Справа № 1522/24002/12

Провадження № 2/522/129/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем           УКРАЇНИ

« 15» квітня 2014 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого           – судді Погрібного С.О.

за секретаря                     – Малини - Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного Підприємства «Старшип Компані» про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в и р і ш и в :

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на таке. 21 липня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 00412/FО, згідно з яким ПАТ «МАРФІН БАНК» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит на придбання квартири у розмірі 285200,0 доларів США, зі сплатою 12 % річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом і терміном погашення по 20 липня 2028 року. З метою забезпечення своєчасного та повного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 00412/ FО між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_1, 21 липня 2008 року укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач добровільно надала ПАТ «МАРФІН БАНК» в іпотеку нерухоме майно що є її власністю, а саме: квартиру під № 32 по вул. Маразліївській буд.7 в м. Одесі. Також з метою забезпечення своєчасного та повного виконання позичальником умов кредитного договору 21.07.2008 року - між ПАТ «МАРФІН БАНК» і ОСОБА_2 укладено договір поруки № 04422-СО; - між ПАТ «МАРФІН БАНК» і ПП «Старшип Компані» укладено договір поруки № 04427-СО, згідно із якими поручителі взяли на себе зобов’язання відповідати за належне виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором. Позивач повністю виконав взяті на себе зобов’язання щодо надання кредиту. ОСОБА_1 свої обов’язки за кредитним договором виконувала неналежним чином, систематично порушуючи строки по сплаті платежів в рахунок погашення кредиту, у зв’язку із чим у відповідачів перед позивачем виникла істотна заборгованість.

Відповідачі у судове засідання не з’явились неодноразово, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися в установленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представили. Суд у зв’язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, які не з’явились, у порядку заочного розгляду справи.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «МАРФІН БАНК» про визнання договорів недійсними ухвалою від 15.04.2014 року залишено без розгляду.

Представник позивача надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути позов за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених представником позивача письмових доказів.

Між Відкритим акціонерним товариством «МОРСЬКИЙ ОСОБА_3» та ОСОБА_1 21 липня 2008 року укладено кредитний договір № 00412/FО.

Як вбачається зі змісту ст. 1.1 Статуту банку, рішенням загальних зборів акціонерів від 8 липня 2010 року назву та тип Відкритого акціонерного товариства «МОРСЬКИЙ ОСОБА_3» змінено на Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях Відкритого акціонерного товариства «МОРСЬКИЙ ОСОБА_3».

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору № 00412/FО від 21 липня 2008 року банк зобов’язується надати ОСОБА_1 кредит в сумі 285200,0 доларів США з 21 липня 2008 року і терміном погашення до 20 липня 2028 року включно, із сплатою 12,0% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості за кредитом, позичальник зобов’язався на умовах, в розмірі та строки, встановлені в договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, сплатити комісії, а також сплатити пені та штрафи, які передбачені умовами договору.

Відповідачем не виконані умови зазначеного договору, зокрема не здійснювалось часткове погашення кредиту та не сплачувалися відсотки, у зв’язку із чим у відповідача перед позивачем виникла значна за розміром заборгованість. При цьому, згідно п.2.3.3. кредитного договору, при порушенні позичальником зобов'язань передбачених умовами кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, комісій, виконання інших зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.

Таким чином, відповідач систематично, неодноразово не виконав умови кредитного договору, чим надав право банку вимагати дострокового повернення кредиту.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору, при порушенні позичальником термінів повернення кредиту, сплаті відсотків та комісії позичальник має сплатити пеню в розмірі 0,3 відсотки від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за курсом НБУ на дату нарахування.

Згідно до п.4.2. кредитного договору, за кожний випадок порушення позичальником на строк більше ніж 60 календарних днів зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків та комісії банк має право нарахувати штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 1.2. договорів поруки ОСОБА_2 та ПП «Старшип Компані» відповідають перед позивачем за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і ОСОБА_1, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У відповідності до уточненого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00412/FО від 21 липня 2008 року станом на 13 травня 2013 справи у відповідача існує наступна заборгованість за кредитом:

          ? заборгованість за кредитом – 247736,73 доларів США;

          ? заборгованість за відсотками – 46159,55 доларів США;

          ? заборгованість за пенею – 279035,55 гривень;

          ? заборгованість за штрафом – 26087,31 гривень.

Такими чином, загальна сума заборгованості складає 293896,28 доларів США та 305122,86 гривень.

Відповідно до ст. 524 ЦК України валютою зобов’язання є національна валюта України. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У відповідності до статті 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Згідно із абз.3 п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути заявлену заборгованість у валюті кредиту – доларах США.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Як вбачається зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходить з того, що стягнення судового збору у солідарному порядку чинним законодавством не передбачено, у зв’язку із чим, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути суму судового збору у сумі 3219,00 гривень з відповідачів у рівних частках.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 553, 554, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного Підприємства «Старшип Компані» на користь Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК” суму заборгованості за кредитним договором 00412/FО від 21 липня 2008 року у сумі 293896 (двісті дев’яносто три тисячі вісімсот дев’яносто шість) доларів США, 28 центів, та 305122 (триста п’ять тисяч сто двадцять дві) гривні 86 копійок.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного Підприємства «Старшип Компані» на користь Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК” судові витрати у сумі 3219,0 гривень за сплачений судовий збір.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я                                                                                           ОСОБА_4

15.04.2014