Р І Ш Е Н Н Я

                                          іменем України

     10 листопада  2009 року                                                                                                    

м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого   Павліченка С.В.  суддів :     Куштана Б.П.,  Собослоя Г.Г.

при секретарі  Медяник Л.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна та земельної ділянки із незаконного володіння.  

                                                          в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна та земельної ділянки із незаконного володіння.  

Позивачка зазначала, що відповідач незаконно заволодів та постійно користується належними позивачці земельною ділянкою розміром 0,2259 га. та майном

Рішенням Воловецького районного  суду від 8 вересня 2009 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування рішення суду як незаконного та необґрунтованого і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Зазначається, що відповідач не вчиняв дій, по заволодінню майном та земельною ділянкою позивачки і не володіє ними.

Апеляційна скарга    підлягає до задоволення з таких підстав.

З тексту позовної заяви /а.с.4/ вбачається, що ОСОБА_1 заявляла віндикаційний позов на підставі ст. 387 ЦК, яка передбачає, що власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.

За змістом наведеної норми матеріального права відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

________________________________________________________________________________

Справа № . 22-2035/09     Номер рядка статистичного звіту :45        

Головуючий у І інстанції :Конепуд В.І.

Доповідач :  С.В.Павліченко

Відповідач не визнавав факту заволодіння майном та земельною ділянкою позивачки.

З наведеної підстави відповідач і оскаржив рішення суду.

Жодних доказів про те, що відповідач володіє майном та земельною ділянкою позивачки у справі немає.

 Мотивувальна частина рішення також не містить посилань на докази чи обставини, які б свідчили, що відповідач володіє майном та земельною ділянкою позивачки.

Зважаючи на наведене, колегія вважає недоведеними обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а саме факт володіння відповідачем майном та земельною ділянкою позивачки.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, позивачка  ОСОБА_1 не довела факту  володіння її майном відповідачем  ОСОБА_2.

Зазначені обставини, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції  і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову із за недоведеності позовних вимог.

Керуючись ст.  ст. 307, 309,  313,  314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Воловецького районного  суду від 8 вересня 2009 року скасувати.

В задоволенні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна та земельної ділянки із незаконного володіння відмовити.

 Рішення проголошене в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили   з  моменту його проголошення і  відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до  Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий  

Судді