Судове рішення #6587386

Справа № 2-3024/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                                                                                              

11.11.2009р.                                                                                                                      м. Вінниця


Ленінський районний суд м. Вінниці в складі

Головуючого судді Грабика В.В.

При секретарі Скотинянець С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Родовід Банк»» про стягнення коштів за договором банківського вкладу  та моральної шкоди, -


В С Т А Н О В И В:


В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1 до ВАТ «Родовід Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Він уклав з відповідачем договір про надання строкового банківського вкладу «Авансовий». Згідно договору банком прийнято на строковий депозитний рахунок від нього грошову суму в розмірі 10 000 євро на строк до  29.03.09 р. під 11,5% річних. Він 05.03.2009р.  звернувся до відповідача із письмовою заявою про повернення коштів після закінчення строку дії договору. Відповідач умови договору не виконав, вклад та частину процентів  в сумі відповідно 10 000 Євро та  275 Євро не повернув, чим порушив його права як споживача, та спричинив моральну шкоду,розмір якої він оцінює в 10 000 грн..

В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та вказав, що відповідач 27.08.2009р. повернув йому вклад   в сумі 10 000 Євро та проценти в сумі 32,32 Євро, а 07.09.2009р. повернув решту процентів, передбачених в договорі та відмовився від позову в цій частині .Також позивач просив стягнути з відповідача  3% річних за період з 30.03.2009р. по 27.08.2009р. в сумі 125,83 Євро,  пеню за прострочення виконання договірних зобов»язань  в загальній сумі 102,75 Євро, а в решті частини вимог послався на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, просив суд відмовити у їх задоволенні оскільки виконання вимог за договором було неможливе у зв»язку із запровадженням  НБУ тимчасової адміністрації та введення мораторію, крім того вимога про  відшкодування моральної шкоди є безпідставною.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

29.09.2008 р. між ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід Банк» укладено договір №ДРЄ.246.А06-654/09-2008 про строковий банківський вклад «Авансовий». Відповідно до п. 1 договору банк прийняв на строковий депозитний рахунок кошти в сумі 10 000 євро строком на 6 місяців з терміном повернення суми вкладу 29.03.09 р. та проценти у відповідності до умов договору. Згідно п.5.2 у разі порушення  банком строку повернення вкладу, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми вкладу за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка  від суми вкладу, у разі порушення банком строку виплати процентів, вказаних у вимозі вкладника, банк сплачує  на вимогу вкладника  пеню  у розмірі 0,1 відсотка від суми  невиплачених в строк процентів; згідно  п.5.4 банк звільняється від відповідальності за часткове  або повне невиконання умов  цього договору, якщо це сталося внаслідок непередбачуваних умов – форс – мажору, таких як : стихійні лиха, військові дії тощо, або внаслідок зміни законодавства України, що зробили неможливим або збитковим виконання  банком своїх зобов»язань.

Згідно квитанції 860_16 від 29.09.08 р.  ОСОБА_1 зараховано 10 000 євро на депозитний рахунок згідно договору від 29.09.08 р..  

Згідно заяви на видачу готівки 860.17 від 29.09.2008р. ОСОБА_1 отримав проценти по вкладу в сумі 300 Євро.

05.03.09 р., 31.03.09 р. та 13.04.09 р. на адресу банку ОСОБА_1 направив заяву про повернення вкладу в розмірі 10000 Євро та відсотків відповідно до умов договору, а 31.03.2009р. та 13.04.2009р. направляв аналогічного змісту  заяви.

03.04.09 р. представником  ВАТ «Родовід Банк» надано відповідь на звернення позивача, в якій зазначено, що постановою Правління НБУ від 13.03.09 р. № 138 «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк» з 16.03.2009 р. до 15.03.2010 р. НБУ призначив у ВАТ «Родовід Банк» тимчасового адміністратора та з 16.03.09 р.  введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (вкладників).

Згідно наданих відповідачем  документів банком повернуто ОСОБА_1 суму вкладу та відсотки по договору в повному обсязі.

Постановою Правління НБУ №138 від 13.03.2009р. призначено у ВАТ «Родовід Банк» тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 16.03.2009р. до 15.03.2010р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16.03.2009р. до 15.09.2009р.(постанова набирає чинності з дня її підписання – п.14).

Постановою Правління НБУ №551 від 15.09.2009р.  продовжено  мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ «Родовід Банк» з 16.09.2009р. по 15.10.2009р., крім зобов»язань банку за договорами банківських вкладів (депозитів) … .

Постановою Правління НБУ №616 від 15.10.2009р.   продовжено  мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ «Родовід Банк» з 16.10.2009р. по 15.12.2009р., крім зобов»язань банку за договорами банківських вкладів (депозитів) … .

Згідно ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 85ч3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію  не нараховується неустойка (штраф, пеня) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно ст.614ч.1,ч.2 ЦК України  особа, яка порушила зобов»язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов»язання.

Згідно ст.1058ч.1 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або  дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Що стосується вимоги  про стягнення з банку  трьох відсотків річних, пені за несвоєчасне повернення тіла депозиту  та процентів за користування депозитним вкладом за період з 30.03.2009р.  по 27.08.2009р., то вона не підлягає задоволенню , оскільки суперечить зміст уст.58 та  ст.85 ч.3 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» відповідно до яких банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів та  протягом дії мораторію  не нараховується неустойка (штраф, пеня) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами. Докази введення мораторію надані представником позивача в ході розгляду справи. Крім того,  п.5.4 договору банківського вкладу передбачено, що банк звільняється від відповідальності за часткове  або повне невиконання умов  цього договору, якщо це сталося внаслідок непередбачуваних умов – форс – мажору, таких як : стихійні лиха, військові дії тощо, або внаслідок зміни законодавства України, що зробили неможливим або збитковим виконання  банком своїх зобов»язань. На переконання суду обставини на які посилається представник відповідача заперечуючи проти позову відносяться до непередбачуваних умов – форс-мажору, що також є підставою для звільнення банку від відповідальності за невиконання умов договору.

Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди , то суд виходив з наступного.

Між сторонами виникли правовідносини із договору банківського вкладу, які   не підпадають під дію закону «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності  (преамбула цього Закону),в тому числі відносини , що виникають із договору споживчого кредиту. Така ж позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом України при розгляді  конкретних цивільних справ в порядку касаційного провадження. Довільне трактування позивачем сфери дії цього Закону судом до уваги не може бути прийнято з підстав зазначених вище, а тому вимога про стягнення моральної шкоди відповідно до ст.22ч.2 цього Закону є безпідставною і в її задоволенні слід відмовити. Крім того, обов»язковою умовою відшкодування моральної шкоди є наявність вини особи, яка її завдала. В даному випадку, на переконання суду, вина відповідача у спричинені моральної шкоди відсутня, оскільки невиконання договірних зобов»язань було спричинене введенням НБУ мораторію на виконання вимог кредиторів ВАТ «Родовід Банк», що підтверджується наданими представником відповідача  доказами.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.58,85 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ст.614ч.1,ч.2, 1058ч.1 ЦК України, ст.ст.10,60,212-218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:


Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Родовід Банк»» про стягнення коштів за договором банківського вкладу  та моральної шкоди.    

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.


Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація