22.09.2011

Справа № 2 - 1858 /11 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 вересня 2011 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, збитків і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення богу за договором позики, 3% річних за прострочення грошового зобов’язання, індексу інфляції, збитків і моральної шкоди.

Позивачка вказувала на те, що 14 і 15 квітня 2009 року між нею та відповідачкою було укладено два договори позики, за якими вона передала відповідачці грошові кошти всього в сумі 7430 грн. строком на один рік. Станом на 09.03.2011 року зобов’язання відповідачкою за договорами не виконані та грошові кошти не повернуто.

Крім того внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх зобов’язань за договорами вона зазнала збитків, оскільки у зв’язку з потребою коштів на своє лікування змушена була звернутися до іншої особи ОСОБА_4 за позикою, та сплатити їй проценти за користування коштами у розмірі 1600 грн. Також внаслідок невиконання відповідачкою своїх зобов’язань вона зазнала моральної шкоди, що виразилась в емоційних стражданнях та хвилюваннях.

Посилаючись на викладене, а також на положення ст.ст. 526, 527, 530, 625 ЦК України, позивачка просила суд стягнути з відповідачки на її користь суму боргу за договором позики у розмірі 7430 грн., 464 грн. 367 коп. індексу інфляції, три проценти річних від простроченої суми позики – 202,03 коп., а також 1600 грн. збитків, і 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просив про його задоволення.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася. Про час і місце розгляду справи повідомлена судом належним чином.

У відповідності до ст.ст. 224, 225 ЦПК України судом проводиться заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2009 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено письмовий договір позики, згідно якого позивачка передала відповідачці 2170 грн. строком на 1 рік. 15 квітня 2009 року між цими ж сторонами укладено другий договір позики, за яким позивачка передала відповідачці у позику кошти у розмірі 5260 грн. строком на 1 рік.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка у встановлений строк зобов’язання за вказаними договорами належним чином не виконала, кошти не повернула.

За такого з відповідачки на користь позивачки слід стягнути суму коштів за договорами позики у розмірі 7430 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивачки про відшкодування збитків, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пунктом 1 ч.2 цієї ж статті визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Між тим позивачкою не надано суду належних доказів в підтвердження факту спричинення їй реальних майнових збитків.

Вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають, оскільки не грунтуються на нормах закону.

Відповідно зі ст.88 ЦПК України між сторонами підлягають розподілу судові витрати.

Так з позивачки на користь держави підлягає стягненню несплачений нею при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 24 грн. 50 коп. (105,46 грн. – 80,96 грн.). З відповідачки на користь держави слід стягнути 80 грн. 96 коп. судового збору і 120 грн. інформаційно-технічних витрат.

Керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, збитків і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7430 грн. заборгованості, 464 грн. 37 коп. - індексу інфляції, 202 грн. 03 коп. – три проценти річних за прострочення грошового зобов’язання, а всього 8096,40 (вісім тисяч дев’яносто шість) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 24 грн. 50 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 80 грн. 96 коп. судового збору і 120 грн. інформаційно-технічних витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н.А. Спінчевська