НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ      

  ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    13   листопада 2009 року     справа № 1-265/09        м. Нововолинськ  

  Нововолинський міський суд Волинської області в складі:  

    головуючого                    судді Свередюка А.В.,  

    при секретарі                              Гнатюк К.В.,  

    за участю прокурора                  Романовського В.О.,  

    підсудного                                   ОСОБА_1,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, не судимий, проживає за адресою: м. Нововолинськ, 15 мікрорайон, 15/88, за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України, — суд,  

встановив:  

  16 липня 2009 року біля 22 години у м. Нововолинську ОСОБА_1 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав бувший у використанні мобільний телефон марки "Sony Ericsson W200i" чорного кольору вартістю 700 грн. з сім-карткою мобільного зв'язку "Київ-Стар" вартістю 25 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 725 грн.  

  ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, показав, що 16 липня 2009 року його та ОСОБА_3 запросила до себе до дому в гості ОСОБА_2 Вони прийшли до ОСОБА_2, в квартиру, що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, вул. Винниченка, 12/51, де розпивали спиртні напої. Після цього вони з ОСОБА_3 пішли з квартири потерпілої. Пізніше він повернувся до ОСОБА_2 та вони вдвох продовжували розпивати спиртні напої. Після цього потерпіла ОСОБА_2 попросила його покинути квартиру. Коли він виходив з квартири, то побачив на підлозі в коридорі мобільний телефон, який забрав з собою. Пізніше він мав намір повернути телефон ОСОБА_2, але зробити це він не встиг, оскільки до нього приїхали працівники міліції та вилучили мобільний телефон. Розуміє, що вчинив протиправно, у вчиненому щиро кається.  

  Суд, враховуючи те, що учасники судового розгляду не заперечують, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.  

  Суд визнає ОСОБА_1 винним у таємному викраденні чужого майна. Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України.  

  Речові докази: мобільний телефон марки "Sony Ericsson W200i" з сім-карткою мобільного зв'язку "Київ-Стар" переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.с.30-31) — залишити останній.  

  Щодо підсудного ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (а.с.41).  

  Обставиною що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.  

  Обставинами що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає: активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, те що злочином не завдано тяжких наслідків.  

  При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, те, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.49), та дані про особу: характеризується по місцю проживання посередньо (а.с.46), і вважає що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання у виді арешту.  

  Керуючись ст.323, ст.324  КПК України, — суд,  

          засудив:  

  ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді арешту на строк два місяці.  

  Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу приведення вироку до виконання.  

  Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу залишити ОСОБА_1  — підписку про невиїзд.  

  Речові докази: мобільний телефон марки "Sony Ericsson W200i" з сім-карткою мобільного зв'язку "Київ-Стар" переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 — залишити останній.  

  Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.  

Головуючий                  підпис  

Згідно з оригіналом  

Суддя                                                                                         А.В. Свередюк