ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2009 року                         м.Радехів      

Радехівський районний суд Львівської області  

в складі: головуючого Мулявка О.В.  

при секретарі судового засідання Харків М.В.  

з участю: прокурора Дрозда Я.Й.  

потерпілого ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Радехів справу про обвинувачення  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, народився в с.Климець, Сколівського району Львівської області, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, розлучений, не військово повинний, раніше не судимий  

за ч.1 ст.122 КК України,  

встановив:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 07.05.2009 року, приблизно о 19 годині, знаходячись на території свого господарства, що у с.Завидче Радехівського району, перебуваючи у неприязних стосунках із ОСОБА_1, під час суперечки, умисно наніс останньому два удари дерев’яною палицею по лівій руці, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 закритий перелом передньої третини лівої ліктевої кістки без зміщення, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров’я.  

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, визнав повністю і у судовому засіданні показав, що   07.05.09р., приблизно о 19год. він перебував на подвір’ї, де займалися роботою по господарству. В цей час до огорожі підійшов ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп’яніння і покликав його підійти до нього. ОСОБА_1 почав до нього кричати, що його кури ходять в того по городі та при цьому ображав його  нецензурними словами. Щоб уникнути конфлікту, він відійшов від паркану, однак ОСОБА_1 зайшов до нього на подвір’я і схопив його за светр, при цьому почав його шарпати. Він вирвався та тримаючи в руках дерев’яну палку вдарив його два рази по лівій руці, якою він прикрився. Після цього ОСОБА_1 пішов до себе на подвір’я. У скоєному щиро кається, із потерпілим примирився, просить його суворо не карати.  

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 07.05.09р., приблизно о 19год., вживши алкогольні напої він повертався із роботи додому. Коли він підходив до свого господарства помітив ОСОБА_2, який щось робив на своєму господарстві. Підійшовши до огорожі він розпочав сварку із ОСОБА_2 із-за його курей, які ходять по його городі. Під час словесного конфлікту він зайшов на подвір’я до того і схопив його за светр. ОСОБА_2 вирвався та дерев’яною палкою, яка була у нього в руках, замахнувся в його сторону і вдарив його два рази нею по лівій руці, якою він намагався захиститися. Після цього він пішов до себе додому. Підсудному він вибачив, оскільки сам був ініціатором конфлікту, просить його суворо не карати.  

Свідок ОСОБА_3  показала, що 07.05.09р., приблизно 19год. до неї на мобільний телефон зателефонувала  дочка ОСОБА_4, яка повідомила, що до них на подвір’я прийшов ОСОБА_1 та почав із ОСОБА_2 сваритися. Відпросившись з роботи, вона направилася додому і після цього від ОСОБА_2 взнала про обставини конфлікту, очевидцем якого вона не була.    

Підсудний ОСОБА_2 не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів по епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 під час подій 07.05.09р..  

Суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 07.05.09р. у с.Завидче, Радехівського району, так як обставини спричинення підсудним ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 07.05.09р. у с.Завидче, Радехівського району не оспорюються всіма учасниками судового розгляду і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.  

Таким чином, на думку суду, винність підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.122 КК України, доведена повністю.  

Дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані досудовим слідством за ст.122 ч.1 КК України, як  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.  

Визнаючи підсудному ОСОБА_5 міру покарання, суд в якості пом’якшуючих обставин визнає йому щире каяття та  визнання своєї вини.  

Обтяжуючих вину обставин, в діях підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.  

Враховуючи приведені вище пом’якшуючі вину обставини, те що ініціатором конфлікту 07.05.09р. був сам потерпілий, підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується посередньо, суд вважає за можливе виправлення підсудного ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.  

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд –  

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік та шість місяців.  

Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити та встановити іспитовий строк тривалістю один рік.  

Згідно ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покласти обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.  

Міру запобіжного захисту – підписку про невиїзд, залишити засудженому ОСОБА_5, без змін.  

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду усіма учасниками процесу на протязі п’ятнадцяти діб з дня його проголошення.  

Головуючий