Справа № 22-ц-4334/09 Головуючий у 1 інстанції Міхієнкова Т.Л.
Категорія 01,41 Доповідач у 11 інстанції Оношко Г.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Приходька К.П.,
суддів Даценко Л.М., Оношко Г.М.,
при секретарі Зінченко Ю.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду від 23 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про поділ будинку в натурі
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 ОСОБА_4 – про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на 3 / 4 частини будинку, визнання права власності на 1/ 2 частину господарських будівель, відшкодування матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
У травні 2002року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про поділ будинку в натурі. У позові зазначала, що вона та відповідач в порядку спадкування є співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1 , кожному з них належить по 1 / 2 частині будинку. Відповідач зайняв більшу частину будинку, розділити будинок відповідно до часток у праві власності відмовляється. Просить поділити будинок в натурі на дві рівні частини відповідно до варіанту 3 експертизи від 05.07.2005 року.
В зустрічній позовній заяві відповідач посилаючись на те , що прибудову до будинку здійснювали його батьки, а не спадкодавець ОСОБА_5- мати позивачки, просив визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину на 1 / 2 частину будинку за ним та позивачкою, визнати за ним право власності на 3 / 4 частини будинку та на 1 / 2 частину господарських споруд , за позивачкою- на 1 / 4 частину будинку, стягнути з позивачки матеріальні збитки, завдані незаконним демонтажем та привласненням газового котла, опалювальних регістрів та труб .
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 23 червня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено. Постановлено виділити ОСОБА_2. 1/2частину будинку , що складаєтся з приміщень 1 пл.1, 9 кв. м., 1-1 пл. 6, 8 кв.м., 1-2 пл. 4 кв.м, 1-3 пл.9,6 кв.м, 1-6 пл.10,65 кв.м та господарські будівлі: Ѕ частину сарая Б; 1/2 частину прибудови до сараю ; Ѕ частину огорожі, погріб П, а всього на суму 31870 грн.;
Виділити ОСОБА_1 1/2 частину будинку , що складається з приміщень 1-4 пл.10,5 кв.м. , 11 пл. 5,3 кв.м., 111 пл. 10кв.м,1-5 пл.7,15 кв.м., погріб П-1, вбиральню, Ѕ частину сарая Б; Ѕ частину прибудови до сарая ;Ѕ частину огорожі, а всього вартістю 30547 грн.; стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 компенсацію за різницю у вартості часток в сумі 1888, 5 грн.; зобов»язати позивачку та відповідача виконати визначені експертизою переобладнання
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено визнати за ОСОБА_1 право власності на господарські будівлі та споруди: погріб П-1; вбиральню; Ѕ частину сарая Б; Ѕ частину прибудови до сарая ; Ѕ частину огорожі. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення його позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається , що в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5. у січні 1990 року позивачка ОСОБА_2. набула права власності на 1 / 2 частину будинку АДРЕСА_1 , одержавши свідоцтво про право на спадщину за законом від2 вересня 1990 року. Право власності на другу половину будинку належить відповідачеві ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті його батька ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17 березня 2001 року.
Відмовляючи в зустрічному позові ОСОБА_1. про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину на 1 / 2 частину будинку на ім»я позивачки та визнання за ним права власності на 3 /4 частини будинку , суд правильно виходив з того , що власником спірного будинку була мати позивачки ОСОБА_5 Доказів щодо досягнення між власником будинку та членом його сім»ї - батьком відповідача угоди про те , що виконана ним добудова до будинку що складається з приміщень 1-4, 11, 111, буде належати на праві власності батькові відповідача відповідач суду не надав , такі докази в матеріалах справи відсутні, тому підстав для визнання свідоцтво про право спадщину частково недійсним немає . Так само обгрунтованим є висновок суду щодо недоведеності позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди.
З урахуванням наведеного суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в зустрічному позові в наведеній частині, підстав для скасування рішення суду в цій частині немає.
Однак з висновком суду в частині наявності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2. про поділ будинку в натурі та в частині визнання за відповідачем права власності на господарські будівлі погодитися не можна.
Згідно з роз»ясненнями , що містяться в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства , що регулює право приватної власності на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю належить мати на увазі , що такий виділ можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом/квартиру/, яка відповідає розмірам їх часток у праві власності.
Якщо виділ частки в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування жилим будинком.
Погодившись з висновком судово-будівельної експертизи щодо можливості поділу будинку в натурі, суд не звернув уваги на ту обставину, що спірний будинок не має достатнього набору приміщень для обладнання двох ізольованих квартир. З технічного паспорту на будинок встановлено , що спірний жилий будинок має жилу площу 17, 8 м.кв.
Згідно з п.2.24 ДБН України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН в.2.2. -15-2005 площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не менше 15 кв.м., а в інших квартирах-не менше 17 кв. м .
Відповідно до варіанту 3 експертизи, з яким погодився суд, одному співвласнику можливо виділити в натурі у вигляді однокімнатної квартири частину жилого будинку , жила площа в якій становитиме 7,15 кв. м, а другому співвласнику- однокімнатну квартиру з жилою площею 10, 65 кв.м., що явно недостатньо для обладнання двох однокімнатних квартир. Вимоги цих норм є обов»язковими всій території України на території України, поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків, в тому числі одноквартирних та багатоквартирних.
Не можна погодитися також з висновком суду щодо обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності на 1/2 частину господарських будівель. Таке право визнане за ним на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом , виданого 17 березня 2001 року, згідно з яким за відповідачем в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 визнано право на спадкове майно, що складається з Ѕ частини жилого будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями : сараєм Б, прибудовою до сараю, вбиральнею , погрібом П , погрібом П-1 колодязем , огорожею.
Право власності відповідача на 1 /2 частину господарських будівель ніким не оспорюється, тому підстав для визнання за ним права власності на 1 /2 частину господарських будівель за рішенням суду немає.
З урахуванням наведеного рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_2. про поділ будинку в натурі та в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину господарських будівель не можна вважати законним та обґрунтованим, його слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст . 309 , 316 ЦПК України, колегія суддів , -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду від 23 червня 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 та в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про поділ будинку в натурі відмовити.
В зустрічному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на надвірні /господарські/ будівлі відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді