КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а–33698/08 Головуючий у 1 інстанції Устимчук М.Ю.
Суддя-доповідач Літвіна Н.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
Головуючого судді Літвіної Н.М.
Суддів: Маслія В.І.
Ситникова О.Ф.
при секретарі Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 04 серпня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради, треті особи – ОСОБА_2, Макарівський відділ земельних ресурсів про скасування рішення ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Макарівської селищної ради, треті особи – ОСОБА_2., Макарівський відділ земельних ресурсів про скасування рішення.
Постановою Макарівського районного суду м. Києва від 04 серпня 2008 року позов було задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, третя особа ОСОБА_2. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Макарівського районного суду Київської області від 04 серпня 2008 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Макарівської селищної ради від 29 квітня 2004 року № 293-17-XXIV у позивача право власності на спірну земельну ділянку не виникло.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з змісту позовних вимог рішенням Макарівської селищної ради № 37 від 22 квітня 1997 року ОСОБА_1., передано у приватну власність під будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ведення особистого господарства земельну ділянку площею 0,54 га, яка розташована за адресою; АДРЕСА_1.
Між тим, рішенням Макарівської селищної ради від 29 квітня 2004 року № 293-17-XXIV частину земельної ділянки, площею 0,06 га було передано третій особі ОСОБА_2.
Позивач посилається на те, що такі дії відповідача Макарівської селищної ради щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2., частини земельної ділянки, площею 0,06 га порушують його право на земельну ділянку.
Згідно норм чинного законодавства України, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Так, статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є право на землю, оскільки оскарження позивачем рішення відповідача передбачає поновлення прав власності на земельну ділянку Петюха К.М., шляхом визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування .
Тобто в даному випадку існує спір про право, що в свою чергу унеможливлює його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки, порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, то постановлене у справі судове рішення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 203 КАС України, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 160, 157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
У Х В А Л И ЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 04 серпня 2008 року - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради, треті особи – ОСОБА_2, Макарівський відділ земельних ресурсів про скасування рішення - закрити.
Матеріали справи повернути до Макарівського районного суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 10 листопада 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 09 листопада 2009 року.