ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року № 4203/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Довгополова О.М.,
суддів: Богаченка С.І., Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області про зобов’язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни ,
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2008 року позивач звернулася до суду з позовом про стягнення доплати до пенсії як дитині війни за 2006-2008 роки відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Вимоги обґрунтовані тим, що доплата у розмірі, встановленому зазначеним законом, їй не виплачувалася.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено частково: зобов’язано відповідача провести нарахування позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком; в решті частини позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі та доповненнях до неї покликаючись на відсутність механізму реалізації статті 6 зазначеного Закону, просить постанову скасувати, відмовивши в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 6 зазначеного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про задоволення позову, починаючи з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про задоволення позову, починаючи з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України, тобто з 22.05.2008 року. При цьому колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції щодо періоду, по який підлягає нарахуванню та виплата допомоги, оскільки справа слухалась 17 грудня 2008 року, то кінцевою датою нарахування та виплати допомоги повинна бути 17.12.2008 року, а не 31.12.2008 року, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України.
Суд правильно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо виплати допомоги за 2006 рік, оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік, а його положення не визнавались неконституційними.
Водночас відмова у задоволенні позову за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, а тому його дії є правомірними.
Колегією суддів не беруться до уваги доводи відповідача щодо відсутності механізму реалізації статті 6 зазначеного Закону, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону та спрямовані на порушення прав позивача.
Керуючись статтями 195, 197, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області задоволити частково, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у справі № 2-а-167/08 – змінити, а саме, період нарахування та виплати підвищення до пенсії за 2008 рік - з 22.05.2008 року по 17.12.2008 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.І. Богаченко
С.П. Нос