Справа №2-411/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2010 року. Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Здоровила В.А.

при секретарі Мельник С.В.

з участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -

встановив:

представник позивача змінив та уточнив позовні вимоги позивача та просить суд позовні вимоги заявлені до ОСОБА_2 залишити без розгляду та просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №104215-crd від 05.12.2007 року в розмірі 269951 гривну 26 копійок та понесені судові витрати в розмірі 389 гривень 51 копійку, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №104215-crd від 05.12.2007 року ОСОБА_2 05.12.2007 року отримав строковий кредит у розмірі 25000 гривень шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відкритий ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору №104215-crd зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.11.2009 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватися за графіком погашення кредиту та процентів.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. В порушення вищезазначених норм закону та умов договору ОСОБА_2 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав та в зв’язку з чим станом на 28.04.2010 року має заборгованість 26951 гривну 26 копійок.

Зобов’язання за даним договором забезпечено договором поруки укладеним з поручителем ОСОБА_3.

15.10.2009 року вироком Звенигородського районного суду Черкаської області по кримінальній справі №1-119/09 р., задоволено цивільний позов ПАТ КБ «ПриватБанк», стягнуто з ОСОБА_2 завдану майнову шкоду в розмірі 27404 гривень 50 копійок. Борг в цивільному позові ґрунтувався на кредитному договорі №104215-cred від 05.12.2007 року. Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 був переданий на виконання у відділ державної виконавчої служби Ватутінського міського управління юстиції, але позитивних результатів щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 це не принесло. 27.08.2010 року було винесено постанову відділом ДВС Ватутінського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві в зв’язку з неможливістю звернути стягнення (відсутність у боржника майна та коштів за рахунок яких можна було б провести стягнення). А тому за таких обставин ПАТ КБ «ПриватБанк» і просить суд суму заборгованості за кредитним договором стягнути з поручителя ОСОБА_3.

Відповідач та його представник змінені позовні вимоги позивача не визнали повністю і просять суд в позові відмовити та стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1000 гривень кожному понесених судових витрат по оплаті правової допомоги, посилаючись на те, що дійсно між відповідачем ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 05.12.2007 року був укладений договір поруки №16359 з метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №104215-crd від 05.12.2007 року укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2. Однак як пізніше стало відомо гр..ОСОБА_2 при укладенні кредитного договору з ПАТ КБ «ПриватБанк» вчинив злочин, надавши неправдиві відомості про свій майновий стан та надане в заставу майно і 15.10.2009 року вироком Звенигородського районного суду Черкаської області по кримінальній справі №1-119/09 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину та задоволено цивільний позов ПАТ КБ «ПриватБанк», та стягнуто з ОСОБА_2 завдану майнову шкоду банку в розмірі 27404,50 грн. Борг в цивільному позові ґрунтувався на кредитному договорі №104215-cred від 05/12/2007 року. Вирок суду на даний час набрав законної сили, не будучи оскарженим ПАТ КБ «ПриватБанк» ні в апеляційному ні в касаційному порядку. Тобто на даний час за фактом стягнення заборгованості за кредитним договором є судове рішення, яке винесене судом у встановленому чинним законодавством порядку і яке набрало законної сили. А згідно вимог ч.2 ст.223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 був повторно переданий на виконання у відділ державної виконавчої служби Ватутінського міського управління юстиції, де на даний час і знаходиться на виконанні. Крім того на даний час представниками банку здійснюється процедура реалізації заставленого ОСОБА_2 майна. А також зазначили, що при укладені договору поруки відповідачу ОСОБА_5 не було відомо, що ОСОБА_2 при укладені кредитного договору надав неправдиві дані, щодо свого майнового стану та наданого в заставу майна, а працівники банку неналежним чином при укладені кредитного договору перевірили надані ОСОБА_2 дані.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи вважає, що змінені позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до задоволення не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно відповідно до укладеного договору №104215-crd від 05.12.2007 року (а.с.8-10) ОСОБА_2 05.12.2007 року отримав строковий кредит у розмірі 25000 гривень шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відкритий ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору №104215-crd (а.с.11-12) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.11.2009 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватися за графіком погашення кредиту та процентів (а.с.10-11).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. В порушення вищезазначених норм закону та умов договору ОСОБА_2 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав та в зв’язку з чим станом на 28.04.2010 року має заборгованість 26951 гривну 26 копійок, що стверджується довідкою про заборгованість (а.с.7).

Зобов’язання за даним договором забезпечено договором поруки укладеним з поручителем ОСОБА_3 (а.с.13).

15.10.2009 року дійсно вироком Звенигородського районного суду Черкаської області по кримінальній справі №1-119/09 р. (а.с.40-41), задоволено цивільний позов ПАТ КБ «ПриватБанк», стягнуто з ОСОБА_2 завдану майнову шкоду в розмірі 27404 гривень 50 копійок. Борг в цивільному позові ґрунтувався на кредитному договорі №104215-cred від 05.12.2007 року (а.с.8-10). Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 був повторно переданий на виконання у відділ державної виконавчої служби Ватутінського міського управління юстиції, де на даний час і знаходиться на виконанні. Крім того на даний час представниками банку здійснюється процедура реалізації заставленого ОСОБА_2 майна. А також в судовому засіданні було встановлено, що при укладені договору поруки відповідачу ОСОБА_5 не було відомо, що ОСОБА_2 при укладені кредитного договору надав неправдиві дані, щодо свого майнового стану та наданого в заставу майна, а працівники банку неналежним чином при укладені кредитного договору перевірили надані ОСОБА_2 дані. Вище зазначені факти були підтверджені в судовому засіданні, як допитаним в якості свідка ОСОБА_2 так і представником позивача.

Згідно вимог ч.2 ст.223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Належна оцінка зібраних по справі доказів вказує на наявність підстав для відмови в задоволенні змінених позовних вимог позивача.

А тому суд вважає за необхідне в задоволенні змінених позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити та стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1000 гривень кожному у відшкодування понесених судових витрат по оплаті правової допомоги.

На підставі ст.ст. 509, 526, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.223 ЦПК України та керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

в задоволені змінених позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001, МФО 305299 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1000 (тисяча) гривень кожному у відшкодування понесених судових витрат по оплаті правової допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Черкаської області, через Ватутінський міський суд Черкаської області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий В.А. Здоровило