КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-342/09 Головуючий у І інстанції – Цокол Л.І. Суддя-доповідач – Літвіна Н.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Літвіної Н.М.,
суддів Маслія В.І.,
Ситникові О.Ф.
при секретарі Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва на постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про визнання дій незаконними та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В :
У березні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2006 року по 31грудня 2008 року.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва здійснити перерахунок ОСОБА_1. щомісячної державної соціальної 30 % надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року та виплатити заборгованість.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити її, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з 22 травня 2008 року відповідно до мінімальної пенсії, розмір якої встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу з 22 травня 2008 року підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які з 22 травня 2008 року втратили чинність.
У свою чергу, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що розмір підвищення пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» о сновні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни .
Відтак, з урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, судова колегія встановила наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії як дитині війни, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з зазначенням кінцевої дати зобов'язання відповідача нарахувати позивачу вказану надбавку до пенсії.
Отже, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем було порушено право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком .
Одночасно слід звернути увагу позивача, що відповідно до ст. 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що у зв’язку з ухваленням Верховною Радою України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», відповідні положення якого визнані неконституційними, позивач має право на отримання у зв’язку з цим матеріальної шкоди, яка полягає у неодержанні соціальної гарантії у розмірі, передбаченому базовим Законом, вимоги про стягнення різниці у виплаті підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2009 року змінити.
Пункт 3 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: «Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30 % надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.»
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 10 жовтня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 09 жовтня 2009 року.