Справа № 2-4581/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

                                                           (заочне)  

27 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого:                              судді Макаренко Г.В.  

при секретарі:                                       Шалапуді Н.П.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Маріупольського відділення № 1 Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про захист прав споживачів, -  

В С Т А Н О В И В:  

Позивачі звернулись до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх наступним.  

Так, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» були укладені три договори банківського вкладу, а саме, 30 грудня 2008 року № 1002/0305334000891002, 09 січня 2009 року № 1002/0306618000891004, 12 січня 2009 року № 1002/0305335000891003.  

05 січня 2009 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» було укладено договір банківського вкладу № 1002/0305312001439003.  

Згідно зазначених договорів банківського вкладу відповідач-2 в особі відповідача-1 прийняв від позивача-1 та позивача-2 готівкою грошові кошти і зобов’язався повернути їх у дату повернення, зазначену в договорах.  

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від повернення повних сум вкладів у строк, передбачений договорами, позивачі просять суд визнати відмову відповідача у виплаті вкладів незаконною та стягнути на їх користь суми банківських вкладів за вказаними договорами; нарахувати та виплатити відсотки за кожен день прострочення виконання договору за процентною ставкою, зазначеною в договорах, виплатити позивачам по 1000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.  

В судове засідання позивачі не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили  

Представники відповідачів в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.  

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача та позивача, ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.    

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.  

Судом встановлено, що 30 грудня 2008 року між позивачем-1 та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу № 1002/0305334000891002.  

Згідно договору банківського вкладу № 1002/0305334000891002 від 30 грудня 2008 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 6 500,00 грн. строком на 33 дні з 30 грудня 2008 року по 31 січня 2009 року зі сплатою 22 % річних.  

Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.  

09 січня 2009 року між позивачем-1 та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу № 1002/0306618000891004.  

Згідно договору банківського вкладу № 1002/0306618000891004 від 09 січня 2009 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 1 704,85 євро строком на 33 дні з 09 січня 2009 року по 10 лютого 2009 року зі сплатою 12,5 % річних.  

Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.  

12 січня 2009 року між позивачем-1 та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу № 1002/0305335000891003.  

Згідно договору банківського вкладу № 1002/0305335000891003 від 12 січня 2009 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 10 000,00 грн. строком на 33 дні з 12 січня 2009 по 13 лютого 2009 року зі сплатою 22 % річних.  

Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.  

05 січня 2009 року між позивачем-2 та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу № 1002/0305312001439003.  

Згідно договору банківського вкладу № 1002/0305312001439003 від 05 січня 2009 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 1 000,00 дол. США строком на 33 дні з 05 січня 2009 року по 06 лютого 2009 року зі сплатою 14 % річних.  

Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.  

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.  

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.  

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.  

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачені договорами зобов’язання щодо повернення позивачам вищевказаних сум вкладів в обумовлені договором строки, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.  

Позивачі в позовній заяві зазначають, що банк відмовляв в поверненні вкладів, посилаючись на те, що правлінням Національного Банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача та призначено тимчасового адміністратора, але згідно з   положеннями ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказана обставина не може бути підставою для звільнення банку від виконання зобов’язань, передбачених умовами вищевказаного договору.  

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення відсотків за користування належними позивачам коштами після передбаченої договором дати повернення задоволенню не підлягають.  

Так, обґрунтовуючи вимоги в цій частині позивачі посилаються на те, що у зв’язку з порушенням банком умов договорів щодо строків повернення вкладів та нарахованих відсотків у позивачів виникло право вимагати від банку сплати відсотків річних за користування відповідачами сумами вкладів після передбачених договорами дат їх повернення. При цьому позивачі виходять з розміру процентної ставки, яка передбачена пунктами 1.2. вищезазначених договорів. Разом з тим, відповідно до п. 3.1 вищевказаних договорів банківських вкладів, нарахування процентів припиняється в день, який передує обумовленій сторонами даті повернення. Будь-яких умов, які б покладали на банк обов’язок сплачувати вкладникам проценти за вищевказаними ставками у разі порушення строків повернення вкладів зазначені договори не містять.  

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням прав  позивачів, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не є доведеними.  

Відповідно до роз‘яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.  

Позивачі не навели належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не надали доказів, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказали, з яких саме міркувань вони виходили, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та не надали доказів, якими це підтверджується.  

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов‘язок відшкодувати судові витрати по справі.    

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 625, 1060 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 61, 88, 224-226 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:  

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 30 грудня 2008 року в сумі 6 500,00 грн.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 09 січня 2009 року в сумі 1 704,85 євро.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 12 січня 2009 року в сумі 10 000,00 грн.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором банківського вкладу від 05 січня 2009 року в сумі 1000,00 дол. США.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави 449,60 грн. у відшкодування судового збору.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів з дня отримання  його копії.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.  

Суддя