Справа № 4-с-10/11

Провадження №

У Х В А Л А

29 квітня 2011 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі - Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргород справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції при виконанні виконавчого листа Миргородського міськрайонного суду № 1-127 від 17.05.2010 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 40000 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином, в якій просив визнати бездіяльність вказаного органу виконавчої служби неправомірною та зобов’язати його на виконання вищевказаного виконавчого листа звернути стягнення на 1/4 квартири АДРЕСА_1. У скарзі посилався на те, що органом, дії якого оскаржуються, при проведенні виконавчих дій по виконанню зазначеного виконавчого листа порушено вимоги ст.ст. 11, 30, 32, 52, 63 Закону України «Про виконавче провадження», чим допущено бездіяльність, внаслідок якої рішення суду не виконується майже рік, чим порушуються його права стягувача.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав, із зазначених у скарзі підстав просив її задовольнити.

Представник Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності (а.с.12), заперечувала проти задоволення скарги посилаючись на те, що було вжито всіх необхідних, передбачених чинним законодавством заходів щодо виконання виконавчого листа № 1-127 від 17.05.2010 року. Пояснила, що боржником перераховуються на рахунок ВДВС кошти на виконання виконавчого листа, які державний виконавець перераховує стягувачу. Крім 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, у боржника немає. Затримка у зверненні стягнення на вказану частину квартири пов’язана з тим, що питання примусового проникнення у вказану квартиру для її опису прийшлось вирішувати через суд, а також з тим, що необхідно вирішити питання про можливість виділення в натурі належної боржнику 1/4 частини квартири, для чого постановою державного виконавця від 18 квітня 2011 року призначено експерта. З вказаних підстав просила суд в задоволенні скарги відмовити.

Суд, заслухавши пояснення заявника та представника ВДВС Миргородського МРУЮ, вивчивши матеріали, додані до скарги та матеріали виконавчого провадження приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24 лютого 2010 року у справі № 11-72, 2010 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди (а.с.5-7).

З 21.05.2010р. в провадженні Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 1-127 від 17.05.2010р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с.8).

Згідно ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Будь-яких із вказаних дій державним виконавцем не проводилось, таким чином, виконавче провадження триває вже 11 місяців тобто державним виконавцем без поважних причин майже вдвічі перевищено строк здійснення виконавчого провадження, встановлений ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», чим порушено права стягувача – ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.1 ч.1 ст. 32 зазначеного Закону одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

18.11.2010р. державним виконавцем було описане та арештоване майно боржника: 1/4 частина квартири АДРЕСА_3, але до часу звернення стягувача з цією скаргою до суду державним виконавцем ніяких дій по його реалізації не здійснювалось. При цьому суд не вбачає перешкод для його реалізації, оскільки відповідно до ч.2 ст.366 ЦК України у разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку. Проведення саме цих дій і вимагає заявник від відділу державної виконавчої служби, отже його вимоги грунтуються на законодавстві.

Відповідно до ст. 124 ч. 5 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно матеріалів виконавчого провадження ВДВС Миргородського МРУЮ на виконання виконавчого листа № 1-127 від 17.05.2010р. всього перераховано стягувачу 972,79 грн., отже відповідне рішення суду так і залишається невиконаним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відділом державної виконавчої служби в порушення ст. ст. 11, 30 Закону України «Про виконавче провадження» не вчинено неупереджено, своєчасно та повно заходи примусового виконання рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 40000 грн. ОСОБА_3 бездіяльність є неправомірною, а скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 386, 387 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, допущену при виконанні виконавчого листа № 1-127, виданого Миргородським міськрайонним судом 17.05.2010 року, про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40000 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином, неправомірною.

Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції на виконання виконавчого листа № 1-127, виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 17.05.2010 року, звернути стягнення на майно боржника – 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 шляхом продажу цієї частки квартири з публічних торгів та перерахунку стягувачу одержаних від продажу коштів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд протягом 5 діб з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_4