Судове рішення #66062382

Справа №1522/25468/12

Провадження №2/1522/11553/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем           УКРАЇНИ


« 06» грудня 2012 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого                      - судді Погрібного С.О.

за секретаря                               - Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання приміщення житловим, визнання права користування житловим приміщенням та зобов’язання укласти договір найму, –


в с т а н о в и в:


Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача із зазначеними позовними вимогами, просив визнати приміщення квартири АДРЕСА_1 житловим; визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 43,3 кв.м., яке складається з двох кімнат житловою площею 20,7 кв.м. та 13,2 кв.м., кухні площею 8.2 кв.м., санвузла площею 1,2 кв.м.; зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з ОСОБА_1 окремий договір найму на зазначене житлове приміщення; зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради відкрити окремий особовий рахунок на ім'я ОСОБА_1 на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3., посилаючись на таке. З 2001 року з дозволу наймача ОСОБА_3 ОСОБА_4 разом зі своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_5 вселилася в квартиру АДРЕСА_4. Після від’їзду сім’ї наймача до іншої країни в спірній квартирі залишилася проживати ОСОБА_4 разом зі своєю дочкою. В жовтні 2003 року ОСОБА_4 одружилася з позивачем по справі, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 вселився в зазначену квартиру, а в 2004 році в сім'ї народилася друга донька, названу ОСОБА_2. З часу вселення в житлове приміщення позивач та члени його сім’ї виконували всі зобов'язання, передбачені законодавством для наймачів житлових приміщень, утримували приміщення, здійснювали поточний ремонт, споживали та оплачували житлово-комунальні послуги. Після проведеної ремонтно-відновлювальних робіт загальна площа квартири складає 43,3 кв.м., житлова - 33,9 кв. м. Квартира має інженерні комунікації водогону, каналізації, електро-, газопостачання та відповідає вимогам, що висуваються до житлових приміщень. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 остання залишила приміщення, позивач разом із дочкою ОСОБА_7 залишилися проживати в спірній квартирі.

Представник Приморської Одеської міської ради у судове засідання не з’являвся повторно, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачів, ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача, представник якого не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.

Позивач надав суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти розгляд справи у заочному порядку.

Суд дослідив матеріали справи, за наслідками чого визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки №106, складеної КП ЖКС «Фонтанський» 28 липня 2011 року, ОСОБА_6 проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 2001 року. Згідно довідки основним наймачем квартири була ОСОБА_3, яка знята з реєстрації 11.04.2001 у зв’язку з переїздом на постійне місце проживання до Німеччини.

За актом домового комітету будинку по вул. Заславського, 15 в м. Одесі від 04.12.2010 року позивач дійсно проживає разом з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 з 2001 року.

Згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8) А.М. розірваний.

Позивач утримує спірну квартиру в належному стані, сплачує за користування комунальними послугами, проводить поточний ремонт. Після проведеної ремонтно-відновлювальних робіт загальна площа квартири складає 43,3 кв. м., житлова – 33,9 кв. м. Квартира обладнана інженерними комунікаціями водогону, каналізації, електро-, газопостачання. По набору приміщень і оснащенню квартира не суперечить вимогам ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».

Як вбачається з технічного висновку про технічний стан нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та можливості переведення його статусу у житлове, виготовленого ДП «НІІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», загальний технічний склад конструкцій та інженерного влаштування квартири охарактеризований як незадовільний. Зазначеним висновком встановлено можливість зміни функціональності нежилих приміщень та подальшої експлуатації їх в якості житлового приміщення.

Таким чином, з моменту вселення до спірного приміщення позивач використовує його для особистого проживання, інше житло в нього відсутнє. Зазначений факт підтверджується довідкою Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 26.12.2011 року, відповідно до якої позивач разом із дружиною та двома дітьми з 08.10.2009 року перебуває на першочерговій групі на квартирному обліку осіб, які потребують покращення своїх житлових умов. При цьому, за період експлуатації квартири позивачем виконано капітально-відновлювальний ремонт в існуючих межах приміщення, без змін основних та несучих конструкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Згідно до ч. 1 ст. 63 цього Кодексу предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

За правилом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Згідно до п. 6 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Таким чином, як вбачається з правила, встановленого ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання є обов’язком особи, яка перебуває чи проживає за певною адресою.

Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

За правилом ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до 1 ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 65 ЖК УРСР Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Отже, враховуючи, що позивач на момент перебування разом із ОСОБА_6 у шлюбі вселився у спірну квартиру за згоди наймача, відсутність інших осіб, які б могли на законних підставах заперечувати проти вселення позивача до спірної квартири, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд враховує тривалий характер користування цим приміщенням, відсутність, як в цьому, так і в іншому процесі заявленої вимоги від відповідача про виселення позивача зі спірного приміщення, відсутність приписів інших уповноважених осіб про виселення позивача зі спірної квартири.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст. 41, 47, 55 Конституції України, ст. 1, 9, 37, 63, 64 ЖК УРСР, ст.ст. 10, 11, 213-215, 224-226 ЦПК України, СУД –


В И Р І Ш И В :


Позов ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 43,3 кв.м., яке складається з двох кімнат житловою площею 20,7 кв.м. та 13,2 кв.м., кухні площею 8.2 кв.м., санвузла площею 1,2 кв.м.

Зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з ОСОБА_1 окремий договір найму на житлове приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 43,3 кв. м., яке складається з двох кімнат житловою площею 20,7 кв.м. та 13,2 кв. м., кухні площею 8.2 кв. м., санвузла площею 1,2 кв. м.

Зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради відкрити окремий особовий рахунок на ім'я ОСОБА_1 на житлове приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 43,3 кв.м., яке складається з двох кімнат житловою площею 20,7 кв.м. та 13,2 кв.м., кухні площею 8.2 кв.м., санвузла площею 1,2 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.




СУДДЯ:                                                                                            С.О. Погрібний

06.12.2012


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація