Справа № 131/1613/13-ц

2013 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2013

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Димбіцького Ю.В.

при секретарі Телевань С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» про виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати належної звільненому працівникові заробітної плати, ціна позову 42000 грн.,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що в травні 2003 року він був прийнятий на роботу в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство», а з лютого 2009 року - призначено на посаду директора товариства. У березні 2012 року внаслідок конфліктної ситуації із засновником товариства ОСОБА_3 його було відсторонено від займаної посади під видом проведення аудиторської перевірки, а виконуючим обов’язки директора товариства на час його відсторонення було призначено ОСОБА_4 Наказом виконуючого обов’язки директора ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» від 4 травня 2012 року № 21-к його було звільнено з роботи на підставі ч.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин. Цим же наказом бухгалтерію товариства було зобов’язано провести кінцевий розрахунок із ним та виплатити йому компенсацію за невикористану відпустку за період із 3 травня 2004 року по день звільнення.

          Однак наказ щодо проведення розрахунку із ним товариством не був виконаний, що змусило його звернутись до суду. Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 липня 2013 року його позов було задоволено, із ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» на його користь стягнуто 17013 грн. 74 коп. невиплаченої заробітної плати в порядку розрахунку при звільненні, при цьому сума заборгованості товариства перед ним відповідачем не оспорювалась.

          Позивач вважає, що внаслідок цього відповідачем були грубо порушені відносно нього норми ст.116 КЗпП України, за якими Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» повинно було виплатити йому всі належні в порядку розрахунку кошти в день звільнення, або ж наступного дня. Але з вини відповідача повний розрахунок із ним не проведений досі. Визначаючи суму належних йому до виплати коштів, ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_5 наразі виходять із наданої представником відповідача розрахункової відомості відносно його заробітної плати за період із 1 травня 2011 року по 31 травня 2012 року, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

При цьому позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, а його представник за довіреністю ОСОБА_5 навів наступний розрахунок ціни позову: за останні два місяці роботи ОСОБА_1 у лютому і березні 2012 року ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» йому була нарахована заробітна плата в розмірі по 2750 грн. на місяць, за цей час він загалом відпрацював 51 робочий день, тому середньоденний його заробіток становив 2750 грн. х 2 місяці = 5500 грн. : 51 робочий день = 107 грн. 84 коп. Затримка розрахунку при звільненні тривала із дня звільнення ОСОБА_1 з роботи 4 травня 2012 року по день винесення Іллінецьким районним судом Вінницької області 30 липня 2013 року рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» про стягнення заробітної плати в результаті звільнення з роботи, яким позовні вимоги було задоволено повністю, тобто 453 робочих дні. Таким чином сторона позивача визначила шляхом уточнення позовних вимог, що за цей проміжок часу затримки розрахунку при звільненні заробітна плата ОСОБА_1 становила б 453 робочих дні х 107 грн. 84 коп. середньоденної заробітної плати = 48851 грн. 52 коп. Тому саме цю суму позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути із ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» на свою користь, як середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Представник відповідача ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» за довіреністю ОСОБА_6 в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_1 не визнала, пояснивши, що затримка розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з роботи 4 травня 2012 року не перешкоджала його подальшому працевлаштуванню, тому його звернення до суду із цим позовом вона вважає безпідставним. Крім того, вона вважає, що позивач не провів належного розрахунку заборгованої йому суми. Вона також пояснила, що затримка розрахунку при звільненні баранця П.М. з роботи була зумовлена також і претензіями ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» щодо відшкодування матеріальної шкоди. З огляду цього вона просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову за безпідставністю і необґрунтованістю його позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних мотивів.

          Правовідносини, що є предметом спору у справі, регулюються трудовим законодавством України щодо строків розрахунку при звільненні працівника та відповідальності власника або уповноваженого ним органу за затримку розрахунку при звільненні.

Зокрема, за приписами ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

          На підставі усіх наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів судом визнаються встановленими наступні обставини у справі: із травня 2003 року ОСОБА_1 працював у ОСОБА_2 товаристві з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» (пояснення сторін та їхніх представників); наказом в.о. директора товариства від 4 травня 2012 року він був звільнений з роботи за прогули без поважних причин, при цьому бухгалтерію товариства було зобов’язано провести із ним остаточний розрахунок і виплатити компесацію за невикористану відпустку (копія наказу на а.с.3); вдень звільнення ОСОБА_1 з роботи 4 травня 2012 року і на час його звернення до суду із цим позовом 9 серпня 2013 року (а.с.1) остаточний розрахунок із ним проведений не був (пояснення сторін та їхніх представників); рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 липня 2013 року в цивільній справі № 207/1860/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» про стягнення заробітної плати в результаті звільнення з роботи позов було задоволено повністю, із ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» на користь ОСОБА_1 стягнуто 17013 грн. 74 коп. невиплаченої заробітної плати в порядку розрахунку при звільненні (копія рішення суду на а.с.2); середньомісячний заробіток позивача за останні два місяці його роботи в ОСОБА_2 товаристві з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» протягом лютого-березня 2012 року становив2750 грн. на місяць (надана представником відповідача розрахункова відомість оплати праці ОСОБА_1 в ОСОБА_2 товаристві з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» за період із 1 травня 2011 року по 31 травня 2012 року); за уточненими розрахунками представника позивача із ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» на користь ОСОБА_1 належить стягнути 48851 грн. 52 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні із дня звільнення 4 травня 2012 року по день винесення судом 30 липня 2013 року рішення про стягнення із ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» на користь ОСОБА_1 17013 грн. 74 коп. невиплаченої заробітної плати в порядку розрахунку при звільненні (письмовий розрахунок представника позивача від 25 листопада 2012 року).

Оцінюючи в сукупності усі встановлені в судовому засіданні обставини у справі в контексті наведених вище правових норм регулювання предмету спору, суд доходить висновків, що з вини відповідача було порушене передбачене ст.116 КЗпП України право позивача отримати повний розрахунок в день звільнення з роботи 4 травня 2012 року, внаслідок цього у позивача виникло передбачене ст.117 КЗпП України право вимагати від відповідача виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, яким в цьому випадку є день винесення Іллінецьким районним судом Вінницької області 30 липня 2013 року рішення у цивільній справі № 207/1860/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» про стягнення заробітної плати в результаті звільнення з роботи, позаяк цим рішення порушене право позивача було захищене.

Суд вважає, що розрахунок сторони позивача суми належного йому до виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні відповідає встановленим у справі обставинам та цілком узгоджується із законним порядком його здійснення, що прописаний у чинній на цей час Постанові Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». Крім того, такий наданий стороною позивача розрахунок не спростований в жодній мірі будь-якими належними допустимими доказами відповідача та доводами його представника.

При цьому посилання представника відповідача у запереченні позовних вимог ОСОБА_1 на роз’яснення п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», за змістом якого, згідно зі ст.235 КЗпП України оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, судом до уваги не беруться, оскільки ці правовідносини мають різну правову природу. Предметом спору цій справі за позовом ОСОБА_1 є вимога про виплату коштів в розмірі середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в порядку ст.117 КЗпП України, а не середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку ст.235 КЗпП України, як на це помилково вказує представник відповідача.

Таким чином суд вважає, що із Сільськогосподарсього товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 48851 грн. 52 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період із дня звільнення 4 травня 2012 року по 30 липня 2013 року, а також судовий збір на користь держави у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст.209, 212 – 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» (22740, смт.Дашів Іллінецького району Вінницької області, вул.Леніна, 34, ідентифікаційний код 25506077) на користь ОСОБА_1 (22740, смт.Дашів Іллінецького району Вінницької області, вул.Набережна, 56, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 48851 (сорок вісім тисяч вісімсот п’ятдесят одну) гривню 52 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період із дня звільнення 4 травня 2012 року по 30 липня 2013 року.

Стягнути із ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Дашівське рибоводне господарство» (22740, смт.Дашів Іллінецького району Вінницької області, вул.Леніна, 34, ідентифікаційний код 25506077) на користь держави 488 грн. 52 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.

Суддя Ю.В. Димбіцький