26.12.2011

Справа № 2 - 351 /11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 грудня 2011 року Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя і визнання права власності на частину майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та його витребування,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя. Позивач вказував на те, що з 1999 року перебував з відповідачкою ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі. За період спільного проживання ними було придбано: 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку приватизації, вартістю 474000 грн., автомобіль GELLY JL 7162, 2008 року випуску вартістю 65000 грн., автомобіль СПВ 16 РУТА, 2005 року випуску, вартістю 120000 грн., автомобіль ГАЗ 3221 3, 1999 року вартістю 48000 грн., а також побутову техніку і меблі: дві з’єднані супутникові антени Оріон вартістю 2600 грн, холодильник 2-х камерний LG вартістю 6000 грн., пральну машину LG вартістю 2200 грн., посудомийну машину INDESIT вартістю 2700 грн., телевізор ЖК SAMSUNG з діагоналлю 74 см. вартістю 3000 грн, телевізор ЖК SONY з діагоналлю 20 см. вартістю 2000 грн., музичний центр ВВК 1+5 вартістю 2500 грн., DVD плеєр SAMSUNG вартістю 800 грн., 2-х спальний диван – книжку вартістю 1000 грн., диван розкладний вартістю 1000 грн., кутовий диван розкладний вартістю 8000 грн., домашній кінотеатр LG вартістю 10000 грн., стінка для житлової кімнати вартістю 7000 грн., кухонні меблі з м’яким куточком вартістю 8000 грн., шафу-купе вартістю 3000 грн., меблі до передпокою вартістю 1500 грн.

Посилаючись на те, що між ними не досягнуто згоди щодо поділу спільного майна просив суд провести його розподіл, виділивши йому у власність автомобіль GELLY JL 7162, 2008 року випуску вартістю 65000 грн., автомобіль СПВ 16 РУТА, 2005 року випуску вартістю 120000 грн., а всього на суму 185000 грн. Відповідачці ОСОБА_3 виділити у власність: 1/3 частку квартири АДРЕСА_2, автомобіль ГАЗ 3221 3, 1999 року випуску вартістю 48000 грн., а також всю побутову техніку і меблі: дві з’єднані супутникові антени Оріон вартістю 2600 грн, холодильник 2-х камерний LG вартістю 6000 грн., пральну машину LG вартістю 2200 грн., посудомийну машину INDESIT вартістю 2700 грн., телевізор ЖК SAMSUNG з діагоналлю 74 см. вартістю 3000 грн, телевізор ЖК SONY з діагоналлю 20 см. вартістю 2000 грн., музичний центр ВВК 1+5 вартістю 2500 грн., DVD плеєр SAMSUNG вартістю 800 грн., 2-х спальний диван – книжку вартістю 1000 грн., диван розкладний вартістю 1000 грн., кутовий диван розкладний вартістю 8000 грн., домашній кінотеатр LG вартістю 10000 грн., стінку для житлової кімнати вартістю 7000 грн., кухонні меблі з м’яким куточком вартістю 8000 грн., шафу-купе вартістю 3000 грн., меблі до передпокою вартістю 1500 грн., а всього на суму 583300 грн.

Відповідачка ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та його витребування. Відповідачка вказувала на те, що автомобіль GELLY JL 7162, 2008 року випуску було придбано нею за її власні кошти після припинення сімейних відносин з позивачем та їх окремого проживання.

Посилаючись на те, що спірний автомобіль знаходиться у позивача, просила суд визнати його її особистою приватною власністю та витребувати автомобіль у позивача.

Ухвалою суду від 27 серпня 2010 року обидва позови об’єднано в одне провадження.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги позову про поділ майна подружжя. Зустрічний позов ОСОБА_3 просили залишити без задоволення.

Відповідачка ОСОБА_3 заперечувала проти позову позивача, посилаючись на те, що автомобіль РУТА не підлягає поділу, оскільки вона використовує його у своїй підприємницькій діяльності. Вказувала також на те, що право власності на 1/3 частину квартири вона набула в порядку приватизації, а побутова техніка і меблі були куплені її матір’ю відповідачкою у справі ОСОБА_5 за її власні кошти. Просила суд задовольнити зустрічний позов.

Відповідачка ОСОБА_5 заперечувала проти позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що вся побутова техніка та меблі в квартиру були придбані нею особисто за власні кошти.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, відповідачки ОСОБА_5, свідків, вивчивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 27 листопада 1999 року між позивачем ОСОБА_1 і відповідачкою ОСОБА_3 було укладено шлюб. 17 липня 2001 року у них народилася донька ОСОБА_6 Спільно сторони проживали та вели спільне господарство по липень 2009 року. Ці обставини підтверджуються наявними матеріалами цивільної справи (а.с.3, 8) в тому числі поясненнями свідків в судовому засіданні.

Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 13 жовтня 2010 року, яке набрало законної сили 24 жовтня 2010 року шлюб між сторонами розірвано.

В силу ст..60 СК України презумується, що все майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності (крім майна, зазначеного в ст..57 СК України). Поділ майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст..ст. 69-72 СК України.

Із змісту ст.ст. 60, 61, 63, 69 СК України та роз’яснень, що містяться у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявність його на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.

В судовому засіданні встановлено, що за період спільного проживання в зареєстрованому шлюбі сторони придбали рухоме майно: дві з’єднані супутникові антени ОРІОН на 1 та 3 супутника, вартістю 1400 грн., холодильник двокамерний LG, вартістю 4695 грн., пральну машину LG, вартістю 2340 грн., посудомийну машину INDESIT, вартістю 1700 грн., DVD - плеєр SAMSUNG, вартістю 550 грн., двоспальний диван-книжку вартістю 800 грн.. Зазначене майно знаходиться у відповідачки ОСОБА_3 та воно підлягає поділу між подружжям. В тей же час, враховуючи, що позивач просив суд виділити його у власність відповідачки ОСОБА_3 без стягнення грошової компенсації, його позов в цій частині підлягає задоволенню в межах заявлених ним вимог.

При цьому, суд не може прийняти до уваги твердження відповідачки ОСОБА_5, що зазначене майно є її особистою власністю, так як придбане за її власні кошти, оскільки вони не підтверджені належними доказами. При цьому посилання відповідачки на те, що в гарантійних талонах на побутову техніку міститься її підпис є безпідставним, оскільки її підписи, що були зроблені після придбання спірного майна, не спростовують факту спільності майна.

Що стосується іншого майна: телевізору ЖК SAMSUNG з діагоналлю 74 см. вартістю 3000 грн, телевізору ЖК SONY з діагоналлю 20 см. вартістю 2000 грн., музичного центр ВВК 1+5 вартістю 2500 грн., дивану розкладного вартістю 1000 грн., кутового дивану розкладного вартістю 8000 грн., домашнього кінотеатру LG вартістю 10000 грн., стінки для житлової кімнати вартістю 7000 грн., кухонних меблів з м’яким куточком вартістю 8000 грн., шафи-купе вартістю 3000 грн., меблів до передпокою вартістю 1500 грн., то позивачем не надано беззаперечних доказів, що ці речі, були придбані їх з відповідачкою ОСОБА_3 за власні кошти і для власних потреб та під час їх спільного проживання.

Також в період спільного проживання сторонами було придбано автомобіль GELLY JL 7162, 2008 року випуску, сірого кольору, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 вартістю 57500 грн., автомобіль СПВ 16 РУТА, 2005 року випуску, білого кольору, номер двигуна НОМЕР_3, номер кузову 33020060332639 вартістю 83500 грн., що вбачається з наявних у справі довідок-рахунків, автомобіль ГАЗ 3221 3, 1999 року випуску.

Як зазначено в пункті 30 Постанови у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

З матеріалів справи та пояснень в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 слідує, що автомобіль ГАЗ 3221 3, 1999 року випуску було за згодою і з відома ОСОБА_1 у 2005 році за усним договором купівлі-продажу передано ОСОБА_7 В своїх свідченнях суду свідок пояснював, що про продаж вказаного автомобіля він безпосередньо домовлявся з ОСОБА_1 та в підтвердження цих домовленостей на його ім’я йому було видано довіреність, а він передав ОСОБА_3 і ОСОБА_1 його вартість у розмірі 6500 дол. США. Позивач безпосередньо дав свою згоду на передачу йому автомобіля. З 1 грудня 2005 року спірний автомобіль знаходиться у нього, і ніяких претензій до нього ніхто не пред’являв.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що зазначений автомобіль з відома і за згодою позивача в період спільного проживання ним з відповідачкою однією сім’єю передано іншій особі, розподілу він не підлягає.

Відповідно до положень ст.ст. 57, 61 СК України, ст.52 ЦК України, п.29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_3 з 2003 року є приватним підприємцем. Між тим автомобіль РУТА зареєстровано на відповідачку як на фізичну особу. З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 і ТОВ ВКФ «Гуріг-Сервіс» укладено угоду щодо спільної діяльності по пасажирському перевезенню. Ліцензія на внутрішні перевезення пасажирів автомобілем СПВ 16 РУТА оформлена на ТОВ ВКФ «Гуріг-Сервіс», яке безпосередньо і здійснює перевезення пасажирів.

Таким чином, суд вважає, що автомобіль СПВ 16 РУТА є спільним майном подружжя і підлягає поділу. Також поділу підлягає автомобіль GELLY JL 7162, 2008 року випуску, оскільки в судовому засіданні встановлено, що його було придбано сторонами під час спільного проживання за сумісні кошти.

При цьому, суд вважає за необхідне виділити автомобіль GELLY JL 7162, 2008 року випуску позивачу, а автомобіль СПВ 16 РУТА відповідачці ОСОБА_3, оскільки він є засобом її доходів, стягнувши з відповідачки на користь позивача грошову компенсацію різниці їх вартості у розмірі 13000 грн.

Як вбачається з свідоцтва про право власності від 08.05.2009 року за ОСОБА_5, ОСОБА_8В., ОСОБА_6 на праві власності зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_1. в м.Миколаєві по 1/3 частині за кожним.

Враховуючи, що право власності за відповідачкою на 1/3 частину вказаної квартири вже зареєстровано, вимоги позивача про повторне визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири задоволенню не підлягають. До того ж позивач не ставив вимог про компенсацію її вартості.

Керуючись ст.ст.14, 15,  209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя і визнання права власності на частину майна задовольнити частково.

Розділити майно подружжя наступним чином.

Виділити у власність ОСОБА_1 автомобіль GELLY JL 7162, 2008 року випуску, сірого кольору, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, вартістю 57500 грн.

Виділити у власність ОСОБА_3 автомобіль СПВ 16 РУТА, 2005 року випуску, білого кольору, номер двигуна НОМЕР_3, номер кузову 33020060332639, вартістю 83500 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 13000 грн. грошової компенсації.

Розділити спільне майно, виділивши у власність ОСОБА_3 наступне майно:

дві з’єднані супутникові антени ОРІОН на 1 та 3 супутника, вартістю 1400 грн.

холодильник двокамерний LG, вартістю 4695 грн.

пральну машину LG, вартістю 2340 грн.

посудомийну машину INDESIT, вартістю 1700 грн.

DVD-плеєр SAMSUNG, вартістю 550 грн.

диван-книжку двоспальну, вартістю 800 грн.

В іншій частині в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя і визнання права власності на частину майна відмовити.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та його витребування відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.А. Спінчевська