№ 1-512/09  

постанова  

Іменем України  

09 листопада  2009 року           Печерський районний суд м. Києва     в складі: головуючого судді Мосьондза І. А.  

при секретарі Табала Я. В.  

з участю прокурорів Менчиця С.Є., Байдюка Д.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи за обвинуваченням  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, без реєстрації та  постійного місця проживання, раніше не судимого,  

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Носачів Смілянського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, без реєстрації та  постійного місця проживання, в силу ст. 89 КК України не судимого,  

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 396, ч.2 ст.185 КК України, -  

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_2 27.09.2007 року, знаходячись в АДРЕСА_1 разом зі своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановленою досудовим слідством особою, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 безліч ударів руками в область голови, чим заподіяв останній тяжке тілесне ушкодження, від якого настала смерть ОСОБА_5, з метою заздалегідь не обіцяного приховування слідів тяжкого злочину та з мотиву перешкодити правоохоронним органам притягнути винного до кримінальної відповідальності, переніс труп потерпілої до кімнати квартири.  

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись по місцю проживання ОСОБА_4, в кімнаті квартири АДРЕСА_1, разом із ОСОБА_3 та невстановленою досудовим слідством особою, з метою приховування тяжкого злочину, поклали труп ОСОБА_5 у поліетиленовому сумку, яку ОСОБА_3, зашила.  

Продовжуючи свої злочинні наміри ОСОБА_2, ОСОБА_3, невстановлена досудовим слідством особа та ОСОБА_4 перенесли сумку, в якій знаходився труп  ОСОБА_5, із АДРЕСА_1 до будинку АДРЕСА_2, де її залишили. В подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановлена досудовим слідством особа повернулися до АДРЕСА_1, де стали вживати спиртні напої разом з ОСОБА_4 Під час вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_4 підтвердив, що він наніс ОСОБА_5 тілесні ушкодження, від яких в подальшому настала смерть потерпілої та висловив погрозу застосування насильства, якщо останні повідомлять в про охоронні органи про вчинення ним злочину.  

Зазначені дії підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.1 ст.396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.  

Крім цього, ОСОБА_2 23.01.2008 року, приблизно о 12.45год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і знаходячись в парку ім.. Вітчизняної слави, розташованого по вул. Січневого повстання в м. Києві, з метою таємного викрадення зливоприймачів на центральній алеї парку, вступив в попередню змову з ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою, вийшов на центральну алею вказаного парку, де впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає зі сторонніх осіб, зірвали з доріжки алеї по одному зливоприймачу, після чого, таємно викравши чуже майно, що належить ВАТ «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт», а саме три зливоприймача, вартістю 495 грн. кожен, а всього загальною вартістю 1 485 грн., залишили місце вчинення злочину.  

Зазначені дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.  

Під час розгляду справи підсудний ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування до нього акту амністії – ст.1 п. «в» Закону України від 12.12.2008 року “Про амністію”, посилаючись на те, що він має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, відносно якого не позбавлений батьківських прав. В зв’язку з цим просить кримінальну справу відносно нього закрити на підставі акту амністії.  

Підсудний  ОСОБА_1 також заявив клопотання про застосування до нього акту амністії – ст. 1 п. «в» Закону України від 12.12.2008 року “Про амністію”, посилаючись на те, що він має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, відносно якого не позбавлений батьківських прав. В зв’язку з цим просить кримінальну справу відносно нього закрити на підставі акту амністії.  

Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення заявлених клопотань, суд приходить до висновку про те, що відповідно до ст.1 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки вчинені ними умисні злочини, передбачені ч.1 ст.396 ч.2 ст.185 КК України, є злочинами середньої тяжкості, кожен з підсудних має  на утриманні неповнолітню дитину, підстав для неможливості застосування акту амністії судом не встановлено.  

Судові витрати по справі відсутні.  

Цивільний позов не заявлено.  

На підставі вищевикладеного, керуючись п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію», ст.6 п.4, ст. 282 КПК України, ст. 44 КК України, -  

ПОСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, у зв’язку із застосуванням до нього положення п. «в» ст. 1 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року.  

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 396, ч.2 ст. 185 КК України, у зв’язку із застосуванням до нього положення п. «в» ст. 1 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року.  

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України та ОСОБА_2 за ч.1 ст.396, ч.2 ст.185 КК України – провадженням  закрити.  

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до набрання  постанови законної сили змінити із утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши їх з під варти з - зали суду.  

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом семи діб з моменту проголошення.  

Суддя