Справа № 161/17805/13-к Провадження №11-сс/773/193/13 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С.

Категорія: арешт майна Доповідач: Фідря О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого – Фідря О.М.,

суддів - Хлапук Л.І., Денісова В.П.,

при секретарі – Бубало О.О.,

з участю прокурора – Приймачка В.В.

захисника – ОСОБА_1,

підозрюваної ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_2 та її захисника – адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 жовтня 2013 року про задоволення клопотання слідчої СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 жовтня 2013 року задоволено клопотання слідчої СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_2, а саме на автомобілі: «Mitsubishi Lancer» (2008 року), державний номерний знак НОМЕР_1, номер двигуна 4В11СС5196, номер кузова НОМЕР_2 та «Skoda Octavia» (2006 року), державний номерний знак НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5.

Заборонено користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 жовтня 2013 року підозрювана ОСОБА_2 та її захисник – адвокат ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу. Вважають, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки при винесенні даної ухвали допущено однобічність, неповноту судового розгляду та порушення вимог кримінального процесуального закону. Звертає увагу, що клопотання слідчої було розглянуто без участі підозрюваної та її захисника, що позбавило їх можливості висловити свої заперечення щодо законності винесення даної ухвали.

Зазначає, що слідчим суддею всупереч вимогам ст.170 КПК України накладено арешт на майно, яке не відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України. На автомобіль «Шкода», на який накладено арешт, у 2011 році було передано у користування іншим громадянам, що нотаріально посвідчено. Просять ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 жовтня 2013 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2 скасувати.

Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали слідчого судді та доводи апеляції, захисника та підозрювану, які апеляцію підтримали та просили скасувати ухвалу слідчого судді суду першої інстанції, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме майно і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2013 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто вона є підозрюваною у відповідності до вимог ст.42 КПК України.

Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.172 КПК України, правильно прийшов до висновку, що клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України, а тому розглянув його по суті, а не повернув для усунення недоліків.

Відповідно до довідки №912 від 10.10.2013 року з центру надання послуг пов’язаних з використанням автотранспортних засобів підпорядкованого УДАІ УМВС України у Волинській області встановлено, що підозрюваній ОСОБА_2 на праві приватної власності належать автомобілі марки «Mitsubishi Lancer» (2008 року), державний номерний знак НОМЕР_1, номер двигуна 4В11СС5196, номер кузова НОМЕР_2 та «Skoda Octavia» (2006 року), державний номерний знак НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5 (а.с.9-10).

Зважаючи на те, що зазначене у клопотанні слідчого майно належить саме ОСОБА_2, що стверджено відповідними документами, то вимоги щодо накладення арешту на майно є підставними.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянтів про те, що майно на яке накладено арешт, а саме на автомобіль марки «Шкода», згідно нотаріально посвідченій довіреності, використовується іншими особами, права яких було порушено слідчим суддею.

Статтею 170 КПК України передбачено, що майно, на яке накладається арешт, може перебувати у власності підозрюваного, також таке майно може перебувати і в інших фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Посилання апелянта, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді на ту обставину, що слідчий суддя, всупереч вимогам ст.172 КПК України постановив ухвалу, не повідомивши ні підозрюваного, ні захисника про розгляд клопотання, є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя розглянув клопотання з дотриманням вимог ст.ст.172, 173 КПК України та прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення клопотання про арешт майна підозрюваної ОСОБА_2

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_2 та її захисника – адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 жовтня 2013 року про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_2 – без зміни.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: