ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2009 року                                м.Радехів  

Радехівський районний суд Львівської області  

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.  

секретаря судового засідання Харків М.В.  

з участю прокурора Ватраля Р.В.  

потерпілого ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  

суду в місті Радехів справу про обвинувачення  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, народився та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, розлучений, не військово повинний, раніше не судимий  

за ч.1 ст.129 КК України,  

встановив:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 07 травня 2009 року, приблизно о 19год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у власному господарстві, що у с.Завидче Радехівського району, на ґрунті неприязних стосунків із своїми сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_1, після суперечки з останніми, вибіг із власного подвір’я з ножем в руках, де умисно замахнувшись ним в їх сторону, переслідував вулицею с.Завидче, погрожуючи при цьому вбивством, яку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сприйняли як реальну підставу побоюватися здійснення ОСОБА_2 цієї погрози.  

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України визнав повністю та у судовому засіданні показав, що 07.05.09р., приблизно о 19год., вживши алкогольні напої він повертався із роботи додому. Коли він підходив до свого господарства помітив ОСОБА_1, який щось робив на своєму господарстві. Підійшовши до огорожі він розпочав сварку із ОСОБА_1 із-за його курей, які ходять по його городі. Під час словесного конфлікту він зайшов на подвір’я до того і схопив його за светр. ОСОБА_1 вирвався та дерев’яною палкою, яка була у нього в руках, замахнувся в його сторону і вдарив його два рази нею по лівій руці, якою він намагався захиститися. Після цього він пішов до себе додому, взяв ножа та вийшов на подвір’я. На вулиці він побачив ОСОБА_1 та його співмешканку ОСОБА_3, при цьому замахнувшись ножем в їх сторону, він побіг до них. Розмахуючи ножем він погрожував їм фізичною розправою, а саме – кричав, що їх заріже. Побачивши на дорозі односельців, він викинув ножа на узбіччя дороги. Крім цього, як показав підсудний, реально здійснити свої погрози він наміру не мав, хотів лише залякати потерпілих. Із потерпілими він примирився, просить його суворо не карати.    

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що   07.05.09р., приблизно о 19год. він перебував на подвір’ї, де займався роботою по господарству. В цей час до огорожі підійшов ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп’яніння і покликав його підійти до нього. ОСОБА_2 почав до нього кричати, що його кури ходять в того по городі та при цьому ображав його  нецензурними словами. Щоб уникнути конфлікту, він відійшов від паркану, однак ОСОБА_2 зайшов до нього на подвір’я і схопив його за светр, при цьому почав його шарпати. Він вирвався та тримаючи в руках дерев’яну палку вдарив його два рази по лівій руці, якою він прикрився. Після цього ОСОБА_2 пішов до себе на подвір’я і вийшов із ножем. Розмахуючи ножем та погрожуючи розправою, він почав бігти за ним та його співмешканкою ОСОБА_3. Погрози ОСОБА_2 він сприйняв реально, а утікаючи від останнього вони помітили односельців. При цьому ОСОБА_2 ножа викинув. Із підсудним він примирився, просить його суворо не карати.  

Підсудний ОСОБА_2 не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів по епізоду погрози вбивством ОСОБА_1 та ОСОБА_3 07.05.09р. у с.Завидче Радехівського району.  

Суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно обставин погрози вбивством ОСОБА_2 07.05.09р. у с.Завидче Радехівського району, так як обставини погрози вбивством потерпілим, не оспорюються всіма учасниками судового розгляду і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.  

Таким чином, винність підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, доведена повністю.  

Дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковано досудовим слідством за ст.125 ч.1 КК України, як погроза вбивством, оскільки для потерпілих були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.  

Щодо речових доказів по справі, приймаючи до уваги висновок експерта №82 від 12.06.09р. та вимоги ст.81 КПК України, суд приходить до висновку, що кухонний ніж слід знищити, оскільки він цінності не представляє.  

У якості пом’якшуючих вину обставин, підсудному ОСОБА_2 судом визнається щире каяття, визнання своєї вини, а також те, що із потерпілими він примирився.  

Обтяжуючою вину обставиною, в діях підсудного ОСОБА_2, судом визнається те, що злочин він скоїв в стані алкогольного сп’яніння.  

Враховуючи приведені вище пом’якшуючі та обтяжуючі вину обставини, особу підсудного та його характеризуючі дані, позицію потерпілого щодо міри покарання, суд вважає за можливе виправлення підсудного ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.  

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –  

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк два роки.  

Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити та встановити іспитовий строк тривалістю один рік.  

Згідно ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покласти обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і роботи та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.  

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати (за експертизу) в сумі 300,48грн. на р/р35221003000808, ГУДК у Львівській області, МФО825014, ЄДРПОУ25575150, одержувач НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області.  

Речові докази по справі – кухонний ніж, знищити.  

Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, засудженому ОСОБА_2, залишити без змін.  

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області на протязі п’ятнадцяти діб з дня його проголошення усіма учасниками процесу.  

Головуючий