Справа № 2-а-341/09/1512
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 вересня 2009 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді – Сватаненко В.І.
за участю секретаря – Забегловської Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС 3-го взводу Міського Управління Державної автомобільної інспекції м. Одеси старшини міліції ОСОБА_2 „Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення”, -
В С Т А Н О В И В :
26.02.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 068185 від 17.02.2009 року, посилаючись на те, що 17.02.2009 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та підтверджений стягненню штрафу у розмірі 255 грн. за постановою та протоколом, складеними відповідачем незаконно.
Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просить суд його задовольнити, пояснивши, що він не порушував ПДР, оскільки не здійснював зупинку та стоянку на пішохідному переході, а проїжджав його з метою в*їзду до порту.
Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду не з”явився без поважних причин, заяв та клопотань про відкладення розгляду по справі чи можливий розгляд за його відсутності суду не заявляв та не надавав.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись за матеріалами справи, наданими доказами, вважає адміністративний позов позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 17.02.2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та підтверджений стягненню у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн. відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладання штрафу, з яких вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення п. 15.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме позивач здійснив зупинку та стоянку на пішохідному переході по вул. ОМПТ у м. Одесі.
Проаналізувавши вищезазначену постанову відповідача, судом вбачається, що з протоколу та постанови не вбачається конкретно та чітко де саме у м. Одесі позивач порушив ПДР (номер будинку, де розташований пішохідний перехід, не зрозуміла назва вказаної вулиці).
Натомість з пояснень позивача вбачається, що позивач, будучи юристом та маючи пропуск для в*їзду в порт, здійснював маневр на пішохідному переході з метою потрапити до порту разом зі своїм колегою, а не здійснив зупинку та стоянку на пішохідному переході.
В діях позивача не вбачається порушень ПДР, позивач надав роздруківку карти місця, де був складений протокол та постанова відповідачем, з зазначенням де саме він здійснював маневр, але не стоянку та зупинку, а відповідач не надав суду переконливих доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей.
За таких встановлених обставин, позивач не порушуючи ПДР, безпідставно та незаконно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так, враховуючи викладене, та з копій протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що ухвалюється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом.
У зв’язку з прийняттям відповідачем відповідної постанови про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, то відповідачем по справі не були прийнятті до уваги доводи та пояснення позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор відділу ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року № 1111 „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та інш.).
Вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки судом було встановлено та доведено, що позивач здійснював маневр, перетинаючи пішохідний перехід, але не здійснював зупинку та стоянку на ньому, тобто в діях позивача відсутні порушення ПДР, що не тягне адміністративного стягнення, у зв’язку з чим відповідач не визначивши, не перевіривши усі обставини, склав відносно позивача протокол та постанову щодо штрафу безпідставно, через що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.
В Україні діє принцип верховенства права.
Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Інспектора ДПС 3-го взводу Міського Управління Державної автомобільної інспекції м. Одеси старшини міліції ОСОБА_2 „Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення” задовольнити.
Скасувати постанову Інспектора ДПС 3-го взводу Міського Управління Державної автомобільної інспекції м. Одеси старшини міліції ОСОБА_2 від 17.02.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 122 КоАП України, провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: