Справа № 161/7273/13-к Провадження №11-сс/773/81/13 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В.

Категорія:: запобіжний захід. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2013 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого Матвієнко Н. В.,

суддів – Опейди В.О., Філюка П.Т.,

при секретарі Білоусі І.Л.

з участю прокурора – Базярука А.А.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

слідчого - Лизуна А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури, процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 08 травня 2013 року про відмову в заміні запобіжного заходу з підписки про невиїзд на домашній арешт щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 08 травня 2013 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області про заміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 з підписки про невиїзд на домашній арешт.

Своє рішення суд мотивував тим, що при зверненні до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 слідчим застосовано норми КПК України в редакції 2012 року, які не підлягають застосуванню, посилаючись при цьому на п.9 Перехідних положень нового КПК України

Не погоджуючись з даним рішенням, прокурор подав апеляцію в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 08 травня 2013 року, як незаконну, постановити нову, якою замінити запобіжний захід з підписки про невиїзд на домашній арешт, поклавши на підозрюваного відповідні обов’язки. Апеляцію обґрунтовує тим, що будь-яких вимог кримінально-процесуального закону при зверненні з клопотання до суду про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 порушено не було. Відповідно до п.12 Перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року) розслідування кримінальних справ, направлених до суду з обвинувальним висновком до набрання чинності діючим КПК України, у разі їх повернення судом прокурору для проведення додаткового розслідування проводиться у порядку, передбаченому КПК України в редакції 2012 року, а тому процесуальні дії слідчого та прокурора відповідають вимогам чинного кримінально-процесуального закону. Крім того, такого запобіжного заходу як підписка про невиїзд в новому КПК немає. В клопотанні зазначено достатньо даних про необхідність заміни ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст судового рішення та доводи апеляційної скарги, прокурора та слідчого, які апеляційну скаргу підтримали, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які апеляційну скаргу заперечили, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи за клопотанням слідчого про заміну відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу з підписки про невиїзд на домашній арешт колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення про відмову в задоволенні клопотання, слідчий суддя обґрунтовано послався на п.9 Перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року), яка стосується безпосередньо запобіжних заходів, застосованих під час досудового слідства до дня набрання чинності новим КПК, які продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим новим Кодексом, тому посилання прокурора в апеляційній скарзі на п.12 Перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року) колегія суддів вважає безпідставними.

Крім того, як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України була направлена з обвинувальним висновком для розгляду в суд і 24 січня 2013 року дана кримінальна справа була направлена прокурору Волинської області для організації та проведення додаткового розслідування і постановою сулу йому був залишений запобіжний захід – підписка про невиїзд.

18.04.2013 року за фактом підробки ОСОБА_1 матеріалів дослідчої перевірки внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013020000000059 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. Дане кримінальне провадження знаходиться у слідчого в особливо важливих справах відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_3, який за погодженням з прокурором відділу прокуратури Волинської області звернувся до суду з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке в подальшому було змінено в резолютивній частині із застосування на заміну запобіжного заходу. В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, довгий час працював в органах внутрішніх справ і може використати свої зв’язки з метою здійснення тиску на потерпілих та свідків, тому є обґрунтований ризик, що він може переховуватись від слідства та суду та здійснювати тиск на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, тому йому необхідно замінити запобіжний захід на більш суворий.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, слідчим та прокурором не наведено вагомих підстав та не представлено доказів, які б свідчили про намагання ОСОБА_1 переховуватись від слідства та суду, а також здійснювати вплив на потерпілих і свідків, які могли би бути підставами для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш суворого запобіжного заходу, ніж йому обраний, а тому колегія суддів вважає апеляцію прокурора необґрунтованою, а рішення слідчого судді – правильним.

Керуючись ст.ст. 392, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,-

У Х В А Л И ЛА:

Апеляцію прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури, процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 08 травня 2013 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: