П О С Т А Н О ВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2009 року Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головоючого – судді Ткаченка О.М.
за участю секретаря Джуської Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» посилаючись на те, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни і починаючи з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але така допомога не виплачується, при зверненні позивачки до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі їй було відмовлено в перерахунку пенсії, позивачка вважає цю відмову незаконною, що і змушує її звернутися до суду.
Позивачка до початку судового засідання подала до суду заяву про те, що позовні вимоги підтримує повністю та просить суд слухати справу без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила суд застосувати наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду та відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом, тобто питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитини війни» не вирішено у законодавчому порядку.
Також, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України.
Крім того, рішення про відновлення дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося, внаслідок цього, порядок обчислення пенсії та підвищення до них передбачений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залишився не врегульованим.
Відтак, у 2008 році для обчислення пенсії та підвищень, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року, яка набула чинності з 22.06.2008 року.
Суд, вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав:
Згідно паспортних даних позивачка ІНФОРМАЦІЯ_2, отже до 02.09.1945 року їй було менше 18 років, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. - вона є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зазначене підвищення до пенсії має обчислюватися з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальообов_язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Водночас, щодо такого права позивачки на період 2006 р., то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за таких умов: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому піврічі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог ст. 110 у редакції, викладеній у Законі України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року.
Однак такі умови не настали, тому позивачка у 2006 р. не мала права на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 р., то п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
У 2008 році підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу було обмежено, а саме встановлено що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними)
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок пенсії позивачці з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у 2007 та 2008 роках.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо перерахунку та виплати пенсії з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період 2006 року до 09.07.2007 року задоволенню не підлягають, тобто термін з якого відповідач повинен перерахувати пенсію з врахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, слід обраховувати з дня прийняття рішення Конституційного суду № 6-рп від 09.07.2007 року, а позовні вимоги в частині щодо перерахунку та виплати пенсії позивачці з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2008 р. підлягають до задоволення в повному обсязі, за виключенням 10 відсотків мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008 році.
Заслухавши представника відповідача, щодо застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає до задоволення тому, що відповідно до ст. ст. 99 - 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законні права позивачки було обмежено шляхом прийняття окремих не конституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належність їй як дитині війни виплати, позивачці повідомленно не було, тому про факт порушення прав позивачки стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09.07.2007 року. Отже, про порушення прав позивачки, позивачці стало відомо тільки після зазначених подій у засобах масової інформації в 2008 році, а тому строк звернення до суду позивачкою не пропущено.
Державне мито суд вважає віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, ч.2 ст. 19, ч.1 ст. 21, ст. 152 Конституції України, законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року, ст. ст. 12, 17, 19, 99, 100, 159-162 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09 липня 2007 року по 31.12.2008 рік включно, за виключенням 10 відсотків мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008 році.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Тальнівський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Головуючий