Справа № 2- 1317
2009 р.
РІШЕННЯ
іменем України
12 листопада 2009 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рога
У складі: головуючого судді Грищенко Н.М.
при секретарі: Мельниченко К.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Забурдяєва О.Г.
представника 3-ї особи Онищеко Є.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського районного суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства « Криворізький залізорудний комбінат», 3-я особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, про перерахунок сум відшкодування шкоди, страхових виплат, стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди та страхових виплат, суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ВАТ «КЗРК») та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... ), про перерахунок розміру відшкодування шкоди, страхових виплат та стягнення заборгованості. В судовому засіданні позові вимоги уточнювались.
Позивач вказав, що працював з 1975 р. по 1995 р. в підземних умовах праці на шахті Октябрьска, виробничого об’єднання « Кривбасруда», яке реорганізовано в Відкрите акціонерне товариство „Криворізький залізорудний комбінат” (надалі ВАТ „КЗРК”).
В зв’язку з виконанням трудових обов’язків в шкідливих та небезпечних умовах праці він отримав професійне захворювання. Захвор
За висновком МСЕК від 14.12.1995 р. йому вперше було встановлено 35% втрати професійної працездатності, потім було встановлено 25% втрати професійної
Після встановлення втрати працездатності, в 1995 р. підприємство призначило йому відшкодовувати шкоду. В подальшому, визначений розмір відшкодування шкоди неодноразово перераховувався, а з 1.05.2000 р. (останнє підвищення) розмір відшкодування шкоди виплачувався в сумі 143 грн. 99 коп.
Він вважає, що не правильно відшкодовується розмір відшкодування шкоди, згідно пункту 28 Правил відшкодування шкоди… (затверджених постановою КМ України від 23.06.1993 р. № 472, із подальшими змінами та доповненнями, згідно ПКМ України 492 від 18.07.1994 р, № 1100 від 3.10.1997 р.) передбачено перераховувати розмір відшкодування шкоди у разі підвищення тарифних ставок на підприємстві. На підприємстві були підвищені тарифні ставки: з 1.01.1996 р. в 2.5 рази, розмір відшкодування шкоди був перерахований лише в 1.25рази; з 1.06.1997 р. тарифні ставки були збільшені в 1.25 рази, розмір відшкодування шкоди залишився зовсім без перерахунку; з 1.01.1998 р. тарифні ставки збільшені в 1.3 рази, розмір відшкодування шкоди залишився без перерахунку; з 1.07.1999 р. тарифні ставки були збільшені в 1.265 рази, розмір відшкодування шкоди був перерахований в 1,15 рази; з 1.01.2000 р. тарифні ставки були збільшенні в 1.226 рази, а розмір відшкодування шкоди був перерахований в 1.1 рази; з 1.05.2000 р. тарифні ставки були збільшені в 1.217 рази, а розмір відшкодування шкоди був перерахований в 1.193 рази. При цьому, в казані періоди, був фактичний ріст заробітної плати, що підтверджується довідкою ВАТ «КАЗК», про фактичну заробітну плату, по відповідній професії за період з 1998 р. по 2000 р.
Він просить перерахувати йому суму відшкодування шкоди, стягнути з ВАТ «КЗРК» недоплату по відшкодуванню шкоди з 1.01.2001 р. по 1.04.2001 р. в сумі 283 грн. 59 коп., та з Фонду соціального страхування… недоплату за період 1.04.2001 р. по 1.03.2002 р. в сумі 1039 грн. 83 коп.
В подальшому представник позивача подав до суду уточнення в якому просить залишити без розгляду вимоги до ВАТ «КЗРК» про стягнення з них недоплати з 1.01.2001 р. по 1.04.2001 р. в сумі 283 грн. 59 коп., та залишити без розгляду вимоги до Фонду соціального страхування… про стягнення недоплати за період 1.04.2001 р. по 1.03.2002 р. в сумі 1039 грн. 83 коп., та залучити останнього по справі в якості третьої особи. Крім того, просить визнати раніше видану ВАТ «КЗРК» довідку про втрачений ним заробіток в сум і 143 грн. 99 коп. не відповідаючій дійсності, призначити йому розмір втраченого заробітку в сумі 238 грн. 52 коп., зобов’язати ВАТ «КЗРК» надати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування… нову довідку, в якій вказати, що розмір втраченого ним заробітку становить на 1.04.200 р. в сумі 238 грн. 52 коп.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 участі не приймав.
Представник позивача, діючий по довіреності позивача, позовні вимоги підтримав, просить визнати раніше видану ВАТ «КЗРК» довідку про втрачений ним заробіток в сумі 143грн. 99 коп. станом на 1.04.2001 р. не відповідаючій дійсності, призначити позивачу розмір втраченого ним заробітку станом на 01.04.2001 р. в сумі 238 грн. 52 коп., зобов’язати ВАТ «КЗРК» надати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування… нову довідку, в якій вказати, що розмір втраченого ним заробітку становить на 1.04.2001 р. в сумі 238 грн. 52 коп.
Представник ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, та пояснив, що підприемство не визнае позовні вимоги позивача, і вважає, що вони безпідставни. ВАТ «КЗРК» правильно робився перерахунок сум відшкодування шкоди, згідно росту заробітної плати по підприємству, просить в позові відмовити повністью.
Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі в судовому засіданні вимоги позивача не визнав, та пояснив, що позивачу своєчасно, та в розмірі, встановленому ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», проводяться страхові виплати і вини Фонду соц. страхування від нещасних випадків… у неправильності призначення розміру відшкодування шкоди немає, підстав для зменшення або збільшення позивачу сум страхових виплат не було, позивач з цього приводу до них не звертався. Просить в задоволені позову відмовити повністю.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази та давши їм належну оцінку, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.
Із трудової книжки встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. позивач ОСОБА_2 поступив працювати підземним гірничочоробочим ВО «Кривбасруда», з 1995 р. переведений працювати ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2003 р. працює ІНФОРМАЦІЯ_3.
За висновком МСЕК позивачу встановлено було в 1995 р. втрата професійної працездатності в розмірі 35%, в наступному розмір втрати працездатності змінився, з 1997 р. встановленл 25%, в 1999 р. 25%, в 2001 р. 25%.
Згідно наказу по підприємству від 26.12.1995 р. НОМЕР_1 відповідач призначив відшкодовувати позивачу шкоду виходячи із заробітної плати , яка була перед освідченням в МСЕК - 30532000 карбованців, та призначено відшкодовувати шкоду в сумі 10686000 крб. з 11.12.1995 р. при 35% втрати працездатності.
Із довідки про втрачений заробіток встановлено, що на 1.01.2001 р. позивачу була встановлена сума втраченого ним заробітку в сумі 143 грн. 99 коп.
Зі спільних постанов адміністрації та профкому ВАТ „КЗРК” та довідки - розрахунку про перерахунок тарифних ставок і сум відшкодування шкоди, починаючи з 1.11.1992 р. по 1.05.2000 р., наданих позивачем видно, що тарифні ставки по підприємству підвищувались: в 2.55 рази з листопада 1992р.,, в 1.95 рази з січня 1993р., в 1.0 рази з березня 1993р., в 2 рази з червня 1993р., в 2.9 рази з вересня 1993р., в 2.1. рази з листопада 1993р., в 3.0 рази з грудня 1993р., в 2 рази з жовтня 1994 р., в 3 рази з лютого 1995 р., в 2.5 рази з січня 1996р., в 1.25 рази з червня 1997р., в 1.3 рази з січня 1998р., в 1.265 рази з липня 1999р., в 1.226 рази з січня 2000р., в 1.217 рази з травня 2000р.
Суд, приймаючи рішення по справі, керувався наступними нормами законодавства.
Постановою КМ України № 974, від 20.10.1994 р. № 720, від 8.02.1995 р. № 102, пункту 28 «Правил відшкодування власником підприємства, закладу, організації або вповноваженим ним органом шкоди, причиненої працівнику пошкодженням здоров’я, пов’язаного з виконанням ним трудових обов’язків»( надалі Правила... ), затвердженими постановою КМ України від 23.06.1993 р. № 472, а також в відповідності з роз’ясненнями Міністерства праці України від 31.05.1993 р. № 06-2100, перерахунок розміру відшкодування шкоди треба провадити шляхом збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок та посадових окладів відповідних працівників. Міністерство праці своїм листом від 17.10.1997р. № 2\2-4171 роз’яснило, що у всіх випадках при перерахунку розміру відшкодування шкоди, коефіцієнт підвищення розміру відшкодування шкоди не може бути меншим від коефіцієнта підвищення заробітної плати відповідного працівника. Однак, з 24.10.1997 р. - з моменту набрання чинності нової редакції пункту 28 «Правил відшкодування шкоди…», при наступному підвищенні тарифних ставок розмір втрачено заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника ( після підвищення тарифних ставок ) при умові роботи його повний календарний місяць або в перерахунку на повний календарний місяць роботи. В разі перевищення, розмір втраченого заробітку обчислюється з середньомісячного заробітку відповідного працівника. Перерахований розмір втраченого заробітку порівнюють з середньомісячним заробітком відповідного працівника, до якого включається 1\12 річної премії за попередній рік.
Суд вважає, що розмір відшкодування шкоди позивачу повинен був нараховуватися та перераховуватися наступним чином: виходячи із наказу по підприємств від 26.12.1995 р. НОМЕР_1 , заробітна плата позивача була призначена в сумі 10686000 крб., при 35% втрати працездатності з 11.12.1995 р.
З 01.01.1996 р. на підставі спільної постанови адміністрації та профспілки ВО «Кривбасруда» від 26.01.1996 р. № 1\6 тарифні ставки було збільшено в 2.5 рази, а розмір відшкодування шкоди збільшено лише в 1.25 рази. Суд приходить до висновку, що розмір відшкодування шкоди необхідно перерахувати в 2.5 рази що становитиме 26715000 крб.
На підставі Указу Президента України „Про грошову реформу в Україні” від 25.08.1996 р., українські карбованці підлягають обміну на гривни по курсу 100000 крб. на 1 гривну. Таким чином, розмір відшкодування шкоди позивачу повинен становити 267 грн. 15 коп.
В 1997 р. позивачу встановлено 25% втрати працездатності , тому сума відшкодування шкоди повинна становити 190 грн. 82 коп.
З 1.06.1997 р. на підставі спільної постанови адміністрації та профспілки ВО « Кривбасруда» тарифні ставки було збільшено на підприємстві в 1.25 рази. Порушуючи вимоги „Правил відшкодування шкоди...” одночасно провести перерахунок розміру відшкодування шкоди, на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок, підприємство позивачу перерахунок на вказаний коефіцієнт не зробило. Отже, з 1.06.1997 р. позивачу розмір відшкодування шкоди необхідно перерахувати та призначити в сумі 238 грн. 52 коп. (190 грн. 82 коп. розмір відшкодування шкоди з 1996 р. х 1.25 ).
В подальшому на підприємству збільшувались тарифні ставки, але позивач не просить перераховувати суму відшкодування шкоди , а суд не може вийти за межі позовних вимог.
Таким чином, сума відшкодування шкоди, порядку втраченого позивачем заробітку станом на 1.04.2001 р. повинна становити 238 грн. 52 коп.
Суд вважає, що розмір втраченого позивачем заробітку станом на 1.04.2001 р. повинен становити 238 грн. 52 коп., а видана ВАТ «КЗРК» довідка про розмір втраченого позивачем заробітку станом на 1.04.2001 р. в сумі 143 грн. 99 коп. не відповідає дійсності.
Керуючись ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, п.п. 9 , 11 , 22, 25, 28 , 43 « Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», ст.10,11, 27, 60, 88, 213 - 215, 233 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати раніше видану Відкритим акціонерним товариством „ Криворізький залізорудний комбінат ” довідку про втрачений ОСОБА_2 заробіток станом на 1.04.2001 р. в сумі 143 грн. 99 коп., такою, що не відповідає дійсності.
Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» надати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області нову довідку, в якій вказати що розмір втраченого ОСОБА_2 заробітку станом на 1.04.2001 р. повинен становити 238 грн. 52 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ Криворізький залізорудний комбінат ” на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 грн. 50 коп. в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, та стягнути на користь держави судовий сбір в розмірі 8 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення cуду набирає законної чинності.
Суддя Н.М. Грищенко