Справа № 2-280/11

У Х В А Л А

"11" жовтня 2013 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Бондарьової Г. М. ,

при секретарі Кобкі Т.В.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3,Виконавчого комітету Самарської сільської ради ,Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання заповіту недійним,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом,посилаючись на те,що 30 жовтня 2010 року померла її та відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мати-Галів ОСОБА_4.

За життя мати мала квартиру № 91 в будинку № 6 міста Першотравенська Дніпропетровської області,яка належала їй на праві приватної власності.

У зв”язку з хворобою матері вона,позивачка, сумісно зі своєю донькою,здійснювали догляд за матір”ю.

З цієї причини мама звернулася до неї з проханням запросити до неї нотаріуса для того,щоб скласти заповіт.

21 лютого 2009 року приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу ОСОБА_5 був складений заповіт який був зареєстрований за р.№ 633.

На протязі року після складення заповіту хвороба матері прогресувала і незабаром у мами виявилася катаракта обох очей,церебральний атеросклероз,симптоматична артеріальна гіпертензія,дисцикулярна енцелопатія 3 ступеня,лівосторонній геміпарез з грубим порушенням функцій нижніх кінцівок,цукровий діабет.

Висновком МСЕК від 19 березня 2010 року матері було встановлено першу групу інвалідності по загальному захворюванню безстроково.

Згідно висновку ЛКК від 03 березня 2010 року у мами почалися незворотні процеси нічної спутаності,частковим порушенням самообслуговування,грубо орієнтована,періодично неадекватна,психомоторне збудження,агресія.

Відповідач ,її брат ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_6,коли мама перебувала у такому стані,приїхали до неї,щоб провідати її.

ОСОБА_2 протягом 40 років проживає у місті Зугрес і тому не знає навіть назву сіл у Петропавлівському районі,звернулися до ОСОБА_7 Іванівни-рідної сестри його дружини ,яка мешкає у смт.Петропавлівка і знає багатьох посадових осіб,з проханням оформити заповіт їх матері на всіх них.

З цією метою 21 серпня 2010 року відповідач ОСОБА_2 за допомогою ОСОБА_7. звернулися до секретаря Самарської сілльскої оради Петропавлівського району ОСОБА_8,яка склала заповіт,який був зареєстрований за р.№113.Згідно вказаного заповіту все майно мама заповідає їй позивачці,та відповідачам у рівних частках кожному.Згідно змісту заповіту їх мама виявила сама бажання 21 серпня 2010 року,тобто у суботу о 10 годині 10 хвилин звернутися до Самарської сільської Ради,мешканцем якої вона ніколи не була,не знала місця її знаходження,зробила заповіт.

Незважаючи на те,що мама не бачила обома очима,згідно змісту заповіту вона сама прочитала його вголос,особисто його підписала.Крім того,мама не пересувалася вільно,а пересувалася за допомогою інвалідного візка і тому не могла поїхати у село Самарське особисто.Заповіт був виготовлений у приміщенні Самарської сільської ради,а потім її брат ОСОБА_2 привіз його до матері додому,де вона підписала його,не маючи уяви та не бачачи очима,не усвідомлюючи те,що вона підписує.Фактично ОСОБА_2Й,ОСОБА_9,ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за попередньою домовленістю скоїли злочин,передбачений ст..364 та 366 КК України.

Як вбачається з історій хвороби матері в момент підпису заповіту вона знаходилася у хворобливому стані,не розуміла значення своїх дій,не бачила і не могла бачити зміст тексту заповіту.

Згідно вимог закону за бажанням спадкодавця його заповіт може бути засвідчений при свідках.

У випадках передбачених абзацем третім частини другої ст..1248 та 1252 ЦК України присутність не менш двох свідків при затвердженні заповіту є обов”язковим.

Відповідачі навмисно порушили вказані вимоги закону,не попередили її як фактичного опікуна матері,таємно від неї в іншому місці ,до якого їх матір не мала ніякого відношення і навіть не знала місцезнаходження села Самарське,без її вільного волевиявлення ,без свідків уклали цей правочин.

Позивачка вважає,що вказаний заповіт,як такий що складений з порушенням вимог до його форми та посвідченням є нікчемним.

За позовом зацікавленої особи суд визнає заповіт недійсним,якщо буде встановлено ,що волевиявлення спадкодавця не було вільним і не відповідало його волі.

При таких обставинах,які вона виклала у своєму позові,.волевиявлення матері не тільки не було вільним,але і не було зрозуміле їй у зв”язку з її хворобою,яка перешкоджала їй розуміти значення своїх дій,прочитати зміст заповіту.

З врахуванням викладеного позивачка просить суд рішенням суду визнати вказаний заповіт недійсним та анулювати реєстровий номер №113 від 21 серпня 2010 року який знаходиться у справах виконавчого комітету Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

За результатами розгляду справи направити прокурору Петропавлівського району матеріали для перевірки та вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно осіб у навмисному порушенні закону.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги.

Відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3Й позов не визнали,пояснивши суду,що ОСОБА_2 приїхав вгості до матері у м.Першотравенська .21 серпня 2010 року мати побажала скласти заповіт . ОСОБА_2 разом з його дружиною за бажанням матері повезли її на автомобілі марки “Жигулі”,помістивши її візок у багажник автомобіля до Самарської сільської ради для посвідчення заповіту,оскільки у місті Першотравенську державного нотаріуса немає,а приватний в цей день не працював,вони поїхали спершу до Миколаївської сільської ради,де у зв”язку з весіллям неможливо було посвідчити заповіт,тому вони поїхали до Самарської сільської ради,де мати надавши наявний у неї паспорт та ідентифікаційний код ,склала заповіт,який посвідчила секретар сільської ради,яка розмовляла з матір”ю перед його посвідченням і бачила її адекватний стан та її волю залишити заповіт на всіх трьох дітей.

Ніякої змови у них з посадовою особою сільської ради не було.

Мати незважаючи на хворобу була адекватна,все розуміла, нормально спілкувалася з ними та іншими людьми,в окулярах дивилася телевізор.

Відповідачі просять суд відмовити позивачці у задоволенні позову.

Представник відповідача у справі Виконавчого комітету Самарської сільської ради в судове засідання не з”явився,відповідачем надано заяву про слухання справи у їх відсутність,секретар,яка посвідчила заповіт на даний час не працює в сільській раді.

23 вересня 2013 року до суду факсом а 27 вересня 2013 року в паперовому виді надійшла заява відповідача у справі ОСОБА_2 про відвід головуючої у справі судді Бондарьової Г.М. з посиланням на те,що суддею порушено вимоги закону про розгляд справи протягом розумного строку,але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі,а справа розглядається з 10.01.2011 року з порушенням ст..157 ЦПК України,за час судового розгляду в 2011 році були досліджені всі надані позивачкою докази,позовні вимоги не знайшли свого підтвердження, в порушення вимог закону про можливість зміни шляхом подачі письмової заяви предмету та підстави позову до початку розгляду судом справи по суті,суддя,незважаючи на їх заперечення, задовольнила клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_9 в книзі реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області , не постановивши всупереч вимогам закону ніякої ухвали за клопотанням представника ОСОБА_2,яке підтримав ОСОБА_3Й,про розгляд справи у межах заявлених позивачем позовних вимог.

Крім того,суддя Бондарьова Г.М. в судовому засіданні 12.04.2012 року допомогала позивачу в обґрунтуванні її нових позовних вимог,стверджуючи,що наявність підробки підпису ОСОБА_9 в книзі реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітет Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області є порушенням вимог ст..52 Закону України “Про нотаріат” та підставою для визнання заповіту недійсним,тобто фактично суддя,не закінчивши розгляд справи за первісними позовними вимогами,почала новий розгляд справи за новим предметом позову і з нових підстав:повторно викликала для дачі пояснень секретаря Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області/на час вчинення і посвідчення заповіту/ ОСОБА_8,яку 12.04.2012 року тривалий час допитувала,здійснюючи на неї тиск і вимагаючи зізнання,що вона особисто зробила підпис від імені ОСОБА_9І,в книзі реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області,також повторно допитувала його,ОСОБА_3.,вимагаючи зізнання,хто здійснив підпис замість їх матері ОСОБА_9,неодноразово викликала для дачі пояснень його особисто,хоч він уже давав свої пояснення у справі і в нього у справі бере участь його представник за довіреністю,бо він не має змоги у зв”язку із зайнятістю на роботі їздити в судові засідання,які йдуть вже майже протягом 33 місяців.

14 травня 2012 року він уже заявляв відвід судді Бондарьової Г.М, з вищенаведених підстав,однак суддя відмовила йому у його задоволенні і продовжувала порушувати законодавство України та його права.

14 травня 2012 року ,фактично змінивши підстави і предмет позову,представник позивачки ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення посмертної судово-почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_9 у журналі для реєстрації нотаріальних дій,не обґрунтувавши,яким чином цей підпис впливає на недійність заповіту,чому у позові не йдеться про невідповідність цього підпису підписові спадкодавця ОСОБА_9І,,чому клопотання про отримання цього доказу всупереч вимогам ст.131 ЦПК України та положенням статей 143-150 глави 3 “Провадження у справі до судового розгляду” ЦПК України подано не на попередньому розгляді справи,а після того,як був отриманий несприятливий для позивача висновок посмертної судово-психіатричної експертизи від 08.12 11 року,згідно якого визначити психічний стан ОСОБА_9 на період складання і підписання нею заповіту 21 серпня 2010 року та вирішити експертні питання не представляється можливим у зв”язку з малоінформативністю показань свідків та відсутністю відомостей про її психічний стан на період складання заповіту 21 серпня 2010 року.

Суддя Бондарьова Г.М. ,незважаючи на заперечення обох відповідачів і його представника про незаконність такого клопотання і відсутність його зв”язку з предметом спору,задовольнила це клопотання,причому в ухвалу про призначення посмертної судово-почеркознавчої експертизи самостійно,за власною ініціативою, без обговорення в судовому засіданні,внесла питання про те,чи виконаний підпис у заповіті спадкодавицею ОСОБА_9,додатково до питання,яке було запропоновано представником позивача,про те,чи виконаний підпис у журналі для реєстрації нотаріальних дій ОСОБА_9

Після надходження висновку посмертно судово-почеркознавчої експертизи,згідно з яким заповіт підписаний ОСОБА_9 ,суддя Бондарьова Г.М.,знову почала шукати нові можливості для задоволення позову та 16 жовтня 2013 року ,незважаючи на наявність висновку посмертної судово-психіатричної експертизи від 08.12.2011 року ,яка на його думку була проведена на підставі всієї наявної медичної документації та показань сторін,свідків.в тому числі лікаря ОСОБА_10В,який лікував ОСОБА_9,всупереч положенням ч.2 ст.150 ЦПК України,згідно з якими повторна експертиза,яка доручається іншому експерту/експертам/,може бути призначена ,якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким,що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, не звертаючи уваги на заперечення обох відповідачів та його представника,за невмотивованим клопотанням позивачки такою ж невмотивованою ухвалою призначила повторну експертизу.

Зазначені дії судді Бондарьової Г.М. викликають у нього сумніви в її неупередженості,у нього склалося враження,що суддя Бондарьова Г.М. прагне знайти будь-які підстави ,щоб вирішити справу на користь позивача.

Вважає також що такі дії судді є порушенням присяги судді відповідно до ст.32 Закону України “Про вищу раду юстиції”.Ним уже підготовлені скарги до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції про звільнення судді Бондарьової Г.М. з посади за порушення присяги,у разі повторного незадоволення його заяви про її відвід він направить ці скарги адресатам для відповідного реагування.

Розглянувши письмову заяву відповідача про відвід судді,вислухавши думку позивачки ,яка вважає заяву про відвід судді безпідставною,суд вважає ,що заява відповідача у справі ОСОБА_2Й про відвід судді Бондарьової Г.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Тривалий час розгляду справи викликаний зокрема призначенням у справі посмертної судово-психіатричної експертизи,яка проводилася тривалий час з витребуванням від суду додаткових матеріалів,на час проведення експертизи провадження у справі зупинялося, призначення судом посмертної судово-почеркознавчої експертизи та повторної судово-психіатричної експертизи, провадження у справі зупинялося,причинами тривалого часу розгляду справи є також неявка сторін та їх представників,зокрема ОСОБА_11 у зв”язку з його хворобою.

Дослідження нових доказів у справі за клопотанням сторін після попереднього судового засідання та початку розгляду справи по суті суд вважає було викликане поважними причинами для з”ясування обставин,які виникли після розгляду наданих сторонами доказів у попередньому судовому засіданні та до початку розгляду справи по суті.

Як вбачається зі змісту викладених судом в даній ухвалі позовних вимог позивачки нею зазначено множинність порушень та підстав в обґрунтування заявлених нею позовних вимог про визнання заповіту недійсним,в тому числі нею оспорюється сам порядок та процедура посвідчення оспорюваного заповіту,з зазначенням нікчемності заповіту в описовій та мотивувальній частині позову,зазначення на зловживання посадової особи при посвідченні заповіту як в описовій,мотивувальній так і в резолютивній частині позову,тому суд не вважав клопотання позивачки про перевірку судом дійсності підпису померлої матері в книзі реєстрації заповітів виконавчого комітету Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області таким що виходить за межі заявлених позивачкою позовних вимог,та вважав за необхідне повторний допит свідків та сторін з приводу заявленого клопотання позивачки,що може оспорюватися сторонами одночасно з оскарженням судового рішення.

Суд вважає,що доводи відповідачів у заявах про допомогу судді позивачу в обґрунтуванні її нових позовних вимог та упередженість судді у справі є безпідставними та голослівними,оскільки відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з”ясуванню обставин справи:роз”яснює особам,які беруть участь у справі,їх права та обов”язки,попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках,встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.20,24 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Бондарьової Г.М. відмовити.

Розгляд справи продовжити у тому ж складі суду.

Суддя: ОСОБА_12