апеляційний суд чернівецької області
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 13 червня 2006р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Тарбинського В.Г.
Суддів Колотило О.О., Горецької С.О.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями
засудженого ОСОБА_1 та адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок
Хотинського районного суду Чернівецької області від ЗО березня 2006р.
Цим вироком ОСОБА_4,
26.07.1987 року народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, Хотинського району, Чернівецької області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, -засуджений за ст. 186 ч. 1 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі; за ст. 187 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточна міра покарання ОСОБА_4 призначена три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
ОСОБА_1
29.11.1978 року народження, уродженець
та мешканець АДРЕСА_1, Хотинського
району, Чернівецької області, українець,
громадянин України, з базовою середньою
освітою, не одружений, не працюючий,
раніше судимий вироком Хотинського
районного суду від 24.03.1999 року за ст.
ст. 140 ч. З, 44 КК України 1960 року на
один рік шість місяців позбавлення волі;
вироком Першотравневого районного суду
м. Чернівці від 02.08.2001 року за ст. ст. 140
Справа № 11- 220 /2006р. Головуючий у І інстанції Владичан А.І.
Категорія ст.ст.186 ч.1,187 ч.2, 70, 71 Доповідач Колотило О.О. КК України
2
ч. 2, 141 ч. 2, 193 ч. З, 196 ч. 2, 212, 142 ч. 2, 42 КК України 1960 року на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 09.11.2005 року умовно-достроково на два роки, три місяці, три дні,
засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України на сім років і шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02.08.2001 року і остаточна міра покарання ОСОБА_1 призначена вісім років шість місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна.
Запобіжний захід засудженим до набрання вироком чинності залишено утримання під вартою, строк відбуття покарання обчислюється ОСОБА_4 з 24 листопада 2005 року, ОСОБА_1 з 25 листопада 2005 року.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_4 визнаний винним в тому, що 10 листопада 2004 року, приблизно о 18 годині, біля господарства ОСОБА_5 по АДРЕСА_2, Хотинського району, Чернівецької області відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_6 майно на загальну суму 1312 гривень 55 коп.
20.11.2005 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_1, у стані алкогольного сп'яніння, в м. Хотин по АДРЕСА_3, з метою заволодіння чужим майном напали на потерпілу ОСОБА_7 та її малолітню доньку ОСОБА_8 і погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для їх життя та здоров»я почали вимагати передачі грошей, про те ОСОБА_7 стала голосно кликати на допомогу, внаслідок чого засуджені з місця вчиненого злочину втекли.
В апеляціях, адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять вирок суду скасувати і провадження у справі закрити за відсутністю в діях засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_1 складу злочину передбаченого ст.. 187 ч. 2 КК України посилаючись на те, що вони насильства до потерпілих не застосовували і маючи реальну можливість заволодіти їх майном добровільно відмовились від доведення злочину до кінця.
Засуджений ОСОБА_1 просить перекваліфікувати його дії на ст. 186 ч. 2 КК України і звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з добровільною відмовою від вчинення злочину посилаючись на те, що він нічого у потерпілих не взяв і їх відпустив.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляції, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляцій та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.
з
Вина засудженого ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом доказами і не оспорюється в апеляціях.
Також повністю доведена вина засуджених у нападі з метою заволодіння чужим майном, із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Так, засуджений ОСОБА_4 пояснив суду ( а. с. 305-306 ), що 20 листопада 2005 року протягом дня він разом з ОСОБА_1 вживав спиртні напої в закладах громадського харчування м. Хотин, внаслідок чого у нього залишилось 6 гривень і цієї суми не вистачало щоб поїхати додому про що він повідомив ОСОБА_1 Коли вони проходили біля кафе « Хотинчанка», то помітили ОСОБА_7, яка закривала магазин. ОСОБА_1 запропонував викрасти гроші, вони пішли за нею, догнали її, ОСОБА_1 піймав ОСОБА_7, а він дитину, ОСОБА_1 вимагав, щоб вона віддала їм виручку, проте потерпіла відмовилась, стала кликати на допомогу, тому вони злякавшись втекли.
Засуджений ОСОБА_1 в суді ( а. с. № 306-307 ) підтвердив, що ішов слідом за потерпілими разом із ОСОБА_4, який став вимагати у них гроші. ОСОБА_4 тримав дитину, а він ОСОБА_7, яка почала кричати та кликати на допомогу, тому вони втекли.
З протоколу відтворення обстановки та обставин події ( а. с. 155-160) видно, що засуджений ОСОБА_4 добровільно показав яким чином він із ОСОБА_1 напали на потерпілих.
З показів потерпілої ОСОБА_7 на досудовому слідстві ( а. с. 127-128 ), які суд досліджував в судовому засіданні вбачається, що 20 листопада 2005 року, коли вона зачинила магазин і разом із донькою ОСОБА_8, 1999 року народження йшла додому за ними слідом пішли засуджені, у дворі напали на них, ОСОБА_4 схопив дитину, а ОСОБА_1 її і погрожуючи, що заріжуть доньку стали вимагати передачі виручки, однак вона стала кричати та кликати на допомогу і засуджені злякавшись втекли. Погрозу вчинити вбивство доньки вона сприйняла як реальну, тому злякавшись почала кричати і кликати на допомогу.
Згідно з диспозицією ст. 187 КК України розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров»я особи, яка зазнала нападу, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
За таких обставин, оскільки засуджені з метою заволодіння чужим майном погрожували потерпілим застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров»я доводи апеляцій, що не заволодівши майном потерпілих та відпустивши їх засуджені добровільно відмовились від вчинення злочину є необгрунтованими.
Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в нападі з метою заволодіння чужим майном із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_4 і у відкритому викраденні чужого майна , тому їх дії за ст. 187 ч.2 КК України , а ОСОБА_4 і за ст. 186 ч.І КК України кваліфіковані правильно.
Що стосується міри покарання , то вона обрана засудженим у відповідності до вимог ст.ст.65-67 КК України , з урахуванням тяжкості скоєного злочину , даних про особи винних та обставин справи , які пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, що ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, частково визнав свою вину, ОСОБА_1 раніше судимий , обидва засуджені негативно характеризуються , вчинили злочин у стані алкогольного сп'яніння.
Взявши до уваги ці обставини , суд призначив за ст. 187 ч.2 КК України ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді три роки позбавлення волі , а ОСОБА_1 сім років шість місяців позбавлення волі та застосував принцип часткового складання покарань за сукупністю вироків , при санкції ст. 187 ч.2 КК України від семи до десяти років позбавлення волі , тому колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення призначеного їм судом покарання .
На підставі наведеного , керуючись ст..ст.365,366 КПК України , колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без задоволення , а вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від ЗО березня 2006 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 без змін.
Головуючий В.Г. Тарбинський
Судді О.О. Колотило
С.О. Горецька