Справа № 2-3577/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 р. Євпаторійській міський суд АР Крим в склад
головуючого судді - ЗАХАРОВОЇ І. О.
при секретарі - ЦИВІНСЬКОЇ К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро Приватизація», Першої державної нотаріальної контори м. Євпаторії про спонукання до вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суді із позовом до Комунального підприємства «Бюро приватизації», Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори про спонукання до вчинення певних дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 22.08.2008 р. Він своєчасно звернувся в нотаріальну контору для прийняття та оформлення спадщини, однак йому в цьому вдмовлено, оскільки з’ясувалися розбіжності в зазначені об’єкту спадкування. Так в заповіті та правовстановлюючих документах на нерухоме майно, зазначено, що спадкодавцю належала квартира №199 в буд. 1ё35 по вл. Інтернаціональній в м. Євпаторії, а на справді їй належала кімната в цієї квартирі, а інші приміщення – це приміщення загального користування. Просить судовим рішення визнати, що квартира АДРЕСА_1 є кімнатою 199 та зобов’язати Першу Євпаторійську держану нотаріальну контору оформити на нього спадщину за заповітом, оформленим на його ім’я матір’ю, саме на кімнату 199, визнав таке за ним право.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, надав пояснення відповідні викладеному в позовній заяві та просив задовольнити його вимоги.
Представники відповідачі надали письмові заяви про розгляд справи у їхню відсутність.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів.
Як виходить із матеріалів справи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є спадкоємцем за заповітом ( копія на а.с. 10) після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 22.08.2008 р. (копія свідоцтва про смерть на а.с. 9)
За змістом заповіту від 19.08.2005 р., зареєстрованого в реєстрі №3956 ОСОБА_2 заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2.
згідно ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два й біля наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
У свідоцтві про право власності на житло на ім'я ОСОБА_2, виданого Євпаторійською міськрадою 18 жовтня 2004 року згідно розпорядження № 10/36-РП від 18.10.2004 року, об'єктом приватизації вказана квартира АДРЕСА_3 в ОСОБА_3 (а.с. 12)
Із технічного паспорту, виданого ЗО вересня 2004 року та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22379335, виданого КРП "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації ОСОБА_3" 03.04.2009 року, видно, що квартира № 199 складається з кімнати площею 17,7 кв.м., має приміщення загального користування №№ 201, 201а, 214,216,1,2,3, 4,5, VII( а.с. 13-14).
У зв'язку з тим, об’єктом нерухомого майна має бути "кімната житловою площею 17,7 кв.м. в квартирі загального заселення" та тим, що свідоцтво про право власності на житло від 18.10.2004 року не відповідає вимогам ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в частині зазначення об'єкта приватизації, завідувачем Першої євпаторійської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 22.04.2009 року за вих.773/02-14/839/2008 був зроблений запит до КРП "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації ОСОБА_3" та КП "Бюро "Приватизація" про можливість виправлення помилки шляхом внесення відповідних виправлень до правовстановлюваючого документу (а.с. 7).
Оскільки КП «Бюро приватизація» відмовилася від внесення будь яких виправлень у відповідні документи (а.с. 6), позивачу надані роз’яснення на право звернення в суді із відповідним позовом.
Вивчив позовні вимоги, суд вважає, що в заявлених позивачем межах , він задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може вернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного роживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріальною конторою за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За матеріалами справи ОСОБА_1 звернувся в нотаріальну контору своєчасно та нотаріусом вжиті заходи щодо усунення протиріч в наданих документах стосовно зазначення спадкового майна. Такі дії вчинені в межах повноважень нотаріуса та його компетенції. Тлумачення документів не входить в повноваження та компетенцію нотаріуса.
Відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 нотаріусом не надано. Листи, на які посилається позивач, є не відмовою у оформленні спадщини, а роз’яснення шляхів усунення перешкод в отриманні відповідного свідоцтва в нотаріальній конторі.
Такі перешкоди можуть бути усунуті в судовому порядку при зверненні позивача із відповідними заявами.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначений інший порядок їхнього встановлення.
Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї Постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичній значення» дав роз'яснення про те, що наведений в ст. 256 ЦПК перелік фактів, встановлюваних судом, не є вичерпним. За наявності умов, указаних в ч. 2 ст. 256 ГПК суд може встановлювати і інші факти, що мають юридичне значення зокрема факти володіння будовою на праві приватної власності.
Встановлення факту володіння будовою на праві приватної власності є на увазі, коли або зовсім втрачені основні документи, що встановлюють право власності на будову і документи побічно, підтверджуючі це право, або збереглися документи, побічно підтверджуючі це право, але вони викликають сумнів в органів державної реєстрації будов, яким вони були пред'явлені.
Оскільки документи на підтвердження права власності спадкодавця Василенко викликають сумнів про належність відповідної нерухомості, то суд вважає за можливе усунути такий сумнів шляхом звернення позивача із заявою про належність будови.
Оскільки в заповіті на ім’я позивача також зазначене, що спадкодавець розпоряджується належною їй квартирою, суд вважає, що такий заповіт може бути розтлумаченим також за заявою позивача.
Отже позивач має можливості для усунення перешкод в оформленні спадщини в нотаріальній конторі та одержання відповідного свідоцтва.
Вимоги за даним позовом щодо спонукання відповідачі вчинити певні дії є передчасними. Відмови нотаріальної контори від вчинення таких дій не спостерігається та є наявні шляхи для реалізації права на оформлення спадку в порядку, передбаченому для цього законом.
В задоволенні позову ОСОБА_1 в заявлених межах, за наданими доказами та встановленими обставинами слід відмовити.
На підставі ст. ст. З, 11-16, 391 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст 11, 57 - 61, 88,209,212,214,215,218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро Приватизація», Першої державної нотаріальної контори м. Євпаторії про спонукання до вчинення певних дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: І.О. Захарова