили, що не згодні з сумою заборгованості 18 390 грн. 38 коп., оскільки сума дійсної заборгованості у розмірі 3200,55 грн. була сплачена відповідачем у 2004 році та 2005 році. Ніякого самовільного підключення відповідач не здійснював, а тому стягнення з нього грошової суми є безпідставною. Просили в задоволенні позову відмовити в зв’язку з необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у 2002 році відповідач звертався з заявою до ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”з заявою про відключення газопостачання його будинку у зв’язку з існуванням заборгованості, яку він не в змозі оплатити. Тому 23.08.2002 року газопостачання було відключено та здійснено опломбування, про що було складено акт. У період з 2004 року по 2005 роки відповідач сплатив заборгованість: у 2004 році –550 грн., у 2005 році –2650, 55 грн, тобто заборгованість станом на 12.10.2005 рік була відсутня. Після відключення від мережі газопостачання ОСОБА_1 здійснив встановлення у будинку електрообладнання, а саме встановив електроплиту та електрокотел. Це підтверджується актами-претензією, які неодноразово складалися представниками позивача, у яких зазначено - “опломбировка не нарушена, в доме газа нет, приготовление еды на электроплите, отопление электрокотлом”. Зазначені акти були підписані представником ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”та абонентом ОСОБА_1

Позивач не надав до суду жодного доказу того, що відповідач не надавав доступу на територію домоволодіння, або перешкоджав цьому. ОСОБА_1 просив суд віднестись критично до актів від 05.10.2004 року, 08.04.2011 року, в яких зазначено, “опломбировку проверить нет возможности… заглушка видна, в дом не пустил” у зв’язку з відсутністю підписів відповідача або свідків, які б підтвердили факт відмови відповідача поставити свій підпис. Також зазначені акти спростовуються актами складеними пізніше.

Ствердження позивача, що “14.10.2011 року при черговій перевірці представниками ПАТ “Запоріжгаз”було виявлено самовільне підключення до газопостачання, шляхом вварення штуцеру ДУ-15 після крану вводу в газопровід до якого підєднали шланг, що йде в землю”, на думку суду, не відповідають дійсності.

Так, відповідно до пояснень представника позивача та заявки №6069 від 14.10.2011 року обстеження домоволодіння проводилося зі сторони вулиці з приставкою драбини, а фотографії були зроблені з паркану. Крім того, фотографії того, що приєднаний шланг йде у землю відсутні. На території домоволодіння обстеження та огляд газопроводу не здійснювався. Більш того, відповідно до технічного паспорту на момент опломбування газопроводу у 2002 році на території домоволодіння №48 по вул. Баранова в м. Запоріжжі окрім житлового будинку літ. А була розташована літня кухня літ.Б, яка раніше була газифікована (що підтверджено фотографією датованою 2003 роком). Але у листопаді 2008 року літня кухня була знесена. При цьому були обрізані труби газопостачання та до існуючого штуцеру ДУ-15 під,єднаний шланг для зливу конденсату (за рекомендацією спеціалістів газової служби), а на місці розташування літньої кухні був побудований басейн (що підтверджується фотографіями).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦПК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав –це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначається в ст. 16 ЦК України.

Право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві відповідно до вимог ст.ст. 3,11,31 ЦПК України, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов'язком суду ( стаття 4 ЦПК України ).

Згідно із ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивачеві належить й право визначення предмета і підстав позову.

Відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Особа, яке бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень .

Викладені вище факти свідчать про те що вимоги позивача ґрунтуються лише на припущеннях, а не на доказах як того потребує ст. 60 ЦПК України.

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки позивач обгрунтував свої вимоги лише припущеннями, що відповідач користався газом без обрахування його приладами контролю та не довів в суді дійсність цього факту, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59,60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.С. Кляшторний