У Х В А Л А
17 листопада 2009 року справа № 2а-15094/09/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є. , розглянувши адміністративний позов Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 36 Бабушкінського району м.Дніпропетровська до МКП «Дніпроліфт» в Дніпропетровській області про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 36 Бабушкінського району м.Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до МКП «Дніпроліфт» в Дніпропетровській області, в якій просить стягнути з МКП «Дніпроліфт» в примусову порядку незаконно отримані: суми завищення вартості виконаних підрядних робіт за рахунок бюджетних коштів (КФК 240900, КЕКВ 1310) в розмірі – 2204,0 грн.; суму 123,60 грн., яка виникла в результаті подвійного врахування робіт з облаштування робочого місця.
Із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 36 КРУ в Дніпропетровській області встановлено, що за період з 01.01.2006 по 30.09.2008 рік на підставі договорів підряду, укладених між КЖЕП № 36 та МКП «Дніпроліфт», за рахунок бюджетних коштів виконувалися роботи з поточного ремонту ліфтів.
Відповідно до ч.2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач та відповідач - не є суб’єктами владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.21 Господарського процесуального кодексу України (далі - Г ПК України), сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.1 Г ПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі – підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Одночасно роз’яснюється, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Керуючись ст. ст. 17,109 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 36 Бабушкінського району м.Дніпропетровська до МКП «Дніпроліфт» в Дніпропетровській області про стягнення суми.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.Є. Букіна