Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Справа №295/4415/15-к Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.
Категорія ст. 177 КПК України Доповідач Романов О. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2015 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого — судді Романова О.В.
суддів: Гузовського О.Г., Євстаф’євої Т.А.
з участю:
секретаря Гончарука С.С.
прокурора Клименка М.М.
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12015060020001296 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 24 березня 2015 року, якою щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді взяття під варту,-
встановила:
Органами досудового розслідування
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянин України, українець, неодружений, не працюючий, офіційно не зареєстровани, проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до ст.89 КК України не судимий,
підозрюється у тому, що в період часу з вересня по листопад 2014 року шляхом зловживання довірою, під приводом працевлаштування за кордоном, заволодів грошовими коштами гр. ОСОБА_3 в сумі 1370 гривень, чим спричинив останньому матеріального збитку на вищевказану грошову суму.
Крім того, в період часу з вересня по листопад 2014 року ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою заволодів грошовими коштами в сумі 1370 грн.,
які належать ОСОБА_4, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.
В період часу з вересня по листопад 2014 року ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою заволодів грошовими коштами в сумі 1300 грн., які належать ОСОБА_5, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на
вищевказану суму.
й
Крім того, в період часу з жовтня по листопад 2014 року, ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою, під приводом працевлаштування за кордоном, заволодів грошовими коштами гр. ОСОБА_6JI. в сумі 1370 грн., чим спричинив останньому матеріального збитку на вищевказану грошову суму.
Також, в період часу з жовтня по листопад 2014 року ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою, під приводом працевлаштування за кордоном, заволодів грошовими коштами гр. ОСОБА_7 в сумі 1370 гривень, чим спричинив останньому матеріального збитку на вищевказану грошову суму.
В період часу з жовтня по грудень 2014 року ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою, під приводом працевлаштування за кордоном, заволодів грошовими коштами в сумі 1470 грн., які належить гр. ОСОБА_8, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, 06.02.2015 року ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою, під приводом працевлаштування за кордоном, заволодів грошовими коштами гр. ОСОБА_9 в сумі 850 грн., чим спричинив останньому матеріального збитку на вищевказану грошову суму.
12.02.2015року ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою, під приводом працевлаштування за кордоном, заволодів грошовими коштами гр. ОСОБА_10 в сумі 1860 грн., чим спричинив останньому матеріального збитку на вищевказану грошову суму.
Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені Ч.Ч.1, 2 ст. 190 КК України.
22.03.2015року ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.І, 2 ст.190 КК України
23.03.2015року ОСОБА_2 оголошено про його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України.
Слідчий СВ Житомирського MB УМВС України в Житомирській області ОСОБА_11 звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного захбду у виді Тримання під вартою відносно ОСОБА_2
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 24.03.2015 року клопотання слідчого було задоволено, та визначено при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 заставу в розмірі 24360 гривень.
В апеляційній скарзі захисник, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та необгрунтовану, та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 більш м’який запобіжний захід. Зазначає, що слідчий суддя не обґрунтував неможливість застосування щодо підозрюваного іншого більш м’якого запобіжного заходу, а ризики, зазначені в ухвалі суду, також, нічим не підтверджені. Вказує, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу не має, оскільки ОСОБА_2 має постійне місце проживання, проживає в цивільному шлюбі разом з дружиною та неповнолітньою дитиною, раніше не судимий, крім того, підозрюється у вчиненні легкої та середньої тяжкості кримінальних правопорушень, на підставі чого вважає, що ризики на які послався слідчий у клопотанні та суд в ухвалі, відсутні.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_12, який підтримав подану апеляційну скаргу з вищезазначених підстав, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність у нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного місця роботи, репутацію підозрюваного, наявність судимостей тощо.
Як вбачається з ухвали суду, задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя з’ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.І, 2 ст.190 КК України.
Розглядаючи подання слідчого, погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_2, суд, як того вимагає закон, врахував тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.І, 2 ст.190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про соціальні зв’язки підозрюваного, зокрема, те, що ОСОБА_2 офіційно не одружений та малолітніх дітей на утриманні не має, за місцем
проживання не зареєстрований, не працює, що він вже переховувався від органу досудового розслідування, на підставі чого дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з чим погоджується й колегія суддів.
З огляду на вищевказане, та враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні 8 епізодів шахрайства, які мали місце на протязі тривалого часу, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя, оцінивши зібрані матеріли справи, дійшов до обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Посилання захисника, що ОСОБА_2 не має на меті переховуватись від слідства та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому до нього може бути застосований більш м’який запобіжний захід, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи та нічим необґрунтовані.
Наведені, також, в апеляційній скарзі захисника доводи, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, проживає у цивільному шлюбі разом з дружиною та неповнолітньою дитиною, не можуть бути підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про недостатність інших запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З урахуванням вищевказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді винесена з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні, тим більш, що відповідно до змісту копії супровідного листа, наданого прокурором в апеляційній інстанції, кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 вже спрямовано на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира, який не позбавлений, у разі наявності до того підстав, під час підготовчого або/та судового розгляду можливості вирішити питання про зміну або скасування обраного запобіжного заходу.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.183, 184, 193, 194, 309, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 24 березня 2015 року по кримінальному правопорушенню №12015060020001296, якою щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді взяття під варту, - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: