__________________________________________________________________

Справа № 2-276/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючої судді Кравчук Т.С.

при секретарі Лахматовій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення ОСОБА_2 міської ради про продаж підвального приміщення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, за участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення ОСОБА_2 міської ради № 1661-ХХІV від 26.09.2003 року «Про приватизацію та відчуження об’єктів комунальної власності в 2003 році»в частині відчуження підвального приміщення загальною площею 114, 8 кв.м. в буд. № 20 по вул. Єврейській в м. Одесі.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилався на те, що рішення ОСОБА_2 міської ради № 1661-ХХІV від 26.09.2003 року «Про приватизацію та відчуження об’єктів комунальної власності в 2003 році»є незаконним оскільки воно суперечить Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та Рішенню Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004р. та порушують його право співвласника спірного нежилого приміщення.

Відповідачі ОСОБА_2 міська рада, Представництво по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради, представник ОСОБА_3 проти позову заперечували.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 позов підтримали в повному обсязі, ОСОБА_5 в судові засідання не з’являвся, про час та місце слухання повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи є розписки про отримання повісток.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради № 1661-ХХІV від 26.09.2003 року «Про приватизацію та відчуження об’єктів комунальної власності в 2003 році»було надано згоду на відчуження нежилого приміщення підвалу загальною площею 114, 8 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 20.

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції рад належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

На час прийняття ОСОБА_2 міською радою рішення № 1661-ХХІV від 26.09.2003 року «Про приватизацію та відчуження об’єктів комунальної власності в 2003 році»ОСОБА_2 міська рада була власником зазначеного нежилого приміщення підвалу відповідно до рішення виконкому Сталінської райради депутатів трудящих від 07 серпня 1948 року № 1511 «Про затвердження списків домоволодінь, що належать місцевим районним Радам депутатів трудящих»та рішення ОСОБА_2 обласної ради народних депутатів № 266-ХХІ від 25.11.1995 року «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області».

На час прийняття рішення, що оскаржується реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р., що містить виключний перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, до якого, зокрема входить свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

Право власності ОСОБА_2 міської ради підтверджувалося свідоцтвом про право власності на нежилі приміщення підвалу № 501, зареєстрованому в КП «ОМБТІ та РОН», витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 4202746 від 20.07.2004р., у книзі 33 неж-170, за № 350, що видане 15 липня 2004 року Виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 321 від 27.05.2004р.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 327 ЦК України управління майном, що є в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворенні нею органи місцевого самоврядування.

На підставі рішення ОСОБА_2 міської ради від 26.09.2003 року № 1661-ХХІV «Про приватизацію та відчуження об’єктів комунальної власності в 2003 році» ОСОБА_2 міська рада в особі начальника Представництва по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_3 купила індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилих приміщень підвалу № 501 у літ «Б» загальною площею –114,8 м. кв., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 20. відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.09.2004 р. договір купівлі-продажу зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН»за реєстраційним номером 669404, в книзі 3 бнеж-49 за № 350.

Суд критично оцінює твердження позивача відносно того, що спірне підвальне приміщення є співвласністю всіх мешканців будинку та правомірності користування ним відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та Рішенню Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004р. виходячи з матеріалів справи.

Предметом договору купівлі-продажу № 118, посвідченого 27.08.2004 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу –ОСОБА_8, за реєстровим № 3525 є індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилих приміщень підвалу № 501 у літері «Б»загальною площею – 114,8 м. кв., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 20, що згідно зі ст. 177, 179, 181-182, 190 ЦК України, ДБН В. 2.2.-15-2005 може бути самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.

Таким чином, суд приходе до висновку, що знаходження певних приміщень в підвалах, не може визнаватися безумовною підставою віднесення їх до допоміжних приміщень, які підлягають приватизації разом з приватизацією квартири.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилаючись на те, що спірне приміщення має статус допоміжного приміщення та відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та рішення Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2004 від 02.03.2004р. передається безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків позивач не довів, що нежиле приміщення підвалу № 501 у літері «Б»загальною площею – 114,8 м. кв., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 20 має статус допоміжного приміщення, тоді як матеріали справи свідчать про інше.

Крім того, рішення ОСОБА_2 міської ради було прийняте 26 вересня 2003 року тобто до рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року на яке як на обґрунтування позову посилається позивач.

По –друге, відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність», який був чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом. Відповідно до рішення місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2006 року, яке набрало законної сили, яким встановлено неправомірність володіння нежилими приміщеннями підвалу ОСОБА_1, ОСОБА_9 та інші.

Таким чином, Рішення ОСОБА_2 міської ради № 1661-ХХІV від 26.09.03р. «Про приватизацію та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси у 2003 р.»прийняте на підставі Положення «Про механізм відчуження об’єктів комунальної власності», затвердженим рішенням ОСОБА_2 міської ради № 946-ХХІІІ від 28.04.2000 р., та у відповідності Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про власність», ЦК України а покупець набув право власності на об’єкт нерухомого майна в установленому на момент відчуження спірного нежилого приміщення підвалу законом порядку.

На підставі наведеного дослідивши матеріали справи та наявні докази суд вважає необхідним у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення ОСОБА_2 міської ради про продаж підвального приміщення - відмовити

Керуючись ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення ОСОБА_2 міської ради про продаж підвального приміщення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: