Судове рішення #6592005

Справа № 2-а-11910/09  



ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  


П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М                           У К Р А Ї Н И  


19 жовтня  2009 року                                                                                            м. Полтава  


Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду в складі:  

головуючого судді - Бойко С.С.  

суддів: Чеснокової А.О., Удовіченка С.О.  

при секретарі – Білан В.В.,  


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Полтави про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -  


В С Т А Н О В И Л А:  


  В липні 2008 року позивач звернулася до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Полтави з вимогою визнати дії відповідачів неправомірними та стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни за 2006 – 2008 роки  

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Крім цього, Рішенням Конституційного Суду України  № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких,  повинна  бути нарахована соціальна допомога. Проте, відповідач в порушення вимог ст. 124 Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.  

Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області надало заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначило, що дія Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235 від 20 грудня 2005 року закінчилася 31 грудня 2006 року по закінченню бюджетного періоду. Рішення Конституційного суду України у справі № 6-рп2007 року від 09 липня 2007 року було вирішено питання неконституційності положень певного закону, а саме Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», тому дія цього рішення розповсюджується лише на період з 09 липня 2007 року.  

Також, Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області наполягало на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.  

В судове засідання позивач та представники відповідачів не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Позивач та Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.  

Відповідно до ст. 128 ч.4 КАС України, суд розглядає справу у відсутність представників відповідачів за наявними в матеріалах справи доказами.  

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

  Судом встановлено, що позивач має статус «Дитини війни» відповідно до  ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач  має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від  18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).  

  Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

  Законом України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік  зупинено. Законом України ?ро внесення змін до Закону України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності   15.03.2006 року, до статті 110 Закону України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”  запроваджені не були.  

  Закони України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та ?ро внесення змін до Закону України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.  

  Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідачів не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.  

  Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.    

  Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».  

  Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється, а тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

  Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".  

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.  

  Таким чином, на підставі рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України районне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача з 22.05.2008 року повинно було діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

  Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.    

  Стаття 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

  Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.  

  Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

  Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що  не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.  

Згідно  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.            

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.  

Таким чином,  позивачам по цій категорії справ підлягало нарахуванню та виплаті в 2007 році:  

липень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;  

серпень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;  

вересень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;  

жовтень (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53грн.;  

листопад (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.;  

грудень (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.;  

всього за 2007 рік: 742,65 грн.  

Всупереч вказаним нормам закону у 2007 році нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії органами пенсійного фонду взагалі не здійснювалося, у зв’язку з чим позивачем недоотримане у 2007 році з 9 липня по 31 грудня – 742,65 грн.  

Статтею     58     Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"     на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.  

Отже, у  2008 році нарахуванню та  виплаті підлягали такі суми доплати до пенсії:  

травень   481х30%=144,3 грн. ;  

червень   481х30%=144,3 грн.;  

липень   482х30%=144,6 грн.;  

серпень   482х30%=144,6 грн.;  

вересень   482х30%=144,6 грн. ;  

жовтень   498х30%=149,4 грн.;  

листопад   498х30%=149,4 грн. ;  

грудень    498х30%=149,4 грн.;  

всього:  1170, 60 грн.  

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення органами пенсійного фонду у 2008 році проводилося у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.  

Таким чином позивачем недоотримане у 2008 році з 22 травня по 31 грудня – 780,40 грн.  

Водночас, пунктами 3, 4 положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, призначення (перерахунок) та виплата пенсій віднесено до обов’язків та функцій органів Пенсійного фонду України. З огляду на вказану норму, суд не може перебирати на себе функцію  органів пенсійного фонду України щодо нарахування підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а відтак позовні вимоги позивача щодо стягнення ще не нарахованої суми не підлягають задоволенню.  

  Відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.  

  Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві. Враховуючи вищевикладене, Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві повинно здійснити перерахунок пенсії позивачу.  

Суд відхиляє заяви відповідачів про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.  

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду,  тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином,  суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Крім того, частиною 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.  

  Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.  

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві протиправною щодо невиконання приписів статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року, яка призвела до  порушення прав позивача на  своєчасне нарахування та отримання  доплати до пенсії.  

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну надбавку дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при нарахуванні пенсії не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства судове рішення не може регулювати суспільні відносини на майбутнє.  

  Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.  

Керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст.  3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 159-160 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів, -            


П О С Т А Н О В И Л А:  

 

  Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

  Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві в частині ненарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі встановленому ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - протиправною.  

  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням проведених виплат.  

  В іншій частині позовних вимог відмовити.  

  Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.  

  Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення повного тексту постанови  та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції з одночасним направленням  її копії до суду апеляційної інстанції.  

  Постанова суду набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.  



Повний текст постанови виготовлений 23 жовтня 2009 року.  


  Головуючий               С.С.Бойко  

Судді:                 А.О.Чеснокова  

                ОСОБА_2  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація