Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Чорненко Л.І. Суддя доповідач Бондар М.С .
17 листопада 2009 року Справа № 22-4047
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя : Бондар М.С., судді: Глазкова О.Г., Кочеткова І.В.
секретар - Мосіна О.В.
при участі: прокурора - адвоката –
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.07.2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми позики, зазначаючи, що 25.03.1999 року відповідач взяв у нього позику – гроші в сумі 480 та 500 американських доларів до завершення 1999 року. Відповідний договір було укладено в письмовій формі. Коли він звернувся до відповідача з вимогою про повернення боргу, той відмовився повернути суму позики. Посилаючись на це просив стягнути 7546 грн..
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.07.2009 року заявлені вимоги задоволені частково. Суд стягнув з відповідача суму позики у розмірі 500 доларів США з урахуванням 15% від суми позики, що становить 4 244 грн..
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати судове рішення в частині задоволення позову і відхилити заявлені вимоги, оскільки на його думку, договір позики не укладався і він його не підписував.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв’язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
На обґрунтування вимоги про повернення позики заявник посилався на письмову розписку від 25.03.1999 року, за якою відповідач взяв у нього гроші в сумі 480 доларів (а.с.25).
Відповідач заперечує факт укладення угоди про передачу грошей.
Даючи оцінку наданому позивачем на підтвердження укладення договору позики письмовому доказу - листок аркуша зошита без підпису відповідача, апеляційний суд вважає, що цей письмовий доказ не є підтвердженням факту укладення сторонами 25.03.1999 року договору позики.
Отже висновок суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість позовних вимог є помилковим і таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного у районного суду не було підстав для задоволення позову, а тому ухвалене рішення не може бути визнане законним.
Оскільки для з'ясування обставин по справі не потребує витребування нових доказів, то маються належні умови для ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.07.2009 року у цій справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики відмовити.
Рішення судової колегії може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання сили рішення апеляційного суду.
Головуючий: Судді: