Судове рішення #6603792


                                Апеляційний суд Запорізької області

                                             Судова палата з цивільних справ

                                                                                                                                                                 

                                            Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162


 Суддя 1-ї інстанції Лисенко Л.І.                      Суддя доповідач Бондар М.С .                            



17 листопада 2009 року                                         Справа № 22\3178






У Х В А Л А

Іменем  України

   


Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:


головуючий - суддя :   Бондар М.С.  , судді :  Глазкова О.Г., Денисенко Т.С.

секретар   -  Мосіна О.В.

                                     


при участі:       прокурора  -                                                                  адвоката –

                                               

розглянула  у  відкритому судовому  засіданні в залі  суду  цивільну справу   за

апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 молодшого рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18.05.2009 року у справі за позовом Виробничого ремонтно-експлуатаційного житлового об'єднання № 9  до ОСОБА_1, ОСОБА_3 молодшого і ОСОБА_2, третя особа – Запорізька міська Рада про виселення та за зустрічними вимогами про визнання права користування житловим приміщенням, -


в с т а н о в и л а  :


У лютому 2006 року Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 9 м. звернулося до суду з позовом  до ОСОБА_1, ОСОБА_4 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_1 молодшого та ОСОБА_2 про виселення, посилаючись на те, що відповідачі самовільно зайняли двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 і не бажають її звільнити.


Відповідачі вимагали визнати за ними право користування спірною квартирою та зобов'язати ВРЕЖО № 9 укласти з ними договір найму житлового приміщення, стверджуючи, що в квартиру вони посилилися у червні 2000 року як члени сім'ї колишнього наймача – ОСОБА_5, який у 2006 році помер.  


Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18.05.2009 року з'явленні вимоги про виселення задоволені, а зустрічний позов суд залишив без задоволення.


В апеляційній скарзі відповідачі прохали скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення, оскільки на їх думку, суд не правильно визначив обставини справи.


Дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.


Відповідно до ст.308 суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

 

З матеріалів справи видно, що наймачем спірної двохкімнатної квартири, право на користування якою оспорюють відповідачі, був ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (а.с.3). Він є батьком померлої ОСОБА_4 та родичем інших відповідачів.


Відповідно до ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування приміщенням.


Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз'яснив, що вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.


Матеріалами справи встановлено, що відповідачі забезпечені житлом з 1994 року. Для проживання їм надана 5-ти кімнатна квартира АДРЕСА_2. В цьому житловому приміщенні вони всі зареєстровані і зберігають за собою право користування цим жилим приміщенням (а.с.70).


За довідками лікарні, навчальних закладів, житлового органу це житлове приміщення було їх постійним місцем проживання (а.с.128,129,130,131,132).


За час проживання у спірному жилому приміщенні відповідачі не несли витрат по комунальних послугах (а.с.52-61).



Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про звернення відповідачів або померлого до компетентних органів місцевого самоврядування з приводу вселення як членів сім'ї наймача.


В матеріалах справи відсутні і данні про звернення позивача, або померлого до житлового органу про надання дозволу на прописку, чи вселення. Розрахунок комунальних та квартирних платежів проводились на одного померлого.


Беручи до уваги наведене, районний суд правильно вирішив справу и ухвалив обґрунтоване рішення, а тому скарга не підлягає задоволенню.


Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -


у х в а л и л а  :


Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – молодшого, відхилити.


Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18.05.2009 року у цій справі залишити без змін.


Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом  двох місяців з дня набрання сили ухвали апеляційного суду.




Головуючий:                     Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація