Справа № 2-А-3828/2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2009 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Сватаненка В.І.
за участю секретаря - Забегловської Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старшого інспектора Державної патрульної служби 2-го Одеського взводу УДАІ ГУМВС України в Одеській області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_2 - «Про визнання дій неправомірними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення», -
ВСТАНОВИВ:
22.09.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 010297 від 13.09.2009 року, а також провадження по справі закрити, посилаючись на те, що 13.09.2009 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та підтверджений штрафу у розмірі 255 грн. за протоколом про адміністративне правопорушення, складеними відповідачем незаконно за перевищення швидкості.
Відповідач – інспектор ДПС про час, дату та місце судового розгляду сповіщався належним чином, однак до суду не з*явився, надавши судові письмові заперечення, з яким вбачається, що позивач порушив ПДР, оскільки рухався зі швидкістю 84 км/год. в зоні дії дорожнього знаку «Обмеження максимальної швидкості 60 км/год.», що було зафіксовано вимірювальним приладом «Беркут», який є придатним для використання та є належним вимірювальним приладом.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись з матеріалами справи, наданими та витребуваними доказами, письмовими запереченнями відповідача, вважає адміністративний позов позивача не підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.
По справі встановлені наступні фактичні обставини.
13.09.2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 12.9 б Правил дорожнього руху – перевищення швидкості, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а також на підставі вказаного протоколу позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності – накладання штрафу у розмірі 255 грн., про що була складена відповідна постанова по справі про адміністративне правопорушення від 13.09.2009 року.
З постанови в справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 13.09.2009 року на автодорозі Одеса-Іллічівськ, керуючи автомобілем марки «Тойота», рухався зі швидкістю 84 км/год.
З матеріалів справи та пояснень позивача по справі не вбачається документально обґрунтованих, достовірних та належним чином доведених обставин того, що позивачем не були порушенні Правила дорожнього руху та він не перевищував швидкість.
Автомобільна дорога, вулиця (дорога) — частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу.
Відповідно до п. 12.9 б ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену у п.п. 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлений дорожній знак 3.29 –«Обмеження максимальної швидкості 60 км/год.».
Перевищення швидкості позивачем було зафіксовано вимірювачем швидкості «Беркут» придатний до застосування, про що свідчить свідоцтво ДП Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів ( а.с.11).
Затосування зазначеного приладу передбачено п. 5.2.1 та 7.6. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України, затвердженої наказом МВС України 27.03.2009 року.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Враховуючи викладене, та з копій протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем були з'ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, відповідач склав протокол про адміністративне правомірно, оскільки позивач перевищив допустиму дозволену швидкість руху автомобілю.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що ухвалюється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Позивач не надав судові належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо незаконності та протиправності дій відповідача відносно нього, які виразились у притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладання штрафу.
За таких обставин, позивач, дійсно, перевищив допустиму швидкість, чим порушив Правила дорожнього руху, у зв’язку з чим правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор ДПС, допустив повноту при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно дав їм належну оцінку, внаслідок чого правомірно зробив висновок про накладання штрафу на позивача.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року № 1111 „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Відповідач - працівники Державтоінспекції при здійсненні відносно позивача владних повноважень, діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням.
Доводи позивача по справі не усувають факту здійснення правопорушення позивачем.
Суд вважає, що дії позивача, що дійсно порушили ПДР, правильно були кваліфіковані відповідачем по ст. 122 ч. 1 КУпАП України з накладанням штрафу на позивача у розмірі 255 грн.
Дії відповідача - працівника Державтоінспекції ґрунтуються на законі.
Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов – без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого інспектора Державної патрульної служби 2-го Одеського взводу УДАІ ГУМВС України в Одеській області ст.лейтенанта міліції ОСОБА_2 - «Про визнання дій неправомірними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення» відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасно направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
С у д д я :