КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-7974/09/2670 Головуючий у 1 інстанції Бачун О.В.
Суддя-доповідач Костюк Л.О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі
Л.О. Костюк,
О.Г. Хрімлі,
А.М. Горяйнова,
С. Бундукові,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Національної комісії з питань регулювання зв’язку України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року у справі за позовом Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані» до Національної комісії з питань регулювання зв’язку України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» про визнання частково недійсним рішення від 09.07.2009 року № 1571 , -
В С Т А Н О В И Л А :
Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з питань регулювання зв’язку України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» про визнання нечинними та скасування п.п. 1.35, 1.36, 7.5, 8.1 рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 09.07.09 року № 1571, визнання недійсними ліцензій серії АВ № 466290 від 14.07.2009 року, серії АВ № 466294 від 14.07.2009 року, серії АВ № 466292 від 14.07.09 року, серії АВ № 466293 від 14.07.09 року, які видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року адміністративний позов задоволений у повному обсязі.
Визнано незаконними та скасовані п.п. 1.35, 1.36, 7.5, 8.1 рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 09.07.09 року № 1571, визнано недійсними та скасовані видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» ліцензії серії АВ № 466290 від 14.07.2009 року, серії АВ № 466294 від 14.07.2009 року, серії АВ № 466292 від 14.07.09 року, серії АВ № 466293 від 14.07.09 року.
Не погоджуючись із постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року, Національною комісією з питань регулювання зв’язку України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» були подані апеляційні скарги, в яких зазначалось про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянти просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити, у зв’язку з безпідставністю заявлених позивачем вимог.
Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечували, просили суд залишити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав, наполягав на її задоволенні у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача у судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав, наполягав на її задоволенні у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Прокурор, який вступив у справу в порядку ч. 3 ст. 60 КАС України, у судовому засіданні просив суд залишити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, осіб, які приймали участь в апеляційному розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню із скасуванням постанови суду першої інстанції та ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що прийняте НКРЗ рішення № 1571 від 09.07.2009 року є частково незаконним, оскільки воно прийняте з порушенням Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2009 року, який до 06.07.2009 року не передбачав використання зазначених радіочастотних ресурсів. Крім того, зазначив, що рішення НКРЗ прийнято також з порушенням ч. 3 ст. 30, частин 10, 12 ст. 32 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №1208 від 15.12.2005 року.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.07.09 року Національною комісією з питань регулювання зв'язку України (далі - НКРЗ) прийнято рішення № 1571 про видачу ліцензій суб'єктам господарювання на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, відповідно до пунктів 1.36, 1.35 якого НКРЗ вирішила видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» ліцензії на види діяльності, а саме:
- згідно п. 1.35 рішення - ліцензію на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Львівської та Харківської областей, терміном дії до 01.01.2016 року. В особливих умовах ліцензії зазначено: дозволяється надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв’язку з використанням безпровідного доступу із застосуванням технології СDMA - 800 з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку; на надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку.
- згідно п. 1.36. рішення - ліцензію на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Львівської та Харківської областей, терміном дії до 01.01.2016 року. В особливих умовах ліцензії зазначено: дозволяється надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з використанням цифрового стільникового радіозв’язку стандарту CDMA –800 з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку; на пересилання реєстрованих листів, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів.
Крім цього, пунктом 7.5. рішення НКРЗ передбачено видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» ліцензії на користування радіочастотним ресурсом (далі – РЧР) для цифрового стільникового радіозв'язку CDMA –800, терміном до 01.01.2016 року в наступних регіонах: Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Луганська та Запорізька області в смугах (номіналах) радіочастот 835, 415...836, 665/880, 415...881,665;836,675...837,925/881,675...882,925;837,935...839,185/882,935...884,185;839,195...840, 445/884, 195...885, 445 МГц, у Львівській області в смугах (номіналах) радіочастот 834,155...835,405/879,155...880,405;835,415...836,665/880,415...881,665;836,675...837,925/881,675...882, 925; 837, 935...839, 185/882, 935...884, 185; 839, 195...840, 445/884,195...885,445 МГц.
ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» видано НКРЗ ліцензію серії АВ № 466290 від 14.07.2009 року (реєстраційний номер 5840) на користування вищевказаним радіочастотним ресурсом в зазначених регіонах для цифрового стільникового радіозв'язку CDMA –800, терміном до 01.01.2016 року.
Пунктом 8.1. рішення НКРЗ від 09.07.09 року № 1571 передбачено видачу ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» ліцензії на користування радіочастотним ресурсом на додаткову смугу радіочастот для цифрового стільникового радіозв'язку CDMA –800, в наступних регіонах: м. Київ, м. Севастополь, АР Крим та Одеська, Полтавська, Миколаївська області в смугах (номіналах) радіочастот 835,415...836,665/880,415...881,665;836,675...837,925/881,675...882,925;837,935...839,185/882,935...884,185;839,195...840,445/884, 195...885,445 МГц, а також в регіонах: Вінницька, Житомирська, Херсонська, Хмельницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Сумська, Кіровоградська, Рівненська, Тернопільська, Черкаська, Чернігівська та Чернівецька області в смугах (номіналах) радіочастот831,635...832,885/876,635...877,885;832,895...834,145/877,895...879,145;834,155...835,405/879,155...880,405,839,195...840,445/884,195...885,445 МГц, а також в регіонах: Київська область в смугах (номіналах) радіочастот 831,635...832,885/876,635...877,885; 835,415...836,665/880,415...881,665;836,675...837,925/881,675...882,925;837,935...839,185/882,935...884,185;839,195...840,445/884,195...885,445 МГц.
ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» видано НКРЗ ліцензію серії АВ № 466294 від 14.07.2009 року (реєстраційний номер 5841) на користування вищезазначеною смугою радіочастот для цифрового стільникового радіозв'язку CDMA –800, в зазначених регіонах, терміном до 01.01.2016 року.
Крім того, НКРЗ видало ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» на вказані види діяльності в пунктах 1.35 та 1.36 оспорюваного рішення ліцензії серії АВ № 466292 від 14.07.09 року, серії АВ № 466293 від 14.07.2009 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення суду
першої інстанції в межах апеляційних скарг, виходить з наступного.
У відповідності до частин 1, 2 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» с уб'єкт господарювання, який має намір здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, що передбачає використання радіочастотного ресурсу України, особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до НКРЗ із заявою про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України за встановленою НКРЗ формою. У разі якщо заявлений вид діяльності потребує ліцензування відповідно до Закону України "Про телекомунікації", зазначена заява подається або надсилається до НКРЗ разом із заявою на отримання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності у сфері телекомунікацій. Ці заяви розглядаються одночасно.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» у відповідності до зазначених вимог Закону України «Про радіочастотний ресурс України» 19.03.2009 року подало до НКРЗ відповідні заяви на користування РЧР України за встановленою НКРЗ формою.
Заяви ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» про видачу ліцензії на користування РЧР надійшли до НКРЗ разом із заявами про видачу ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та розглядались одночасно, в межах одного засідання НКРЗ, за результатами якого було прийнято рішення НКРЗ від 09.07.09 року № 1571.
Згідно ч. 10 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» р ішення про видачу або відмову у видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України приймається НКРЗ протягом 60 робочих днів від дня реєстрації заяви. У разі необхідності міжнародної координації присвоєнь радіочастот термін прийняття відповідного рішення продовжується на термін, визначений Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку або відповідними міжнародними договорами.
Так, судом першої інстанції встановлено, що НКРЗ на протязі 60 – денного строку не прийняла рішення ані про видачу ліцензії ані про відмову у її видачі, у зв’язку з чим зазначив, що у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України НКРЗ зобов’язана була відмовити ТОВ «Інтертелеком» у видачі ліцензії.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 12 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» передбачено, що у разі якщо НКРЗ не прийняла ніякого рішення у визначені цим Законом терміни, рішення про видачу заявленої ліцензії вважається прийнятим. У цьому випадку НКРЗ повинна видати заявнику в тижневий термін у безспірному порядку ліцензію, а заявник має право звернутися до УДЦР за отриманням у встановленому порядку дозволів на експлуатацію.
Тобто, оскільки НКРЗ не прийняла ніякого рішення за заявами ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» у визначені Законом України «Про радіочастотний ресурс України» терміни, рішення про видачу заявленої ліцензії вважається прийнятим та НКРЗ повинна видати заявнику в тижневий термін у безспірному порядку ліцензію, а заявник має право звернутися до УДЦР за отриманням у встановленому порядку дозволів на експлуатацію.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що у зв’язку із пропуском суб’єктом владних повноважень законодавчо встановленого терміну для розгляду заяв, розгляд яких віднесено до його компетенції, необхідно прийняти рішення, яке б породжувало негативні наслідки для особи, заяви якої не були розглянуті вчасно.
Судом першої інстанції також був зроблений необґрунтований висновок про неможливість прийняття відповідачем рішення щодо користування спірним РЧР загальними користувачами, виходячи з наступного.
В оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що відповідно до Національної таблиці спірний РЧР CDMA – 800 у смугах 790-862 МГц, 862-890 МГц включений з позначкою «У045», яка означає, що ці смуги радіочастот використовуються діючими засобами повітряної радіонавігації до кінця строку їх експлуатації, а розроблення нових засобів повітряної радіонавігації заборонено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2005 р. № 1208 затверджено Національну таблицю розподілу смуг радіочастот України (нормативно-правовий акт, який регламентує розподіл смуг радіочастот радіослужбам в Україні та визначає смуги радіочастот спеціального та загального користування), яка складається з трьох граф: у графі першій наведено дані про розподіл смуг радіочастот між радіослужбами і номери приміток згідно з Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку для Району 11, у графі другій наведено дані про розподіл смуг радіочастот радіослужбам в Україні і номери приміток до нього, що починаються з літери "У", зміст яких викладено у кінці Таблиці, у графі третій Таблиці наведено призначення смуг радіочастот в Україні.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідний розділ Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України містить позначку «ЗК», що означає – для загального користування, а також перелік дозволених до використання у цих смугах частот радіослужб, до якого входить декілька радіослужб. При цьому, у всіх випадках використання радіонавігаційної служби не є приоритетним.
Використання примітки «У045» до смуг радіочастот 790-862 МГц, 862-890 Мгц має своє обґрунтування. Так, при затвердженні у 2005 році Національної таблиці, якою ці смуги частот надавались для загального користування, було враховано наявність в цих смугах радіоелектронних засобів (далі – РЕЗ) спеціальних користувачів (РЕЗ радіонавігаційної служби). Оскільки одночасне переведення таких РЕЗ у інші смуги радіочастот було ускладнено значним обсягом потрібних для цього коштів, Національною таблицею було дозволено використання РЕЗ радіонавігаційної з моменту затвердження таблиці 18.12.2005 року до кінця строку їх експлуатації. Заборони видачі смуг радіочастот у діапазоні 790-942 МГц операторам телекомунікацій Таблиця не містить. При цьому, введення в експлуатацію нових РЕЗ радіонавігаційної служби у цих частотах заборонялось.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року № 633 внесені зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2006 р. № 815, згідно з яким строк дії ліцензій на користування РЧР (цифровий стільниковий радіозв’язок CDMA-800) та дозволів на експлуатацію РЕЗ установлюється до 01 січня 2016 року Л01, Д01 (стосуються тільки загальних користувачів).
Тобто, на час прийняття рішення, що є предметом оскарження, спірний РЧР був доступним для користування, у зв’язку з чим відсутні підстави щодо неприйняття рішення про видачу ліцензій на користь третьої особи, яка виконала передбачені законодавством вимоги для їх отримання.
Не враховано також і тієї обставини, що станом на 10.06.2009 року третьою особою подано до НКРЗ доповнення до заявок, наданих 19.03.2009 року, якими вона додатково підтвердила свій намір претендувати на отримання права на користування раніше заявленим радіочастотним ресурсом України з моменту його внесення до відповідного плану частот.
Суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги ту обставину, що з моменту вступу в дію змін, внесених до Плану радіочастотного ресурсу України, тобто з 06.07.2009 року і до моменту прийняття рішення про видачу ліцензій ТОВ «Інтертелеком», тобто до 09.07.2009 року, а саме, на протязі 4-х робочих днів до НКРЗ не надійшло жодної заявки на користування РЧР, на який претендувала третя особа.
При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 р. № 633 про внесення змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України була розміщена на офіційному сайті уряду України в день її прийняття, а отже, була загальнодоступною для зацікавлених осіб раніше дня набрання нею чинності.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» у разі якщо заявлена потреба в радіочастотному ресурсі України перевищує його фактичну наявність, то вільні смуги, номінали радіочастот надаються в користування виключно на конкурсних або тендерних засадах.
Частина 4 ст. 30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», на яку посилався позивач, передбачає порядок проведення конкурсів або тендерів, який встановлюється НКРЗ та здійснюється лише за умови виконання вимог, передбачених ч. 3 цієї статті, тобто за наявності декількох заяв на отримання ліцензії на користування РЧР в одному радіочастотному діапазоні.
Колегією суддів встановлено, що згідно довідки Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 04.08.2009 року № 03-3032/153 (том 1 - а.с. 141) за період з 18.03.2009 року по 10.07.2009 року заяв на видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового радіозв’язку CDMA – 800 та поданих до них документів від інших операторів телекомунікацій, крім ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», не зареєстровано.
Закон України «Про радіочастотний ресурс України» надає право будь-якому суб’єкту господарювання заявити потребу у радіочастотному ресурсі України єдиним шляхом – подання заяви про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.
Крім того, частиною 3 ст. 31 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» визначено, що о ператор телекомунікацій, який має відповідну ліцензію на вид діяльності у сфері телекомунікацій, може претендувати на отримання ліцензій на додаткові смуги радіочастот для розвитку своєї діяльності відповідно до ліцензії на вид діяльності в порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» у разі необхідності отримання додаткової смуги радіочастот для подальшого розвитку підприємницької діяльності в тій радіотехнології, яка застосовується користувачем, він звертається до НКРЗ із заявою на отримання ліцензії на додаткову смугу радіочастот. Форма заяви встановлюється НКРЗ.
Частиною 5 ст. 39 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» передбачено, що д одаткова смуга радіочастот може надаватися на умовах конкурсу або тендера тільки у випадку обмеженого радіочастотного ресурсу. НКРЗ оголошує конкурс або тендер на отримання додаткової смуги радіочастот, якщо обсяги радіочастотного спектра, замовлені претендентами на отримання радіочастотного ресурсу України, перевищують обсяги спектра, який підлягає розподілу.
З огляду на те, що на радіочастотний діапазон, який був вказаний третьою особою, заяв від інших суб’єктів господарської діяльності на адресу НКРЗ не поступало, то відповідач правомірно прийняв рішення про видачу ліцензії на додаткову смугу радіочастот для цифрового стільникового зв’язку CDMA-800 без оголошення конкурсу та тендеру, як це передбачено частинами 4, 5 ст. 39 Закону України «Про радіочастотний ресурс України».
Встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини, дають зробити достовірний висновок про те, що у позивача не було жодного наміру отримати право на користування спірним радіочастотним ресурсом.
З вищевикладеного вбачається, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав проведення конкурсу при видачі спірних ліцензій суперечить ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 39 Закону України « Про радіочастотний ресурс України» .
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач також посилався на порушення відповідачем його права на відкритість, об'єктивність, недискримінаційність і прозорість умов та процедур планування, виділення і розподілу радіочастотного ресурсу України, заохочення конкуренції на основі збалансування інтересів держави, суспільства і користувачів радіочастотного ресурсу України, забезпечення рівності законних прав та інтересів усіх фізичних і юридичних осіб, які користуються або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.
Як зазначалось раніше, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції було встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявами про отримання ліцензії на користування РЧР, з приводу якого виносилось рішення, що є предметом оскарження, та не вступав з відповідачем у правовідносини, пов’язані із здійсненням останнім власних управлінських функцій у сфері управління вказаним радіочастотним ресурсом.
При таких обставинах, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо порушення відповідачем прав позивача як особи, яка має намір бути користувачем радіочастотного ресурсу України.
Під час апеляційного розгляду справи представники позивача додатково обґрунтували заперечення на апеляційні скарги, пославшись на те, що рішення відповідача, яке є предметом оскарження було підписано не уповноваженою особою – виконуючим обов’язки голови НКРЗ Звєрєвим В.
Колегія суддів не може погодитись із зазначеними доводами, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішення НКРЗ України № 1571 було прийнято на засіданні 09.07.2009 року, хід якого зафіксований у відповідному протоколі.
У відповідності до підпункту 9.1.6. пункту 9.1 розділу 9 Регламенту Національної комісії з питань регулювання зв'язку України, затвердженого рішенням НКРЗ України від 10 червня 2008 року №1050, рішення Комісії оформлюються протягом трьох робочих днів після закінчення засідання, візуються членами Комісії, які були присутні на розгляді даного питання, та підписуються Головою Комісії або членом Комісії, який виконує його обов'язки на момент підписання рішення.
Підпунктом 9.1.2. п. 9.1 розділу 9 Регламенту визначено, що протокол засідання Комісії підписують головуючий на засіданні і начальник Відділу організаційного забезпечення засідань НКРЗ.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що рішення від 09.07.2009 року № 1571 було підписано на наступний день виконуючим обов’язки голови НКРЗ Звєрєвим В. у відповідності до підпункту 9.1.6. пункту 9.1 розділу 9 Регламенту Національної комісії з питань регулювання зв'язку України.
Як вбачається з матеріалів справи (том 1 – а.с. 142), наказом голови НКРЗ Колобова С. від 09.07.2009 року № 67/к на час його тимчасової непрацездатності з 10.07.2009 року виконання обов’язків голови НКРЗ з правом підпису документів покладено на Звєрєва В.П., члена НКРЗ України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення НКРЗ України № 1571 від 09.07.2009 року було підписано уповноваженою на це особою у відповідності до підпункт у 9.1.6. пункту 9.1 розділу 9 Регламенту Національної комісії з питань регулювання зв'язку України, у зв’язку з чим ця обставина не може бути підставою для задоволення позову.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування своїх заперечень на апеляційні скарги, спростовані встановленими обставинами у судовому засіданні, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим апеляційні скарги підлягають задоволенню із скасуванням постанови та ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги Національної комісії з питань регулювання зв’язку України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року - задовольнити .
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року – скасувати .
У задоволенні адміністративного позову Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані» до Національної комісії з питань регулювання зв’язку України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» про визнання частково недійсним рішення від 09.07.2009 року № 1571 – відмовити .
Повний текст постанови виготовлений 25 жовтня 2009 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі к асаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : Л.О. Костюк
Судді: О.Г. Хрімлі
А.М. Горяйнов