АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці “04”січня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Петлюк В. І.

суддів: Станковської Г.А., Семенюка К.М.

за участю прокурора Чернописький В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 30 грудня 2010 р.,

якою відмовлено у задоволенні подання слідчого СВ Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецької області про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю м. Чернівців, вул. Українська 13А/7, раніше не судимому,

запобіжний захід у виді застави у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн.

На вказану постанову надійшла апеляція прокурора в якій він порушує питання про скасування постанови суду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 вчинив злочин із застосуванням фізичного насильства, а тому може ухилитися від слідства чи суду, вчиняти дії по перешкоджанню встановленню істини у справі та виконання процесуальних дій, а тому на його думку менш суворі запобіжні заходи не пов’язані з ізоляцією від суспільства, не можуть забезпечити виконання ОСОБА_2 процесуальних обов’язків.

На обґрунтування апеляції вказує і на те, що покази ОСОБА_2 не відповідають дійсним обставинам скоєння ним злочину, оскільки суперечать показам потерпілого, свідка, а також замовчує про причетність інших осіб до вчинення цього злочину.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який просив задовольнити апеляцію, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Справа № 10-5/2011 р. Головуючий у І інстанції Войтун О.Б.

Категорія ст. 148, 165-2 КПК України Доповідач Петлюк В.І.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ст.ст. 14, 148, 155 КПК України вбачається, що право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Враховуючи те, що обираючим запобіжним заходом обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винною у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою, який є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків і належної поведінки.

Однак, а ні в поданні слідчого, а ні в матеріалах справи відсутні достатні підстави, які б свідчили про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність.

Застосування запобіжних заходів з метою домогтися від підозрюваної особи певних показань, щодо її причетності до злочину чи викрити у вчиненні злочину інших осіб, або як кари за злочин у вчиненні якого підозрюється особа не допускається.

Досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується за ст. 189 ч.2 КК України за те, що він в період часу з липня по 21 грудня 2010 року за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагали із застосуванням психічного і фізичного насильства від потерпілого ОСОБА_5 передати їм гроші в сумі 30 000 грн.

Це свідчить про те, що об’єктивна сторона злочину, якій на думку досудового слідства вчинив ОСОБА_2 почалась виконувати ним у неповнолітньому віці.

Аналіз ст. 434 КПК України свідчить про те, що взяття під варту як запобіжний захід може застосовуватись до таких осіб лише у виняткових випадках.

Тільки те, що санкція статті за злочин, по якому обвинувачується ОСОБА_2, передбачає покарання у виді позбавлення волі більш як на три роки не дає підстав для застосування такого запобіжного заходу, як взяття під варту.

Крім цього, відповідно до ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується, крім тяжкості вчиненого злочину, вік особи, стан її здоров’я, сімейний та матеріальний стан, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований та має постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, де проживають його батьки, та позитивно характеризується за місцем проживання.

У зв’язку з наведеним, колегія суддів вважає, що в даному випадку районний суд дійшов правильного висновку про те, що взяття під варту ОСОБА_2 є недоцільним, і вірно обрав запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн.., як такий, що у цій конкретній ситуації є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та виконання ним взятих на себе зобов’язань перед органом розслідування та судом.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 148, 150, 154-1, 155, 165-2, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 30.12.2010 року про обрання запобіжного заходу у виді застави у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Головуючий В.І. Петлюк

судді: Станковська Г.А.

ОСОБА_6