ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

20 жовтня 2009 року                                                                                       № 5367/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді                                     Довгополова О.М.,

суддів:                         Носа С.П., Попка Я.С.

при секретарі судового засідання         Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі  за позовом   ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про стягнення заборгованості належних сум при звільненні, а саме грошової допомоги в розмірі 14215,80 грн., виплати на оздоровлення в розмірі 5000 грн.,судових витрат, витрат на оплату правової допомоги,-      

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про стягнення заборгованості належних сум при звільненні, а саме грошової допомоги в розмірі 14215,80 грн., виплати на оздоровлення в розмірі 5000 грн.,судових витрат, витрат на оплату правової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 грудня 2005 року, перебуваючи на посаді начальника сектору боротьби з незаконною міграцією відділу боротьби із злочинами пов’язаними з торгівлею людьми УМВС України в Закарпатській області, згідно наказу № 352 о/с була звільнена з органів внутрішніх справ на пенсію за віком на підставі п.65 «а» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України. При звільненні їй неправомірно були нараховані суми, належні при звільненні на пенсію за віком.

 Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального  та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» при звільненні працівників міліції за віком виплачується грошова допомога в розмірі 50 % щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому, Кабінет Міністрів України не зобов’язує включати до вихідної допомоги різні види компенсацій, які існують в органах внутрішніх справ.  

Судом першої інстанції вірно зазначено, що для розрахунків вихідної допомоги враховано все грошове забезпечення позивача ОСОБА_1, окрім доплати встановленої в розмірі 50 відсотків суми пенсії, як особі яка має право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишена за згодою та в інтересах справи на службі, оскільки, як вбачається із Указу Президента України №926 від 04.10.1996 року «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплату праці працівників органів внутрішніх справ» дана доплата носить компенсаційний  характер,тобто є компенсацією пенсії в зв’язку з продовженням несення служби.

 Окрім того, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що матеріальна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на рік передбачена абз.3 ст.2 Указу Президента України №926 від 04.10.1996 року « Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплату праці працівників органів внутрішніх справ»

На протязі 1997-2004 років одноразова матеріальна допомога, як і інші додаткові види грошового забезпечення особового складу УМВС України в Закарпатській області не враховувались і не виплачувались, оскільки коштів для виплати матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік та соціальних виплат протягом цього періоду з державного бюджету не виділялось.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують її висновків, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст.,ст.160ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі №2а-595/08/0770 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                               О.М. Довгополов

Судді:                                                                                           Я.С. Попко

                                                                                                      С.П. Нос

Повний текст постанови виготовлений 23.10.2009 року.