Справа №2-а-593/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2009року Кам’янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі головуючого судді Черепахіна В.О.,
при секретарі Зеленій Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам’янці-Подільському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В судовому засіданні, позивач, підтримавши свої позовні вимоги, мотивує їх тим, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2009року його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст.122 ч.1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300грн. Відповідно до вищезазначеної постанови позивач 14.02.2009року о 10год. 57хв. в с.Недобоївці Хотинського району керуючи автомобілем Мерседес держномер ВХ8544АС, перевищив швидкість руху в населеному пункті на 23км./год., рухався зі швидкістю 83 км./год., чим допустив порушення пункту 12,4 ПДР України.
Позивач вказує, що він не порушував правил Дорожнього руху України, оскільки він не керував автомобілем Мерседес держномер ВХ8544АС. Він є власником автомобіля Тойота, яким постійно керує його син ОСОБА_2, а тому вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставним, винесена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню.
Представник відповідача направив суду заперечення, в яких вказується не те, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності правомірно, постанова винесена у відповідності до вимог ст.258 КУпАП, а тому просив в задоволенні позову відмовити і розглядати справу у його відсутності.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно автомобілем Тойота держномер ВХ8544АС, власником якого є його батько ОСОБА_1, керує він і що 14 лютого 2009року саме він керував даним автомобілем о 10год. 57хв. в с.Недобоївці Хотинського району, а не батько.
Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до постанови СЕ № 034262 від 14 лютого 2009року по справі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач 14.02.2009року о 10год. 57хв. в с.Недобоївці Хотинського району керуючи автомобілем Мерседес держномер ВХ8544АС, перевищив швидкість руху в населеному пункті на 23км./год., рухався зі швидкістю 83 км./год., чим допустив порушення пункту 12,4 ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, за яке на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300грн.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.
У відповідності ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно п.п.5 п.4 Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого Постановою КМУ від 14.04.1997 року за № 341, одним з основних завдань ДАІ є захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху.
Відповідно до ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
До адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автономному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, згідно до вимог ст.14-1 ч.1 КУпАП.
Вказана норма статті застосовується лише у разі фіксації порушення працюючими в автономному режимі спеціальними технічними засобами.
Відповідно до Інструкції з використання приладу «Візир», в графі «основні технічні характеристики» зазначено, що прилад працює виключно в режимах вимірювання швидкості, як стаціонарний або патрульний, але ніяк не автоматичний .
З фотографії вбачається, що кут огляду з приладу «Візир» є звуженим ( що є функцією звичайного збільшення фотокамери ), внаслідок чого, не видно жодних автомобілів, які б рухалися поруч, що не доводить їх відсутності. Проте, радарний пристрій «Візир» неможливо налаштувати на вимірювання швидкості певної точки (конкретного автомобіля), оскільки радар вимірює всі швидкості машин у потоці руху і видає на монітор або швидкість найближчого об’єкта або швидкість найшвидшого об’єкта, в залежності від попередніх налаштувань приладу перед роботою (відповідно до Інструкції з використання приладу «Візир»).
В зв’язку з чим, існує можливість, що вищенаведеним приладом могло бути зафіксовано швидкість найшвидшого автомобіля у потоці автомобілів, а сфотографований найближчий об’єкт крупним планом.
Таким чином, відсутні жодні докази, які вказували б, що швидкість руху, яка вказана на фотознімку, належить до автомобіля позивача.
Суд, також враховує, що організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів, відповідно до ст.27 Закону України «Про дорожній рух».
Спеціально контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів. До роботи із спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються (п.13.1, п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 року № 1111).
Згідно до вимог ст.9 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися якщо вони відповідають вимогам, щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації і, за умови, що вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Зі змісту ж оскаржуваної постанови не вбачається, хто саме був допущений до використання спеціального технічного засобу, чи вивчив він інструкції та чи склав залік з використання відповідного приладу.
Крім того, суд не може залишити поза своєю увагою, що в постанові про накладення на позивача адміністративного стягнення, взагалі, не вказано, чи пройшов прилад «Візир», яким було проведено фотозйомку, повірку або державну метрологічну атестацію.
Із пояснень в судовому засіданні позивача та показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що позивач не керував 14.02.2009року о 10год. 57хв. в с.Недобоївці Хотинського району автомобілем Мерседес держномер ВХ8544АС, а керував в цей час та в зазначеному місці автомобілем Тойота держномер ВХ8544АС ОСОБА_2 Враховуючи дану обставину позивач не міг 14.02.2009року о 10год. 57хв. в с.Недобоївці Хотинського району керувати автомобілем Мерседес держномер ВХ8544АС та перевищити швидкість руху в населеному пункті на 23км./год., а отже допустити порушення пункту 12,4 ПДР України. А тому притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КПАП України є безпідставним.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно до ст.62 Конституції України.
Відповідачем не надано доказів правомірності винесеної постанови. Отже, суд приходить до висновку, що лише один фотознімок з виявленим порушенням зафіксований приладом для вимірювання швидкості «Візир» не може бути підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, так як даний пристрій не працює в автоматичному режимі, і дія ч. 6 ст. 258 КУпАП не може на нього поширюватися, а тому відповідачем в порушення вимог ст.ст. 254-255 КУпАП не був складений протокол про адміністративне правопорушення, складення якого в даному випадку є обов’язковим. Як наслідок відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача порушені вимоги ст. 268, 278-280 КУпАП зокрема: не складено протокол про адміністративне правопорушення; не сповіщено позивача про час і місце розгляду справи; справу розглянуто без участі позивача, який належним чином не був повідомлений про час і місце розгляду справи; не роз’яснено права позивачу, в тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката та інших фахівців в галузі права; права на захист; не з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії СЕ № 034262 від 14 лютого 2009року винесена з порушенням вимог ст.ст. 14-1, 254-255, 258, 268, 278-280КУпАП і відповідно до ч. 3 ст. 2, ст. 162 КАС України є протиправною та підлягає скасуванню, як така, що винесена не на підставі і не у порядку, що передбачені законом, а також необґрунтовано, а справа відносно ОСОБА_1 закриттю в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.3, 8, 21, 22, 26, 55, 64, 124 Конституції України, ст.ст.9, 122 ч.1. ст.247, 254, 256, 268, 271, 283, 287-289 КУпАП, ст.ст. 5, 7, 8, 9, 11, 14, 17, 18, 19, 158, 160, 163 КАС України, п.22.9 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України , від 13.11.2006 року за № 1111, суд -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 Івановича до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову СЕ № 034262 від 14 лютого 2009року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 300грн. і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі апеляційної скарги, або шляхом подання в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: