2-1794/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

09 листопада 2009 року Лисичанський міський суд Луганської області  

у складі: головуючої судді                                              Чернобривко Л.Б.  

при секретарі                                                                     Дьоміновій О.М.  

з участю представників  

позивача                                                                             ОСОБА_1  

відповідача                                                                        ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Лисичанської міської ради про встановлення місця мешкання дітей,  

в с т а н о в и в :  

позивач  звернувся з позовом про встановлення місця мешкання дітей, посилаючись на те, що з 23.09.2000 року перебував у шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають дітей : ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з відповідачкою.  З травня 2009 року з відповідачкою проживають окремо. Йому стало відомо, що відповідачка постійно зловживає  спиртними напоями, не працює, не займається вихованням дітей. Добровільно передати  дітей йому на виховання відмовляється. Тому просив визначити місце проживання дітей разом з ним.  

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити. У своїх поясненнях посилався на обставини указані в позовній заяві,  на підтвердження яких надав суду відповідні докази. Доповнив, що відповідачка не дає йому змоги спілкуватися з дітьми. Неодноразово він бачив її у нетверезому стані в кафе, ресторанах, веде аморальний спосіб життя, тому вважає,що дітям буде краще жити  з ним. Допомагати виховувати дітей буде його мати та брат із дружиною.  

У  судовому засіданні відповідачка позов не визнала, пояснивши, що вона не заперечує позивачу спілкуватися з дітьми. З дітьми позивач  спілкується, відпочивав разом з ними на морі. Вона є членом батьківського комітету у школі,  займається ремонтом  шкільного класу. Обидва сина добре навчаються у школі. Вона не зловживає спиртними напоями та не веде аморального образу  життя. Офіційно ніде не працює, діти навчаються у початкових класах, вона їх водить до школи та забирає з школи,  допомагає  робити домашні завдання. Крім того, вони робить манікюр та педикюр, заробляючи по 200-300 грн. щодня, а відповідач  матеріальну допомогу надає дітям нерегулярно, за травень-червень отримала 300 грн., їздить за кермом у нетверезому стані. Вважає, що краще дітям жити разом з нею.  

Представник  органу опіки та піклування ОСОБА_7 пояснила суду, що позивач звертався до органу опіки з  питання встановлення місця проживання дітей. Матеріально-бітові умови сторін представниками не було з»ясовано, бо більше з цього питання позивач не звертався.  

Суд досліджує надані докази:  

копія свідоцтва про розірвання шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей,  довідка паспортної служби, довідка зі школи, характеристика на сім»ю ОСОБА_6,  побутові характеристики на ОСОБА_3, акт обстеження житлово-побутових умов, довідка нарколога, побутова характеристика на ОСОБА_4, висновок органу опіки.  

Допитаний у судовому засіданні  свідок  ОСОБА_8 показав суду, що сім»ю ОСОБА_4 знає з листопада 1983 року. Він проживає на 4 поверсі і йому часто було чути сварки в цій сім»ї. Він бачив,  як позивач вранці  відвозив дітей, одного до школи, другого до дитячого садка. В теперішній час сторони не живуть разом, діти проживають з відповідачкою. В липня 2009 року його запросив до квартири позивач, щоб він подивився, що діти в квартирі самі, а ОСОБА_4 вдома не було. В квартирі разом  з дітьми знаходився хлопець.  ЗІ слів позивача йому відомо, що відповідачка залишає дітей дома самих.  Він ніколи не бачив відповідачку у нетверезому стані.  

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала суду, що вона була вихователем в дитячому садку, куди ходив молодший син позивача.  Вихованням його займався позивач, маму бачила рідко. Коли молодшого хлопчика не забирала з дитячого садка, дзвонили його батькові ,  він приїздив і забирав хлопчика.  

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала суду, що відповідачці діти не потрібні, бо коли вони приїздили до неї додому, дома її не було, а  разом  з дітьми були, або брат, або сестра. Травень, червень до 5 липня діти знаходились  у її дома. Вважає кращим, якщо діти будуть проживати разом з її сином, бо позивачка дітей залякала, вони почали брехати та проживають з матір»ю відповідачки.  

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала суду, що біля 5 років знає сім»ю ОСОБА_10. Відповідачка дисциплінована мати, діти завжди опрятні, чисті.  Привозив і забирав дітей батько.  

Допитана у судовому засіданні  свідок ОСОБА_12 показала суду, що діти проживають з відповідачкою. З позивачем познайомилась на  дискотеці у грудні , він пропонував їй поїхати з ним на дискотеку. Про дітей нічого не розповідав.  

Допитана у судовому засіданні свідок  ОСОБА_13 показала суду, що вона   підтримує відносини  зі сторонами. Разом з ОСОБА_4 водила дітей до дитячого садка, ходили на батьківські збори . В теперішній  час  проживають з  ОСОБА_4. Вони їх водить до школи, коли не може їх забрати, дітей  забирає позивач.  У нетверезому  стані вона позивачку не бачила. Вона гуляє з дітьми та доглядає за ними.  

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала суду,   діти  позивачу не були потрібні. Позивач вів себе в сім’ї погано. Намагався забирати дітей. Діти налякані. Позивач постійно їздить на машині у нетверезому стані.  Матеріальну допомогу на дітей не надає, за 5 місяців надіслав лише 300грн.  Відповідачка не працює, бо діти ходять до школи, вона їх водить до школи і забирає, вчить з ними уроки.  Вона працює та  допомагає відповідачці  матеріально.  

Суд , заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи , свідків, дослідивши матеріали справи вважає,  позов таким, що не підлягає задоволенню.  

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано 18.05.2009 року . Від шлюбу мають дітей : ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з відповідачкою. Обидва хлопчики навчаються у ЗОШ № 13 м. Лисичанська ,  Владислав у 1-а класі, ОСОБА_5 у 2-а класі. Батьками у свідоцтві дітей вказані позивач та відповідачка( а.с.7-8).  

Відповідно до принципу 6  Декларації  прав дитини від 20.11.10959 року передбачено, що дитини може бути розлучена з матір”ю лише у винятковій ситуації.  

Конвенція про права дитини, виходячи  із рівності прав матері та батька, пунктом 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина неповинна розлучатися  з батьками всупереч їх бажання,  за винятком випадків, коли таке розлучення необхідно в найкращих інтересах дитини.  

У  судовому засіданні позивач не надав суду доказів,  що відповідачка постійно зловживає спиртними напоями, не займається вихованням дітей. У засіданні встановлено, що в теперішній час  відповідачка не працює у зв’язку з тим,  що обидва хлопчика ходять до навчальних класів ЗОШ № 13. Із педагогічної  характеристики сім”ї ОСОБА_6  (а.с.14) вбачається, що обидва батьки займаються вихованням дітей, цікавляться навчанням дітей у школі,  обидва  позитивно характеризується за місцем проживання,  а позивач і  за містом роботи. Відповідачка на обліку у лікарі нарколога не перебуває( а.с.34).  

У судовому засіданні не було встановлено, що  відповідачка грубо поводиться з дітьми, або  прививає їм погані звички.  

Із висновку органа опіки та піклування  № 4016-01/16від 16.10.2009 року ( а.с.53) вбачається, що  представниками органу опіки проводились обстеження матеріально-побутових умов  обох сторін, встановлено, що обидва батьки приймають  участь у вихованні та утриманні дітей.  Проживаючи з матір”ю діти мають належні умови для навчання та відпочинку. Взаємини між матір”ю та дітьми доброзичливі. Морально психологічний клімат см”ї благополучний для виховання та розвитку дітей.    Вважають, що  місцем проживання дітей  слід визнати проживання з відповідачкою.  

Суд при вирішення питання про місце проживання дітей враховує всі обставини по справі  і на підставі вище  вказаного, вважає, що позивачу у задоволені позову слід відмовити.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209,  212-214, 218 ЦПК України, ст. 161 СК України,                

в и р і ш и в :            

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Лисичанської міської ради про встановлення місця мешкання дітей відмовити.  

Визначити місце проживання  дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір»ю ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 років Перемоги, 12 кв.48.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  

Суддя: