Справа № 11 - 401/ 2006 року                            Головуючий в 1 -й інстанції Боровицький О.А.

Категорія ст. 186 ч.2 , 357 ч.З,

395 КК України                                                Доповідач Онищук С.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2006 року колегія судців Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого Шершуна В.В.

Суддів Онищука СІ., Матущака М.С

з участю прокурора Леськіва В.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу

за апеляціями прокурора, який приймав участь в розгляді справи по першій інстанції,

засудженого     ОСОБА_1    та     потерпшого   ОСОБА_2 на   вирок Старокостянтинівського районного суду від 27 квітня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого охоронцем СТОВ «Діброва», судимого 22.11.2001 р. за ч.І ст.101, ч.З ст.185 ,15-2, ч.З ст. 185, ч.І ст. 307 на 4 роки позбавлення волі, звільненого 18.08.2005 р.,

засуджено за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 357 ч.З КК України на 1 рік обмеження волі; за ст. 395 КК України на 6 місяців арешту.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 4 роки позбавлення волі.

Перебуває під вартою з 4 січня 2006 року.

ОСОБА_3, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, з середньою освітою, не одруженого,  не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 357 ч.З КК України на 1 рік обмеження волі.

На   підставі   ст.   70   КК   України шляхом      поглинення     менш     суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Перебуває на підписці про невиїзд.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3на користь ОСОБА_2  472 грн. та 2000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1та ОСОБА_3 визнані винними у тому, що діючи за попередньою змовою з двома іншими особами, матеріали кримінальної справи відносно яких виділено в інше провадження, приїхали у м. Старокостянтинів з метою відкритого заволодіння мобільними телефонами і грошима громадян. Так, 27 грудня 2005 року біля 22 години ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з іншою особою неподалік бару «Гамбрінус» по вул. Софійській в м.Старокостянтинові заподіяли ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження і відкрито викрали у нього два апельсина, загальною вартістю 2 грн.

В той же день біля 23 год. ОСОБА_1, ОСОБА_3 спільно з іншою особою неподалік котельні КП «Тепловик» по вул. Софійській у м. Старокостянтинові заподіяли потерпілому ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження і відкрито викрали у нього майно на загальну суму 2049 грн. та  службове посвідчення працівника міліції.

Крім того, 27 грудня 2005 року ОСОБА_1 було порушено встановлений відносно нього постановою Шепетівського міського суду від 17.06.2005 року адміністративний нагляд строком на один рік з забороною виходу з будинку у нічний час виїхав за межі Красилівського району без дозволу органу внутрішніх справ.

В апеляції прокурора та потерпілого ставиться питання про скасування вироку за м'якістю призначеного покарання і постановлення нового вироку з призначенням ОСОБА_3 -4 роки, а ОСОБА_1 - 5 років позбавлення волі. На їх думку суд не дав належної оцінки ступені тяжкості, характеру небезпечності і обставинам вчиненого засудженими злочину.

В поданий на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1просить вирок суду змінити, пом'якшивши покарання. При цьому він посилається на щире каяття та тяжке матеріальне становище його сімї.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженогоОСОБА_1, який підтримав апеляцію, міркування прокурора і потерпілого на підтримку апеляції, вивчивши матеріали   справи  та  перевіривши  доводи  апеляції,   колегія   суддів   судової  палати

знаходить, що вони не підлягають задоволенню.

Висновок місцевого суду про доведеність виниОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчинених злочинах за які вони засуджені відповідають фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Засуджені ОСОБА_1та ОСОБА_3не заперечували фактів грабіжу потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і заволодіння їх майном. Разом з тим стверджували,      що     наміру     викрадати посвідчення вони не мали, так як вважали, що то є портмоне і в ньому гроші.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 27 грудня 2005 року біля 22 год він знаходився в машині і якийсь хлопець відкрив двері машини та наніс йому удар у обличчя, витягнув на вулицю, де йому нанесли ще двоє хлопців декілька ударів по голові та іншим частинам тіла. Після чого обшукали і викрали з машини два апельсини.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив , що 27 грудня 2005 р. біля 23 год. на вул. Софійській на нього напали хлопці, побили та викрали дублянку, мобільний телефон , посвідчення  працівника міліції.

Дані протоколів огляду місця події, обшуку, огляду речових доказів , довідками вартості викраденого, висновком трасологічної експертизи № НОМЕР_3 від 11.02.06 р. підтверджують висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1  та ОСОБА_3 у вчиненні грабежу при обставинах, які викладені у вироку суду .

Як вбачається із висновків судово-медичних експертиз № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 09.02.06 у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Цим доказам по справі в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини засуджених у вчиненні грабежу і викраденні документів. Дії засуджених за ст.ст. 186 ч.2, 357 ч.З КК України кваліфіковані правильно.

Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є достатнім для перевиховання засуджених і попередженням вчинення ними нових злочинів. При цьому суд врахував конкретні обставини справи і особистість винних.

Підстав для скасування вироку за м'якості призначеного покарання колегія суду не вбачає, враховує щире каяття засуджених у скоєному, пояснення потерпілого про відшкодування заподіяної шкоди.

Керуючись ст..ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати,

ухвалила:

Вирок Старокостянтинівського районного суду від 27 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1  та ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції прокурора, потерпілого та засудженого ОСОБА_1  - без задоволення.