УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» Міхна СергіяСеменовича, в інтересах якого діє Косенко Ірина Олександрівна, на рішення апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 29 липня 2013 року між сторонами укладено Кредитний договір №IKCASHSTG.146345.001, відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у сумі 40 150 грн на строк до 28 липня 2016 року, за користування якими вона зобов'язалась сплатити відсотки у розмірі 0,001% річних, комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 3% від суми кредиту щомісячно в період сплати.

Пунктом 6.3 договору також передбачений обов'язок позичальника сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми прострочення за кожен день.

Проте позичальник свої зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку із чим станом на 19 липня 2016 року має заборгованість у розмірі: 1 090,61 грн поточної заборгованості по кредиту, 39 059,39 грн простроченої заборгованості по кредиту, 21 675,40 грн простроченої заборгованості по відсоткам, 1 204,50 грн поточної заборгованості по комісії, 42 157,50 грн простроченої заборгованості по комісії та 156 276,07 грн пені, які позивач просив стягнути із відповідача на свою користь.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2017 року позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» 105 187,40 грн на погашення заборгованості за кредитним договором №IKCASHSTG.146345.001 від 29 липня 2013 року, що облікована станом на 19 липня 2016 року та 1 577,81 грн судового збору, а всього 106 765,21 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2017 року заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором №IKCASHSTG.146345.001 від 29 липня 2013 року станом на 19 липня 2016 року в сумі 131 825,40 грн, що складається з поточної заборгованості по тілу кредиту - 1 090,61 грн, простроченої заборгованості по тілу кредиту - 39 059,39 грн, простроченої заборгованості по відсоткам - 21 675,40 грн, та 70 000 грн пені.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» Міхна С.С., в інтересах якого діє Косенко І.О., звернувся із касаційною скаргою у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні поточної заборгованості по комісії у розмірі 1 204,50 грн та простроченої заборгованості по комісії у розмірі 42 157,50 грн, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позов у цій частині задовольнити.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до абз. 3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до ст. 1 цього Закону послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 3% від суми кредиту, яка повинна сплачуватися щомісячно, суд апеляційної інстанції, визначившись належним чином з характером спірних правовідносин, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що комісія за надання кредитних ресурсів не може вважатися послугою в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки надаючи кредитні кошти позичальнику, банківською установою встановлюється плата за користування кредитними коштами у вигляді процентів.

З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення апеляційного суду. Викладені заявником обставини не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставин щодо порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи апеляційним судом не вбачається.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський банк розвитку» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» Міхна Сергія Семеновича, в інтересах якого діє Косенко Ірина Олександрівна, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ Т.Л. Ізмайлова