Судове рішення 186/353/14-ц від 05.09.2017

Судове рішення #65983335

Справа № 186/353/14-ц

У Х В А Л А

"29" квітня 2014 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:головуючої судді Бондарьової Г. М. ,

при секретарі Кобкі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « ДТЕК Павлоградвугілля» до ОСОБА_2,Комунального закладу «ОСОБА_1 центральна міська лікарня ДОР»,обласної медико-соціальної експертної комісії № 2,Українського науково-дослідного інституту промислової медицини,третя особа Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівка Дніпропетровської області про визнання висновків медичних оглядів,повідомлення та медичного висновку УкрНДІПМ та висновку МСЕК недійсними,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2014 року ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до суду з зазначеним позовом,посилаючись на те,що 07.02. 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Павлоградського міського районного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення моральної шкоди з ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» у зв’язку з ушкодженням здоров’я.З даним позовом ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»,як відповідач , не згоден та змушений подати позов про визнання медичних оглядів, повідомлення та медичного висновку УкрНДІПМ та висновку МСЕК недійними з наступних підстав:

1.Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (ст. 7). Право на звернення до суду є невід'ємним особистим правом.

2.05.05.2008 року на адресу ВСП «ШАХТА ДНІПРОВСЬКА» ВАТ « ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» надійшло повідомлення про професійне захворювання (отруєння) (форма П-3) № 434 лікувально-профілактичного закладу Українського Науково-дослідного інституту промислової медицини.

Відповідно до медичного висновку лікарсько - експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу УкрНДІПМ м. Кривий Ріг про наявність професійного характеру захворювання від 29.04.2008 року, ОСОБА_2 має захворювання – хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт); двосторонній плечолопатковий періатроз; ДФА ліктьових і колінних суглобів; хворіє хронічним бронхітом з 2002 року.

У 2002 році при проходженні медичного огляду у медичний установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання – ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2 у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2003 році при проходженні медичного огляду у медичний установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання – ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2 у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2004 році при проходженні медичного огляду у медичний установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання – ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2 у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2005 році при проходженні медичного огляду у медичний установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання – ХОЗ; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано СКЛ та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2 у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2006 році при проходженні медичного огляду у медичний установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання – ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2 за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2007 році при проходженні медичного огляду у медичний установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання – ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2 за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

Визнаючи у період з 2002 р. по 2007 р. начальника зміни з охорони праці зі спуском в шахту ОСОБА_2 придатним до роботи у шкідливих та тяжких умовах праці при наявності прогресуючих захворювань, вважаємо, що лікарями ОСОБА_1 центральної міської лікарні, було порушено основний принцип охорони здоров’я, а саме випереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я (стаття 4 Закону України № 2801-XII від 19.11.1992р).

Наказом МОЗ від 29.09.1989р. № 555 «Про удосконалення системи медичних оглядів працівників та водіїв індивідуальних транспортних засобів», встановлено, що основною особою, яка проводить періодичний медичний огляд є дільничний лікар-терапевт. При проведені періодичних медичних оглядів необхідно ознайомитися з характеристикою професіональної діяльності, відповідної професії та умовами праці.

Лікарі, які проводять огляди повинні знати особливості виробництва та можливу професійну патологію у робітника.

Порядком проведення медичних оглядів робітників категорій, затвердженого наказом МОЗ № 246 від 21.05.2007р. (далі Порядок) встановлено, що при вирішенні питання про придатність до роботи конкретного працівника при попередньому (під час прийняття на роботу) медогляді Комісія керується медичними протипоказаннями, визначеними в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку загальних медичних протипоказань до роботи із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу.

Відповідно до п. 2.18 Порядку проведення медичних оглядів робітників певних категорій у разі необхідності Комісія має право направити працівника з підозрою на захворювання, а також працівника зі стажем роботи більше 10 років на додаткові обстеження, консультації та оздоровчі заходи в спеціалізовані заклади охорони здоров'я, на кафедри та курси професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти.

Медична комісія ОСОБА_1 центральної міської лікарні, при проходженні ОСОБА_2 медичних оглядів, проігнорувала вимоги Порядку проведення медичних оглядів робітників категорій, затвердженого наказом МОЗ № 246 від 21.05.2007р., незважаючи на той факт, що станом на 2007 рік стаж роботи ОСОБА_2 в умовах впливу шкідливих факторів складав 38 років, та наявність хвороб у робітника були виявлені ще в 2002 році, коли стаж його роботи вже складав більше 10 років.

Тобто несвоєчасне виявлення професійного захворювання призвело до значного погіршення стану здоров’я робітника. При своєчасному виявленні профпаталогій, робітнику було б запропоновано іншу роботу, яка не містить шкідливих факторів, та уникнуто інвалідність працівника.

Працюючи у шкідливих та тяжких умовах праці при наявності хронічних патологій, стан здоров’я працівника тільки погіршувався, а медичним закладом взагалі не приймались заходи щодо профілактики професійних захворювань у працівника.

Контроль за організацією проведення попередніх та періодичних медоглядів покладається, відповідно до наказу МОЗ № 246 від 21.05.2007р. на заклади державної санітарно – епідемічної служби, за якістю проведення медоглядів - на органи охорони здоров'я та спеціалізовані заклади охорони здоров'я, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань.

Внаслідок проведення неякісних медичних оглядів в період після перших 10 років його роботи та з 2002 по 2007 рік, не прийняття викладених вище заходів попередження виникнення захворювань, Українським Науково дослідним інститутом промислової медицини м. Кривий Ріг було встановлено вплив виробничих факторів, що спричинили професійне захворювання у ОСОБА_2

Результати медичного огляду, відповідно до п.2.27 Порядку проведення медичних оглядів робітників певних категорій, можуть бути оскаржені роботодавцем або громадянином у закладах охорони здоров'я вищого рівня або в судовому порядку.

В зв’язку з невжиттям своєчасно медичних заходів щодо діагнозування захворювань та відсторонення працівника від роботи, протягом якої він весь час вважався здоровим, а тому придатним до виконання роботи, а в 2008 році раптом тяжко хворим, та так, що йому встановлено відсоток втрати працездатності – 50 % та 3 групу інвалідності, вважаємо за необхідне призначити комплексну медичну експертизу, щодо правильності та своєчасності виявлення хронічного захворювання у ОСОБА_2, яке спричинило у подальшому встановлення професійного захворювання та визнання його придатним до роботи у період з 2002 по 2007 рік, з проведенням ії, відповідно до п.74 Порядку розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, в "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України».

3.Відповідно до Постанови КМУ № 1112 від 25.08.2004 року, яке діяло на момент виникнення правовідносин, «Про затвердження порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», до хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою. У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника на консультацію до лікаря – профпатолога міста, області або Автономної Республіки Крим.

В зв’язку з неякісно проведеними медичними оглядами ОСОБА_2. були встановлено хронічні захворювання та підозра на професійне захворювання в зв’язку з чим його було направлено на консультацію лікаря – профпатолога до КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова».

Пунктами 71 та 72 даного Порядку передбачено, що у разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначено процедурою встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 13, на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим. Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим (штатний або позаштатний) направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження працівників за відповідним направленням. Відповідальність за встановлення діагнозу щодо хронічних професійних захворювань, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, покладається на керівників цих закладів.

Медичним висновком лікарсько – експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально – профілактичного закладу Український науково – дослідного інституту промислової медицини м. Кривий Ріг про наявність професійного характеру захворювання від 29.04.2008 року встановлено професійне захворювання на підставі скарг ОСОБА_2 та наданих медичними установами документів, які не відповідають дійсності, в зв’язку з неякісно проведеними медичними оглядами в період з 2002 року по 2007 рік та несвоєчасного встановлення заходів щодо профілактики професійних захворювань у працівника.

В зв’язку з чим виникає сумніви, щодо встановленого рішення остаточного діагнозу професійного захворювання.

Відповідно до п. 74 Порядку передбачено, що у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ).

У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

На підставі викладено, вважаємо необхідним призначити комплексну медичну експертизу, для встановлення наявності професійного захворювання у ОСОБА_2

4.У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності.

В свою чергу, відповідно до п. 1.2 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом МОЗ 22.11.1995 року № 212, який діяв на момент виникнення правовідносин, передбачено, що огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу, направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання.

Тобто обласною МСЕК питання про ступінь втрати працездатності ОСОБА_2 було вирішено за наявності висновку спеціалізованого медичного закладу – повідомлення Українського науково-дослідного інституту промислової медицини м. Кривий Ріг, діагноз якого не відповідає фактичним даним, в зв’язку з неякісно проведеними медичними оглядами в період з 2002 року по 2007 рік та несвоєчасного встановлення заходів щодо профілактики професійних захворювань у ОСОБА_2

Відповідно до довідки МСЕК від 06.10.2008 року ОСОБА_2 встановлено сукупно 50 % стійкої втрати працездатності та 3 – тю групу інвалідності в наслідок професійного захворювання безстроково та рекомендована праця на поверхні без шкідливих умов праці від якої ОСОБА_3 відмовився.

Відповідно до п. 3.5 «Порядку встановлення медико - соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків» затверджене наказом МОЗ № 212 від 22.11.1995 року, у випадках, коли внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання настає значне зниження можливостей соціальної адаптації з урахуванням соціального фактору та наявності робочих місць встановлюється 60 - 50 відсотків при втраті працездатності за основною професією та можливостях працевлаштування потерпілого на роботі з нижчою кваліфікацією.

За даними довідки МСЕК не вбачається, з яких причин та відповідно до яких критерій ОСОБА_2 було встановлено значення втрати працездатності у розмірі 50 %.

п. 24 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» затверджені постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 року, передбачено, що рішення Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій може бути переглянуто Міністерством охорони здоров’я України.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

Для всебічного та обґрунтованого прийняття рішення по даній цивільній справі, при визнанні неправильності та несвоєчасності виявлення хронічного захворювання у ОСОБА_2, яке спричинило у подальшому встановлення професійного захворювання, а також встановлення діагнозу та зв'язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу ОСОБА_2, необхідно провести повторно медико - соціальну експертизу, щодо умов та критерій встановлення максимального розміру стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 50 % ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 109, 113, 119-120 ЦПК, ст. 4 Закону України Про основи законодавства України про охорону здоров’я, Порядком проведення медичних оглядів робітників категорій, затвердженого наказом МОЗ № 246 від 21.05.2007р., п. 74 Постанови КМУ № 1112 від 25.08.2004 року «Про затвердження порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», п. 24 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» затверджені постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 року ,просить суд:

1.Визнати недійсними висновки медичної комісії щодо медичних оглядів ОСОБА_2 за період його роботи з 2002 р. по 2007 рік, проведених ОСОБА_1 центральною міською лікарнею.

2.Визнати недійсними повідомлення № 434 від 30.04.2008 р та медичний висновок від 29.04.2008 року Науково-дослідного інституту промислової медицини м. Кривий Ріг.

3.Визнати недійсною довідку обласної МСЕК № 2 від 06.10.2008 р. про встановлення ОСОБА_2 50 % стійкої втрати працездатності.

4.Визнати ОСОБА_2 не маючим права на встановлення -50 % стійкої втрати професійної працездатності.

5.В порядку забезпечення доказів:

5.1.Витребувати у Відповідача № 1 і Відповідача № 2 амбулаторну карту хворого ОСОБА_2

5.2.Призначити комплексну медичну експертизу, проведення якої доручити державній установі "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", яка розташована за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганська, 75, щодо правильності та своєчасності виявлення хронічного захворювання у ОСОБА_2 медичною комісією ОСОБА_1 центральної міської лікарні та встановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу ОСОБА_2

5.3.Призначити повторно медико - соціальну експертизу, щодо умов та критерій встановлення розміру стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 50 % ОСОБА_2, проведення якої доручити, Міністерству охорони здоров’я України, яке розташоване за адресою: 01601, м.Київ, вул.Грушевського, 7.

Відповідач у справі ОСОБА_2 позов не визнав,надавши суду заперечення,посилаючись на те,що в провадженні Першотравенського міського суду знаходиться справа за позовом ДТЕК «Павлоградвугілля» про визнання результатів медичних оглядів, повідомлення та медичного висновку УКРНДІПМ,висновку МСЕК недійсними .

Обставини: З 25 травня 1977 року по 20 червня 2008 року він працював на виробничих структурних підрозділах шахта «Дніпровська», «Тернівська» ПАТ «ДТЄК Павлоградвугілля», на різних посадах з повним робочим днем у шахті. Його звільнення було пов'язане з тим, що він більше не міг виконувати свої трудові обов'язки за станом здоров'я та був звільнений з роботи по ст.40 п.2 КЗпП України.Внаслідок роботи у відповідача понад 31 (тридцять один) рік він отримав захворювання: дефартроз ліктьових та колінних суглобів, двосторонній плечолопатковий періартрозу, хронічне обструктивне захворювання легень, пильовий бронхіт, емфізема легень, нейросенсорна приглуховагість.Комісією встановлено, що захворювання є професійним з 06 жовтня 2008 року первинно- безстроково.В зв'язку з професійними захворюваннями згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії йому було встановлено 50 (пятдесят ) відсотків втрати працездатності.Фактично він є інвалідом третьої групи з обмеженням здійснювати повноцінно будь-які роботи. Група інвалідності встановлена з 02 версня 2008 року. Він скориставшись своїм правом на відшкодування моральної шкоди, яка спричинена внаслідок втрати здоров»я ( 1167, 1168 ЦК України, ст. 11, 23 ЦК України, ст. 237і Кодексу законів про працю України) шляхом звернення до суду за захистом свого цивільного права.З метою примусити його відкликати позов, Позивач звернувся до суду з значеною позовною заявою.З викладеними в позовній заяві вимогами не погоджується з наступних причин:позивач звернувся з позовною заявою про про визнання результатів медичних оглядів, повідомлення та медичного висновку УКРНДІПМ, висновку МСЕК недійсними.Відповідно до вимог ст.ст. 202-215 ЦК України визнати недійсними, в судовому порядку можливо правочини.Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних правта обов'язків.По-перше: із зазначених позивачем предмету та підстав позову вбачається, що предметом позову є визнання недійсними медичних оглядів ( виданих як висновок за фактом проведеної дії), недійсними повідомлення та висновки інституту НДІПМ в м. Кривий Ріг, недійсною довідку комісії (дії органу) МСЄК про встановлення відсотку втрати працездатності та встановлення групи інвалідності. Ні один з перерахованих документів не є правочином. Тому не може бути визнаний в судовому порядку не дійсним. 2.З позовної заяви, не можливо визначити, яке саме право Позивача порушено, з його боку та яке саме право та у який спосіб суд повинен, його захистити. Ст. 16 ЦК визначає спосіб захисту порушеного права. Зазначені в позовній заяві вимоги про визнання недійсними повідомлення № 434 від 30.04.2008р. медичних висновків науково-дослідного інституту промислової медицини м. Кривого Рогу, недійсною довідку Дніпропетровської обласної МСЄК № 2 від 06.10.2008 року про встановлення 50% стійкої втрати професійної працездатності та 3-ї групи інвалідності - не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. 2. Він, ОСОБА_2, не є належним відповідачем по справі, т.я. ним особисто не приймались рішення, не надавались документи, не виконувались будь-які дії, що порушили право Позивача, яке є предметом даного позову. В зв'язку з цим, та з врахуванням інших Відповідачів по справі, які є установами Міністерства охорони здоров»я, зазначений позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. 2.Перелік документів, визнання яких недійсним є предметом даного позову, видані на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства в період з т2002 року по 2008 рік. ч.1 ст. 9 Закону України "Про охорону праці" передбачає, відповідальність щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".Тим самим, не порушуються майнові права Позивача.5. Відповідно до вимог ст.256,257 Цивільного Кодексу України Позивач має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в межах строку позовної давності.Документи, які просить Позивач визнати недійсними, видані з 2007 року по квітень 2008 року (огляд та виписки міської лікарні). Анамнез захворювання встановлений на підставі амбулаторної картки та зазачений у медичному висновку № 434 від 30.04.2008р. - в якому визначено тривалість знаходження захворювання з 2002 року по теперішній час, у разних формах прояву.Позивач своєчасно отримав, оспорювані ним документи, на підставі медичних висновків, здійснив звільнення його з роботи за станом здоров»я, та особисто, шляхом складання акту про розслідування професійного захворювання, направив до Українського науково- дослідного інституту промислової медицини м. Кривий Ріг на обстеження. Представник позивача є присутнім на комісії, щодо отримання висновку та встановлення розміру професійного ушкодження. Позивачеву надано право діючим законодавством, приймаючи участь в розслідування професійного захворювання, визнати факт наявності або відсутності права на відшкодування, розмір, та вибір установ,організацій- для спільного вирішення питання. Позивач своєчасно не скористався своїм правом, та намагається в надуманий спосіб знайти важелі впливу на Відповідача.На підставі викладеного вище, керуючись ст.11, 16, 256, 257, ст.202 ЦК України, ст. 15,27, 31 Цивільного процесуального кодексу України, просить відмовити в задоволені позовних вимог ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в повному обсязі.Просить справу розглядати без його присутності.

Відповідач у справі КЗ «ОСОБА_1 центральна міська лікарня» ДОР» позов не визнав,надавши суду заперечення,посилаючись на те,що комунальний заклад «ОСОБА_1 ЦМЛ» ДОР» з даним позовом не згоден, позовна заява є необґрунтованою, а самі позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу УкрНДІПМ м.Кривий Ріг про наявність професійного характеру захворювання від 29.04.2008р., ОСОБА_2 має захворювання – хронічне обструктивне захворювання легень 1ст.(пиловий бронхіт), двосторонній плечолопатковий пері артроз; ДФА ліктьових і колінних суглобів; хворіє хронічним бронхітом з 2002р..

У 2002 році при проходженні медичного огляду у медичній установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання- ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2В.у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2003 році при проходженні медичного огляду у медичній установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання- ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2В.у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2004 році при проходженні медичного огляду у медичній установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання- ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2 у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2005 році при проходженні медичного огляду у медичній установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання- ХОЗ; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано СКЛ та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2В.у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2006 році при проходженні медичного огляду у медичній установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання- ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2В.у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

У 2007 році при проходженні медичного огляду у медичній установі відповідача ОСОБА_1 центральна міська лікарня лікар констатує наявність захворювання- ДФА колінних, ліктьових суглобів; ІБС; хронічний бронхіт та рекомендовано консультація профпатолога, пульмонолога, травматолога та незважаючи на наявність таких захворювань медична комісія визнає придатним до роботи ОСОБА_2В.у тяжких та небезпечних умовах праці за професією начальник зміни з охорони праці зі спуском в шахту.

Визнаючи у період з 2002р. по 2007р. начальника зміни з охорони праці зі спуском в шахту ОСОБА_2 придатним до роботи у шкідливих та тяжких умовах праці при наявності прогресуючих захворювань, позивач вважає, що лікарями ОСОБА_1 центральної міської лікарні, було порушено основний принцип здоров’я, а саме випереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров’я (ст.4 Закону України № 2801-ХІІ від 19.11.92р.).

Відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 р. N246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р. за N 846/14113 Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Проведення періодичного медичного огляду здійснюється комісійно, кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров'я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та в разі необхідності визначає лікувально-оздоровчі заходи.

Результати медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров'я заносяться до Картки працівника, за відповідною формою, і до Медичної картки амбулаторного хворого. У Картці працівника зазначаються скарги працівника на стан здоров'я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника працювати за своєю професією.

При вирішенні питання про придатність до роботи конкретного працівника при медогляді Комісія керується медичними протипоказаннями, визначеними в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язковий періодичний медичний огляд працівників, Переліку робіт, для виконання яких є обов'язковим періодичний медичний огляд працівників, Переліку загальних медичних протипоказань до роботи із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу, наведеному в додатку 6 вищезазначеного Порядку.

Питання придатності до роботи в кожному окремому випадку вирішується індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження.

Вважають необхідним зазначити, що у розгорнутій стадії хвороби діагноз хронічне обструктивне захворювання легень не представляє труднощів, але в початковій фазі захворювання досить важкий. Діагностика базується на ретельному вивченні і інтерпритації факторів ризику, основних скарг, рентгенологічних ознак . При артромзі захворювання проявляється болем у суглобах при русі, навантаженнях та зміні погоди, скутістю після відпочинку. У діагностиці даного виду захворювання основним є рентгенографія, але слід враховувати, що динаміка рентгенологічних змін при артрозі відрізняється повільним темпом: швидкість звуження суглобової щілини у хворих на гонартроз становить приблизно 0,3 мм на рік.

Практично будь-який орган або система органів має механізми компенсації, які забезпечують пристосування органів і систем до мінливих умов ( змін у зовнішньому середовищі, змін способу життя організму, впливів патогенних факторів). Якщо розглядати нормальний стан організму в нормальному зовнішньому середовищі як рівновага, то вплив зовнішніх і внутрішніх факторів виводить організм або окремі його органи з рівноваги, а механізми компенсації відновлюють рівновагу, вносячи певні зміни в роботу органів або змінюючи їх самих.

Будь який компенсаторний механізм має певні обмеження за ступенем вираженості порушення, яке він взмозі компенсувати. Легкі порушення компенсуються легко, більш важкі можуть компенсуватися не повністю і з різними побічними ефектами. Починаючи з якогось рівня тяжкості компенсаторний механізм або повністю вичерпує свої можливості, або сам виходить з ладу, внаслідок чого подальше протидія порушенню стає неможливим. Такий стан називається декомпенсацією. Хворобливий стан, в якому порушення діяльності органу, системи або організму в цілому вже не може бути зкомпенсовано пристосувальними механізмами, називається в медицині « стадією декомпенсації ». Досягнення стадії декомпенсації є ознакою того, що організм вже не може власними силами виправити ушкодження.

Враховуючи представлені в позовній заяві документи, вважають за необхідне звернути увагу суду на те, що під час проведення медичного огляду медичною комісією зазначено:

У 2002 році – придатний поза пилу, газу, переохолодження, без нічних змін;

У 2003 році – протипоказано ГФТ, робота з підвищеною зольністю, загазованістю;

У 2004 році – працевлаштування після обстеження у ВПП ОКЛМ;

У 2005 році – придатний поза підвищеної запиленості, загазованості, фізичних перевантажень, без нічних змін.

У 2006 році – не придатний.

Враховуючи вищезазначене вважають твердження позивача, що медиками було проігноровано вимоги Порядку проведення медичних оглядів таким, що не відповідає дійсності. ОСОБА_2 було направлено до обласної лікарні на консультацію і саме після консультації було проведено ЛКК щодо працевлаштування.

Також вважають за необхідне зазначити, що відповідно до п.6.1. договору КЗ «ОСОБА_1 центральна міська лікарня» ДОР» та ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про проведення періодичних медичних оглядів Виконавець несе відповідальність за якість медоглядів і достовірність медичних висновків, об’єктивність оцінки стану здоров’я працівників, невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника, за несвоєчасне виявлення професійних захворювань тільки після попередніх висновків незалежної судово-медичної експертизи та у випадку надання працівником достовірних даних про стан свого здоров’я.

Отже, враховуючи все вищенаведене, користуючись ст. 128 Цивільно-процесуального кодексу України просять позовну заяву ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до ОСОБА_2, КЗ «ОСОБА_1 центральна міська лікарня» ДОР», обласної медико-соціальної комісії № 3, Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, третя особа: ВВД ФССНВУ у м.Першотравенську “про визнання медичних оглядів, повідомлення та медичного висновку УкрНДІПМ та висновку МСЕК недійсними” залишити без задоволення.

Відповідач у справі Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи»ДОР надав суду письмові заперечення у справі стосовно позовної заяви ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо визнання висновку МСЕК недійсним,просилаючись на те,що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.09 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»

п.З «Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акту про нещасний випадок на виробництві, акту розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. № 1112 (1112- 2004-п) (Офіційний вісник України, 2004р., № 35, ст.2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури».

п.11 «Ступінь втрати професійної працездатності працівників у відсотках, ушкодження здоров'я яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури. Огляд потерпілого проводиться комісією за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань після подання акту про нещасний випадок на виробництві, акту розслідування професійного захворювання за встановленими формами (1112-2004-п) та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання».

02.09.08 до обл.МСЕК № 2 КЗ «ОКЦМСЕ» надійшла Ф-088/0, оформлена КЗ «ОСОБА_1 ЦМЛ» ДОР на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, м.Тернівка, вул.Квіткова. Мета направлення на МСЕК зазначена в п.18 Ф-088/0 «Наявність ознак інвалідності та визначення відсотків регресу».

До МСЕК також були надані наступні документи:

1. Направлення на огляд у МСЕК № 3982 від 28.05.08 Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці Дніпропетровської області для встановлення відсотка втрати професійної працездатності та визначення потреби у додаткових видах допомоги: медичної реабілітації, медакамейтозне^лікування.

2. Акт по Ф-П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 22.05.08.

3. Медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного захворювання, виданий Українським НДІ промислової медицини м.Кривого Рогу.

06.10.08 обл.МСЕК № 2 провела огляд хворого та з урахуванням клініко-функціональних критеріїв, характеру професійної діяльності (кваліфікації, якості і обсягу праці, здатності до його виконання), виду і ступеню обмеження життєдіяльності винесла експертне рішення щодо З групи інвалідності, професійне захворювання та сукупно 50% (первинно) втрати професійної працездатності: 30% - дефартрози, 20% - ХОЗЛ. Згідно Наказу МОЗ України від 05.06.12 № 420 «Порядок та критерії встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівниками, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків» п.1.9 «За наявності у потерпілого наслідків, спричинених двома або більше травмами або професійними захворюваннями, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється:

- при 1 групі інвалідності - не вище 100%;

- при 2 групі інвалідності - не вище 85%;

- при 3 групі інвалідності - не вище 65%».

Згідно Наказу МОЗ України від 30.07.12 № 577 «Облікової медичної документації МСЕК» - в довідці МСЕК не передбачено вказувати з яких причин та відповідно до яких критеріїв хворому встановлюються відсотки втрати професійної працездатності.

Вважають, що на підставі вищевикладеного порушень діючого законодавства з боку КЗ «ОКЦМСЕ» не було. Тому в позовній заяві ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до КЗ «ОКЦМСЕ» просять відмовити.

Просять розглянути справу без участі представника КЗ «ОКЦМСЕ».

Відповідач у справі Український науково-дослідний інститут промислової медицини ( УКР НДІПМ ) надав суду заперечення на позов ,посилаючись на те,що віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язка захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 Постанови КМУ № 1232 'від 30.10.2011р. «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» та переліку професійних захворювання, затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2000 року, а саме було досліджено:

копія трудової книжки, виписка з амбулаторної картки (форма 025/у), історія хвороби за весь період спостереження, санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, інформаційна довідка про умови праці працівника, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, у разі підозри в нього професійного захворювання, в якому працював ОСОБА_2, інші документи.

У відповідності до Постанови КМУ № 1232 від 30.10.2011 р. «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» п. 68 У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.

Враховуючи зазначене вважають, що визнати не дійсними Повідомлення про професійне захворювання і Медичний висновок , тільки тому, що неякісно проведені медогляди, не можливо. На підставі вшцевикладеного,просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі,розглядати справу без їх участі через вичерпність викладених ними в запереченнях обставин.

Третя особа у справі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівка Дніпропетровської області надало суду заперечення на позов,посилаючись на те,що Відділення ВД Фонду ССНВ та ПЗ України в м. Тернівці не згодне з позовними вимоги заявленими в позовній заяві:

Віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв»язка захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 Постанови КМУ № 1232 від 30.11.2011 року «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на вирообництві», а саме додатком 14 до Порядку, передбачено:

1. Професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу (далі - комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу.

У разі потреби до роботи комісії залучаються спеціалісти (представники) закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, підприємства, робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня).

2. Голова комісії в установленому порядку повинен пройти підготовку з питань професійної патології, одержати відповідний документ, мати досвід роботи у сфері професійної патології та стаж роботи за фахом не менш як п'ять років.

3. Рішення про зв'язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у:

копії трудової книжки, - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів;

виписці з амбулаторної картки (форма 025/у);

історії хвороби за весь період спостереження;

направленні хворого на комісію з медичним висновком лікаря-профпатолога;

санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці;

інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, у разі підозри в нього професійного захворювання (отруєння);

висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби);

актах за формою Н-5 і Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

4. Висновок комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного захворювання видається працівникові, а копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя за місцем роботи або проживання працівника та робочому органові Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження в спеціалізованому профпатологічному лікувально-профілактичному закладі.

У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов'язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці. Окрім того віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв»язка захворювання з умовами праці також згідно з Постановою КМУ № 1662 від 08.11.2000 року про перелік захворювань, що відносяться до професійних.

Відповідно до розділу Постанови КМУ № 1232 від 30.11.2011 року «Встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, розслідування причин та обліку випадків хронічних професійних захворювань»:

Зокрема

п. 62. Усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

п. 63. До хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою.

До хронічного професійного захворювання належить також захворювання, що виникло після багатократного та/або тривалого впливу шкідливих виробничих факторів. Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності.

Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання.

п. 64. Віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662.

Перелік установ і закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз професійних захворювань, переглядається кожні п'ять років та затверджується МОЗ.

П. 65. У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника на консультацію до лікаря-профпатолога Автономної Республіки Крим, області або міста з документами, перелік яких визначено у додатку14.

П.66. Для встановлення остаточного діагнозу та зв'язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу лікар-профпатолог Автономної Республіки Крим, області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу з відповідними документами.

До спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу в разі потреби для встановлення діагнозу може направлятися також хворий, який проходить обстеження у будь-якому науковому інституті (установі) медичного профілю.

П.67. Спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання.

Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій.

Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

П. 68. У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

П. 69. За наявності ознак стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що надає медичну допомогу працівникам підприємства, на якому працює хворий, або лікувально-профілактичний заклад за місцем його проживання направляє хворого на медико-соціальну експертну комісію для

встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», абзацу першого підпункту 1 пункту 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, та з метою приведення у відповідність до чинного законодавства затверджено Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків, та Критерії встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків, Наказом МОЗ України від 05.06.2012 року № 420.

Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків, та Критерії встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків, зокрема нищезазначеними пуктами визначено та затверджено:

П.1.3. Обов’язки медико-соціальних експертних комісій (далі - МСЕК) визначені Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.

П.1.4. Медико-соціальна експертиза потерпілого здійснюється МСЕК у складі комісії відповідно до пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, за наявності:

акта про нещасний випадок, пов‘язаний з виробництвом, за формою Н - 1, наведеною в додатку 4 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок);

акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П - 4, наведеною в додатку 17 до Порядку; медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання за формою, наведеною в додатку 16 доПорядку;

направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), суду чи прокуратури;

направлення закладу охорони здоров’я, за формою № 088/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 088/о).

п.1.5. За наявності у потерпілого наслідків однієї травми чи професійного захворювання ступінь втрати професійної працездатності у відсотках визначається залежно від тяжкості, але не нижче першого значення, наведеного у Критеріях встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків, затверджених цим наказом.

П.1.6. При встановленні втрати професійної працездатності у відсотках і потреби у додаткових видах допомоги МСЕК виходить тільки з наслідків виробничої травми або професійного захворювання та пов’язаних з ними станів.

П.1.7. Якщо травма пов’язана з виробництвом чи професійним захворюванням, що погіршили перебіг захворювання, на яке потерпілий страждав раніше, ступінь втрати професійної працездатності визначається, виходячи із спричинених ними порушень функцій організму з урахуванням тих, що були раніше.

П.1.8. Ступінь втрати професійної працездатності при повторних нещасних випадках на виробництві або нових професійних захворюваннях визначається за наслідками кожного з них окремо, незалежно від того, виникли вони в період роботи в одного роботодавця чи різних роботодавців.

Це залежить від впливу наслідків трудових каліцтв чи професійних захворювань на здатність потерпілого виконувати професійну діяльність, що передувала повторному нещасному випадку або новому професійному захворюванню, з урахуванням результатів реалізації індивідуальної програми реабілітації потерпілого щодо відновлення професійної працездатності в попередній професії, його професійних знань та вмінь і у підсумку не може перевищувати 100 відсотків.

П.1.9. За наявності у потерпілого наслідків, спричинених двома або більше травмами або професійними захворюваннями, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється:

при І групі інвалідності - не вище 100%;

при ІІ групі інвалідності - не вище 85%;

при ІІІ групі інвалідності - не вище 65%.

У випадках невизнання потерпілого інвалідом сумарний відсоток втрати професійної працездатності не повинен перевищувати 40%.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 420 від 05.06.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 16.08.2012 року за № 1387/21699 затверджено Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків (Далі – Порядок № 420).

Відповідно до розділу 1 Порядку № 420:

Цей Порядок регулює механізм встановлення медико – соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров»я, пов»язане з виконанням трудових обов»язків.

Відповідно до Положення про медико – соціальну експертизу, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1317 п.1.1. р.3:

Міські, міжрайонні, районні комісії:

1) визначають:

ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків та інше.

Відповідно до абз. 4 п.1.4 Постанови КМУ від 05.06.2012 року № 420 медико-соціальна експертиза потерпілого здійснюється МСЕК у складі комісії відповідно до пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, за наявності:

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Медико-соціальні експертні комісії встановлюють факт ушкодження здоров»я на підставі медичних документів, які підтверджували наслідки перенесеного стресу – депресію чи інші негативні прояви стану потерпілого з урахуванням важкості трудового каліцтва чи професійного захворювання.

Вважають, що на підставі вищевикладеного порушень діючого законодавства України з боку зазначених відповідачів не було. Тому вважають, що в позовній заяві ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» необхідно відмовити повністю.

Просять розглядати цивільну справу без участі представника відділення ВД Фонду ССНВПЗ України в м.Тернівці.

29 квітня 2014 року позивачем надано суду заяву про забезпечення доказів, посилаючись на те, що в провадженні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа № 186/353/14-ц за позовом ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до ОСОБА_2, Комунального закладу «ОСОБА_1 центральна міська лікарня» ДОР, Обласної медико – соціальної експертної комісії № 2, Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання результатів медичних оглядів, повідомлення, медичного висновку УкрНДІПМ та висновку МСЕК щодо ОСОБА_2 – недійсними.

ОСОБА_2 працював на підприємствах ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» в умовах впливу шкідливих факторів на протязі 39 років.

05.05.2008 року на адресу ВСП «ШАХТА ДНІПРОВСЬКА» ВАТ « ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» надійшло повідомлення про професійне захворювання (отруєння) (форма П-3) № 434 лікувально-профілактичного закладу Українського Науково-дослідного інституту промислової медицини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133 ЦПК України, - позивач просить суд забезпечити докази по позовній заяві ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до ОСОБА_2, Комунального закладу «ОСОБА_1 центральна міська лікарня» ДОР, Обласної медико – соціальної експертної комісії №2, Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання результатів медичних оглядів, повідомлення, медичного висновку УкрНДІПМ та висновку МСЕК щодо ОСОБА_2. – недійсними, шляхом призначення комплексної медичної експертизи, проведення якої доручити державнії установі "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", яка розташована за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганська, 75, щодо правильності та своєчасності виявлення хронічного захворювання у ОСОБА_2 медичною комісією ОСОБА_1 центральної міської лікарні та встановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу ОСОБА_2 на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Чи мались у відповідача в період з 2002 року по 2007 рік ознаки захворювань, які потім були визнані професійними?

2. З якого часу відповідач підлягав направленню на спеціальне медичне до обстеження на предмет визнання цих захворювань професійними?

3.Чи сприяла затримка, за її наявності, з направленням відповідача на спеціальне медичне до обстеження та визнання цих захворювань професійними, погіршенню стану його здоров’я внаслідок продовження його роботи в шкідливих умовах праці?

4.Чи обргунтовано встановлено КЗ «ОСОБА_1 центральна міська лікарня» ДОР в період з 2002 року по 2007 рік відповідачеві діагноз захворювань та з яких підстав?

5.Чи обргунтовано визнані Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини м. Кривий Ріг в період з 2002 року по 2007 рік ці захворювання професійними та з яких підстав ?

6.Якщо так, то яка ступінь вираженості кожного з них (легкого, помірного, вираженого, різко вираженого) та з яких підстав ?

7.Яку вони складають ступінь втрати відповідачем життєдіяльності (помірну, виражену,значну) та з яких підстав ?

Представник позивача просить вирішити питання про призначення експертизи у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи та клопотання про забезпечення доказів,суд вважає за можливе його задоволення з метою повного,всебічного та об»єктивного розгляду справи.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст.57 ,66,143,144,145,148 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Призначити у справі комплексну судово-медичну експертизу щодо правильності та своєчасності виявлення хронічного захворювання у ОСОБА_2 медичною комісією ОСОБА_1 центральної міської лікарні та встановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу ОСОБА_2 на вирішення якої поставити наступні питання:

2.З якого часу відповідач підлягав направленню на спеціальне медичне до обстеження на предмет визнання цих захворювань професійними?

5.Чи обгрунтовано визнані Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини м. Кривий Ріг в період з 2002 року по 2007 рік ці захворювання професійними та з яких підстав ?

Проведення експертизи доручити державній установі "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", яка розташована за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганська, 75,

В розпорядження експертів надати дану цивільну справу,оригінали історій хвороби ОСОБА_2 , його медекспертну справу та його амбулаторну карту.

Експертів про кримінальну відповідальність по ст.ст.384,385 КК України попередити.

Провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом п»яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи,яка її оскаржує,апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_4

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація