Справа № 0430/868/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Бондарьової Г. М.

при секретарі: Кобкі Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта”про стягнення недоплачених сум по договору страхування та стягнення зайве сплаченої страхової суми під впливом обману,

В С Т А Н О В И В :

01 березня 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта”про стягнення недоплачених сум по договору страхування та стягнення зайве сплаченої страхової суми під впливом обману.

В обґрунтування позову зазначила, що 25 грудня 2007 року між нею та відповідачем було укладено договір страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) К8085-006/07/СТ разом із додатком 1 до нього, в якому було зазначено сім періодів страхування зі страховими сумами, тарифами, платежами та строками їх сплати. Нею було застраховано куплений у кредит автомобіль “Mazda 3”, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, дійсна вартість якого складала 139 900 гривень.

06 листопада 2010 року з позивачкою стався страховий випадок, а саме за п.3.1.1 договору: зіткнення застрахованого транспортного засобу під час руху з нерухомим предметом (ризик “ДТП”). Вартість відновлювального ремонту її автомобіля склала більше 75%, про що ТОВ “Сервіс-центр “Альфа”було надано рахунок №976/10 від 25 листопада 2010 року, в якому вказана сума до сплати –129 576 гривень 74 копійки. На той момент відповідно до договору вартість автомобіля складала 97 930 гривень.

Згідно п.12.11 якщо страхова сума, встановлена цим договором для транспортного засобу, відповідає його дійсній вартості на момент укладання договору, а вартість відновлення (ремонту) цього пошкодженого транспортного засобу перевищує 75% страхової суми, то страховик має право провести розрахунок та виплату страхового відшкодування в межах страхової суми за одним із наступних, визначених страховиком варіантів:

- страхове відшкодування обчислюється як різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу і розміром безумовної франшизи та сумою інших відрахувань відповідно до умов цього договору;

- страхове відшкодування обчислюється як різниця між дійсною вартістю транспортного засобу до пошкодження (на дату настання страхового випадку) і дійсною вартістю пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу, розміром безумовної франшизи та сумою інших відрахувань відповідно до умов цього договору. Дійсна вартість транспортного засобу до пошкодження (на дату настання страхового випадку) визначається на підставі висновків аварійного комісара страховика або спеціаліста узгодженої зі страховиком експертної організації, виконаних відповідно до методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Дійсна вартість пошкодженого транспортного засобу визначається страховиком шляхом проведення маркетингового дослідження з визначення вартості такого транспортного засобу. У цьому випадку страховик зобов’язаний забезпечити страхувальнику можливість реалізації пошкодженого транспортного засобу за визначеною в результаті проведення маркетингового дослідження ціною. Виплата страхового відшкодування здійснюється після надання страхувальником документів, які підтверджують факт відчуження (передання у розпорядження) пошкодженого транспортного засобу особі, яку визначив страховик У разі ненадання страхувальником зазначених вище документів страховик має право здійснити виплату страхового відшкодування двома частинами:

1) перша - у розмірі 70% обчисленої суми страхового відшкодування сплачується у строки, встановлені п.11.4.1. договору (15 днів з дня складання страхвого акту із визначенням розміру відшкодування, який складається впродовж 10 робочих днів від дня одержання всіх необхідних документів);

2) друга – у розмірі 30% обчисленої суми страхового відшкодування сплачується за умови надання страхувальником документів, що підтверджують факт відчуження (передання у розпорядження) пошкодженого транспортного засобу особі, яку визначив страховик, виплата другої частини здійснюється впродовж десяти днів від дня надання страхувальником зазначених вище документів на підставі додатково складеного страхового акта.

Страховик надіслав їй факсом розрахунок страхового відшкодування від 21 червня 2011 року, в якому зазначив формулу, по якій його розрахував:

Сумма = п. х (10.00 – п.19)% 18.3 –п.29 –п.31 х 1 п.32 + п.27 –п.28, де:

п.19 –знос транспортного засобу на день страхового випадку (ця графа замальована);

п.29 –безумовна франшиза у розмірі 979 гривень 30 копійок;

п.31 –вартість залишків ЗНТ в разі конструктивного знищення –67 200 гривень;

п.27 –вартість експертизи, сплаченої страхувальником –0 гривень;

п.28 –незрозумілий текст –0 гривень.

Загальна сума страхового відшкодування склала 20 531,70 гривню.

Але згідно умов договору вона повинна була розраховуватися наступним чином:

97930 (вартість ТЗ до пошкодження) –67200 (згідно встановлених даних) маркетингового дослідження –979,30 (розмір безумовної франшизи) = 29 750,70 гривень.

Ніяких інших сум відрахувань відповідно до умов цього договору, а саме п.12.6 не передбачено.

Тобто недоплата страхової суми склала: 29 750,70 - 20 531,70 = 9219 гривень.

Умови в договорі стосовно “інших сум відрахувань”повинні тлумачитися на її користь, так як при аналізі змісту договору при ситуації, що склалася, ніяких інших відрахувань не повинно було бути. Страховий випадок стався 06 листопада 2010 року. Страховик усвідомлював, з урахуванням наданого нею рахунку №976/10 від 25 листопада 2010 року, що ремонт застрахованого транспортного засобу перевищить 75% страхової суми. При цьому одразу ним було вирішено, що дійсна вартість буде визначаться ним шляхом проведення маркетингового дослідження, яке полягало в здійсненні відповідачем інтернет-аукціону, що, хоча її й не зобов’язувало продавати автомобіль саме переможцю за зазначену ціну, але в листі-рекомендації було зазначено, що все одно саме цю ціну буде враховано при обчисленні страхової виплати. Всі дії проводилися відповідачем дуже кволо. Граничний термін сплати їй страхового відкодування відповдно до п.11.5.1 –шість місяців з дня подання заяви про страхову виплату, тобто до 27 травня 2011 року. Але ж це при тому, якщо не повністю з’ясовано обставини страхового випадку і розмір збитків –до з’ясування таких обставин. Обставини страхового випадку були відомі, розмір збитків –теж. Він був наданий нею. Відповідач же свідомо затягував їх підрахування самостійно, тому що його представник подзвонив їй та запевнив, що вона потрібна сплатити наступну страхову суму, щоб отримати страхове відшкодування, що вона й зробила, сплативши 25 грудня 2010 року 5 192,39 гривні. В противному випадку, як їй повідомли, ніхто нічого сплачувати не буде, або цю суму включать до мого кредиту.

Відповідач скористувався необізнаністю як споживача їх послуг в особливостях умов договору страхування та схилив до сплати цієї зайвої страхової суми, оскільки саме через їх кволі дії виплата дойшла до часу сплати страхової суми. Автомобіль було пошкоджено більш ніж на 75%, це їм було зрозуміло, так само як і те, що вони повинні будудть виплатити повну страхову суму (про проведення власне інтернет-аукціону в договорі мова не йшлася взагалі), тому, згідно загальних правил щодо страхування, відповідач чітко вбачав, що договір страхування буде припинено і вони не будуть в подальшому отримувати від неї страхових сум, тому шляхом обману і затягування виплати заволодів її грошима.

Просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму страхової виплати по договору страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) К8085-006/07/СТ від 25 грудня 2007 року у розмірі 9219 (дев’яти тисяч двохсот дев’ятнадцяти) гривень, а також стягнути зайве сплачену страхову суму під впливом обману в розмірі 5192 (п’яти тисяч ста дев’яносто двох) гривень 39 копійок, а всього –14411 (чотирнадцять тисяч чотириста одинадцять) гривень 39 копійок.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, вважає, що є всі підстави для задоволення позову. Надав суду відгук, в якому зазначив, що 25 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством національна акціонерна страхова компанія “Оранта”було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №К8085006/07/СТ, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб, а саме: автомобіль марки/моделі “Мазда-3” д/н НОМЕР_2. Страхова подія (дорожньо-транспортна пригода) за участю ЗТЗ відбулася 06 листопада 2010 року під час дії вищезазначеного договору страхування. Згідно ч.1 ст. 25 Закону України “Про страхування”здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акту (аварійного сертифікату), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Відповідно до цієї вимоги закону за результатами проведених аварійним комісаром оглядів і пошкодженого ЗТЗ спеціалістом ВАТ НАСК “Оранта”в комп'ютерній програмі “Аийатех”(Німеччина), яка враховує всі нормативи заводу-виробника, постійно оновлюється та використовується для визначення вартості відновлювального ремонту транспортних засобів багатьма експертними організаціями в Європі та відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/512092, аварійним комісаром страховика 20 січня 2011 року було проведено дослідження, але позивачка не дочекавшись його результатів надала ВАТ НАСК “Оранта”, що не суперечить умовам договору страхування, рахунок №976110 від 25 листопада 2010 року щодо відновлювального ремонту ЗТЗ, в якому зазначена сума до сплати 129 576,74 гривень. Але відповідно до договору страхування вартість автомобіля складала лише 97 930,00 гривень. В даному випадку вартість відновлення (ремонту) цього пошкодженого транспортного засобу перевищує 75 відсотків страхової суми (дійсної вартості) ЗТЗ. На цій випадок у даному Договорі добровільного страхування передбачено п.12.11, де чітко зазначено, якщо страхова сума, встановлена цим договором для транспортного засобу, відповідає його дійсній вартості на момент укладання цього договору, а вартість відновлення (ремонту) цього пошкодженого транспортного засобу перевищує 75 відсотків страхової суми, то страховик має право провести розрахунок та виплату страхового відшкодування в межах страхової суми за одним з наступних визначених Страховиком варіантів: ...”.

У даному випадку страховиком було застосовано варіант, передбачений п.12.11.2 договору, в якому зазначено, що страхове відшкодування обчислюється як різниця між дійсною вартістю транспортного засобу до пошкодження (на дату настання страхового випадку) і дійсною вартістю пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу, розміром безумовної франшизи та сумою інших відрахувань відповідно до умов цього договору. Дійсна вартість пошкодженого транспортного засобу визначається страховиком методом проведення маркетингового дослідження з визначенням вартості такого транспортного засобу. У цьому випадку страховик зобов’язаний забезпечити страхувальнику можливість реалізації пошкодженого транспортного засобу за визначеною в результаті проведення маркетингового дослідження ціною.

Договором добровільного страхування транспортного засобу №1001082214 була передбачена безумовна франшиза розмір якої складає 979,30 гривень. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Пунктом 11.4.1 договору передбачено, що протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання причин, обставин та наслідків страхового випадку та визначення розміру збитків страховик складає страховий акт із визначенням розміру страхового відшкодування і в строк до 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після складання страхового акту здійснює його виплату. Виходячи з цього та умов договору страхування ВАТ НАСК “Оранта”частково перерахувало страхову суму у розмірі 20 531,70 гривень в рахунок часткового відшкодування матеріального збитку. На даний час стосовно залишку суми страхового відшкодування у розмірі 9 219,00 гривень ВАТ НАСК “Оранта”поки ще працює над наданими позивачкою документами щодо даного страхового випадку та після їх обробки та перевірки в подальшому буде прийняте рішення стосовно цього питання.

У разі прийняття позитивного рішення щодо сплати позивачці залишку суми страхового відшкодування у розмірі 9 219,00 гривень ВАТ НАСК “Оранта”обов’язкове перерахує їй решту суми страхового відшкодування.

Стосовно вимоги позивачки щодо стягнення зайве сплаченого страхового платежу повідомляємо наступне: відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору. Пунктом 15.4 договору страхування укладеного між ОСОБА_2 і ВАТ НАСК “Оранта”передбачено, що у разі дострокового припинення дії цього договору на вимогу страхувальника, страховик повертає сплачений страховій платіж за період, що залишився до закінчення дії цього Договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи у розмірі 35% страхового платежу визначеного зокрема до страхового тарифу та фактичних виплат страхового відшкодування, що були здійснені за цім договором. Якщо вимога страхувальника була обумовлена порушенням страховиком умов цього договору, то страховик повертає сплачений страховій платіж повність.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України ст.25 Закону України “Про страхування”, ст.990 ЦК України вважають, що, якщо судом буде встановлено відшкодувати позивачці зазначену у позову матеріальну шкоду, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, відповідачем буде відшкодоване.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Копією договору №К8085-006/07/СТ від 25 грудня 2007 року підтверджується, що між ОСОБА_2 та ВАТ НАСК “Оранта”було укладено договір страхування транспортного засобу (банківське КАСКО), у виконання якого позивачка щорічно сплачувала страхові платежі вказані у додатку до цього договору, а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплатити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.

06 листопада 2010 року з відповідачкою стався страховий випадок, а саме за п.3.1.1 договору: зіткнення застрахованого транспортного засобу під час руху з нерухомим предметом (ризик “ДТП”). Вартість відновлювального ремонту її автомобіля склала більше 75%, про що ТОВ “Сервіс-центр “Альфа”було надано рахунок №976/10 від 25 листопада 2010 року, в якому вказана сума до сплати –129 576 гривень 74 копійки. На той момент відповідно до договору вартість автомобіля складала 97 930 гривень.

Згідно п.12.11 договору якщо страхова сума, встановлена цим договором для транспортного засобу, відповідає його дійсній вартості на момент укладання договору, а вартість відновлення (ремонту) цього пошкодженого транспортного засобу перевищує 75% страхової суми, то страховик має право провести розрахунок та виплату страхового відшкодування в межах страхової суми за одним із визначених страховиком варіантів.

Дійсна вартість пошкодженого транспортного засобу була визначена страховиком шляхом проведення маркетингового дослідження з визначення вартості такого транспортного засобу.

Загальна сума страхового відшкодування склала 20 531,70 гривню.

Але згідно умов договору вона повинна була розраховуватися наступним чином:

97930 (вартість ТЗ до пошкодження) –67200 (згідно встановлених даних) маркетингового дослідження –979,30 (розмір безумовної франшизи) = 29 750,70 гривень.

Ніяких інших сум відрахувань відповідно до умов цього договору, а саме п.12.6 не передбачено.

Тобто недоплата страхової суми склала: 29 750,70 - 20 531,70 = 9219 гривень.

Що стосується сплати позивачкою наступного страхового платежу по договору після настання страхового випадку, суд вважає його таким, що сплачений внаслідок необізнаністі позивачки як споживача послуг в особливостях умов договору страхування, оскільки автомобіль було пошкоджено більш ніж на 75%, відповідач повинен був виплатити повну страхову суму (що ним в теперішній час не оскаржаються), був очевидним факт того, що позивачка ніяким чином користуватися автомобілем не буде, і, як наслідок, страховий період не міг ніяким чином наступити, адже страхування повінстю втраченого майна є недоцільним.

Зайве сплачений страховий платіж в сумі 5192 гривень слід також стягти з відповідача.

Відповідно до абз.2 п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 12.04.1996 року “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”до відносин, які регулюються ЗУ “Про захист прав споживачів”, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування. Тобто на правовідносини, що розглядаються, поширюється дія закону України “Про захист прав споживачів”.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про захист прав споживачів”споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги);

Ч.9 –під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Ч.8 ст.18 –нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

З урахуванням цього слід врахувати, що умови в договорі стосовно “інших сум відрахувань”повинні тлумачитися на користь позивача, так як при аналізі змісту договору при ситуації, що склалася, ніяких інших відрахувань не повинно було бути.

Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимоги позивача, як вбачається з відзиву на позовну заяву, представник відповідача визнав правильними і такими, що є законними, які визнав у повному обсязі.

Суд також погоджується з доводами позивача, враховує визнання позовної заяви відповідачем, і відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України вирішив ухвалити рішення про задоволення позову. Визнаний відповідачем позов не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись абз.2 п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 12.04.1996 року “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”, ст.ст.15, 18 ЗУ “Про захист прав споживачів”ст.ст.990 ЦК України, ст.ст.10, 11, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта”про стягнення недоплачених сум по договору страхування та стягнення зайве сплаченої страхової суми під впливом обману задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта”на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхової виплати по договору страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) К8085-006/07/СТ від 25 грудня 2007 року у розмірі 9219 (дев’яти тисяч двохсот дев’ятнадцяти) гривень, а також зайве сплачену страхову суму в розмірі 5192 (п’яти тисяч ста дев’яносто двох) гривень 39 копійок, а всього –14411 (чотирнадцять тисяч чотириста одинадцять) гривень 39 копійок.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта”на користь держави судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 16 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_3