^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа №22-ас-229/2006р.       Головуючий

в першій інстанції Єзерський П.О.

Категорія  46         Доповідач Клочко В.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«13 липня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:

головуючого  -  Куцеконя І.П.

суддів      -  Клочка В.П., Птіціної В.І.

при секретарі - Соменко С.П.

за участю - представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Нікітенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації про відмову в присвоєнні статусу інваліда війни за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 11 травня 2006 року по справі,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 в лютому 2006 року звернувся до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації про відмову в присвоєнні статусу інваліда війни, мотивуючи вимоги тим, що він в 1943 році в дванадцятилітньому віці потрапив до батальйону морської піхоти, з яким пройшов бойовий шлях до Дня перемоги, має статус учасника бойових дій, є інвалідом 3 групи від загального захворювання, однак, відповідач відмовляється присвоїти йому статус інваліда війни, що порушує права та законні інтереси позивача.

Постановою суду в позові відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду скасувати як таку, що не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить нормам матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Виносячи постанову, суд виходив з того, що в матеріалах справи немає доказів безпосередньої участі позивача в бойових діях, що й спричинило відмову в позові в повному обсязі.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з п.8 ч.2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту", до інвалідів війни відносяться особи, які брали безпосередню участь в бойових діях під час Великої Вітчизняної війни і війни з Японією та стали інвалідами унаслідок загального захворювання або захворювання, одержаного під час проходження військової служби.

Позивачем ОСОБА_2 під час розгляду спору судом першої інстанції не було надано достовірних доказів його безпосередньої участі у бойових діях.

Посилання позивача на наявність в нього довідки командира військової частини НОМЕР_1, датованої листопадом 1945 року (а.с.51), та посвідчення учасника бойових дій (а.с.19), не може бути прийняте до уваги, оскільки довідка свідчить про те, що позивач був вихованцем в/ч НОМЕР_1 та учасником Вітчизняної війни (а.с.51), а посвідчення видано на підставі п.7 ст.6 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту" як вихованцю полку на підставі показів свідків (а.с.34 зворот).

Будь-яких інших доказів безпосередньої участі ОСОБА_2 в бойових діях останнім ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Доводи скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування винесеного судового рішення.

Будь-яких порушень закону, які б стали причиною для зміни чи скасування винесеного рішення, судом першої інстанції не допущено.

Керуючись ст.198 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Постанову місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 11 травня 2006 року по справі - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом місяця з дня проголошення.