Справа № 2-а-483/09
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 жовтня 2009 року м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
Головуючого, судді – Івченко Т.П.,
При секретарі – Бардадим О.В.,
За участю:
Позивачки – ОСОБА_1,
Представника відповідача – Урюкалової І.В.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Дніпродзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Заводської районної ради міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області «про визнання дій протиправними та зобов’язання про перерахування та сплату соціальної допомоги, і моральної шкоди”, суд –
встановив:
18.05.2009 року ОСОБА_1 звернулася із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Заводської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому позивачка просить: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплати їй державної допомоги; зобов’язати відповідача призначити їй відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомогу при народженні дитини, у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження дитини в розмірі 10622 гривні 00 копійок; стягнути з відповідача на її корить недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 2122 гривень 00 копійок; зобов’язати відповідача призначити їй відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01.01.2008 року по 01.03.2009 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.01.2008 року – 526 гривень, з наступним підвищенням виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку; стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 5802 гривень 16 копійок; стягнути з відповідача на її корить в відшкодування моральної шкоди 3000 гривень та судові витрати понесені позивачкою.
В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила поновити їй строк на звернення із позовом, визнав причину пропущення строку поважною; визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплаті їй державної допомоги; зобов’язати відповідача провести перерахунок вже призначеної їй допомоги при народженні дитини та по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини в розмірі 10622 гривень 00 копійок; стягнути з відповідача на її корить недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 2122 гривень 00 копійок; зобов’язати відповідача провести перерахунок призначеної відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01.01.2008 року по 01.03.2009 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.01.2008 року – 526 гривень, з наступним підвищенням виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку; стягнути з відповідача на її корить недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 5802 гривні 16 копійок, в іншій частині позовних вимог залишено без змін.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідач не виплатив їй суми при народженні дитини у повному обсязі та відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" їй щомісячно повинна надаватися грошова допомога в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особам, що фактично здійснюють догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Всупереч вимог ст. 15 зазначеного Закону та п.3 ст.22 Конституції України щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008р. виплачувалася не в повному обсязі. Крім того, і на сьогоднішній день відповідач продовжує порушення її права на допомогу яка передбачена Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", чим спричиняє їй та її родині моральну шкоду, що виражається у відсутності грошей не придбання одягу, харчування та інших речей. Моральну шкоду вона оцінює у розмірі 3000 гривень.
Тому прохала з врахуванням всіх обставин зазначених та викладених нею у позовній заяві, поновити їй строк на звернення із позовом, та позов задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги позивачки не визнав у повному обсязі та прохав відмовити позивачці у позові повністю з підстав зазначених у запереченнях наданих Суду.
Вислухав позивачку, представника відповідача, дослідив матеріали справи та вивчив докази надані сторонами, суд приходить до наступного:
Як встановлено в судовому засіданні позивачка звернулася із зазначеним позовом 18.05.2009 року.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено що про порушення свого права, ОСОБА_1 дізналася лише на при кінці 2008 року, та звернулася до відповідача з вимогами про перерахування та виплату сум згідно до вимог ст.ст. 12 і 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у 2009 році , та отримала відповідь про відмову в задоволені своїх вимог від відповідача НОМЕР_1 від 27.04.2009 року (а.с. 14), що також підтверджено поясненнями сторін.
Так, згідно до вимог ст. 102 КАС України, суд з зазначених підстав визнає пропуск позивачкою строк на звернення із позовом за захистом своїх прав, таким що пропущений з поважних причин, та таким, що підлягає поновленню.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджено свідоцтвом про народження видане Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис НОМЕР_2 від 05.12.2007 року (а.с. 9)..
Позивачка ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Виконкому Заводської районної ради, як особа що отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 07.01.2008 року, що підтверджено поясненнями сторін, довідкою (а.с. 27); та як особа що отримувала одноразову допомоги при народженні дитини їй була призначена та виплачувалася зазначена допомога з листопада 2007 року по 01 грудня 2008 року, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 26), поясненнями сторін.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника”.
За таких обставин Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної ради м. Дніпродзержинська є належним відповідачем, а заперечення щодо цих обставин представника відповідача є необґрунтованими.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з боку Управлінні праці та соціального захисту населення Виконкому Заводської районної ради була призначена щомісячна одноразова допомога при народженні однієї дитини з листопада 2007 року по 01.12.2008 року та проводилися виплати у таких розмірах: у листопаді 2007 року – 3400 гривень 00 копійок; з грудня 2007 року по листопад 2008 року, по 425 гривень 00 копійок – щомісячно, на загальну суму 8500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень 00 копійок.
Згідно із ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8500 грн. з виплатою допомоги одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн. та решти протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.2 ч.2 ст.56); а також допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.3 ч.2 ст.56).
З огляду на те, що п.14 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідач проводив відповідні виплати позивачці згідно з вищезазначеним порядком та розміру.
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абз.2 ч.2 ст.56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Враховуючи, що розподіл доходів та видатків в країні визначається Законом України "Про державний бюджет України", який є основним та головним фінансовим нормативним актом на відповідний рік, а допомога при народженні дитини здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетами, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися не ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а абз.2 ч.2 ст.56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини.
Таким чином, допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн. відповідачем була призначена правомірно, а тому у суду не було підстав для визнання таких дій відповідача протиправними.
І тому суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині позову, що стосуються вимог: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплаті їй державної допомоги; зобов’язати відповідача провести перерахунок вже призначеної їй допомоги при народженні дитини та по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини в розмірі 10622 гривень 00 копійок; стягнути з відповідача на її корить недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 2122 гривень 00 копійок; - є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Також, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем позивачці сплачувалася допомога по догляду за однією дитиною до досягнення нею 3-річного віку, яка була призначено з 07.01.2008 року (а.с. 27), в наступному розмірі:
за 2008 рік: з січня по грудень – 130,00 гривень щомісячно; всього за 2008 рік на загальну суму: 1534 гривні 84 копійки; що підтверджено позивачкою та довідкою (а.с. 27);
за 2009 рік: з січня по квітень – по 130, 00 гривень щомісячно; з травня по липень – по 434 гривні 04 копійки; всього за період з січня по липень 2009 року, на суму 1822 гривні 12 копійок.
Згідно частини 1 статті 15 вищезазначеного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України " Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року N 107-VІ було зупинено на 2008 рік дію частини 1 статті 15 Закону № 2811-ХІІ в частині встановлення розміру вказаної допомоги.
У відповідності зі статтями 1, 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Отже до компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції, належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України (законності), в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключною юрисдикцією Конституційного Суду України.
Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому, враховуючи, що Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року не були визнані неконституційними внесені п. 23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року зміни до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" , згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривень., та за період 2009 року по час розгляду справи по суті, Рішень Конституційного суду щодо цього питання також не приймалося, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Так, згідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VI від 26.12..2008, установлено, що у 2009 році:
рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" встановлюється для працездатних осіб у сумі 133 гривні, непрацездатних осіб - 187,5 гривні, інвалідів - 200 гривень. Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім'ї, в якій виховується троє або більше дітей віком до 16 років (до 18 років, якщо дитина навчається), рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) становить для дитини віком до 6 років - 278,5 гривні, для дитини віком від 6 до 18 років - 350,5 гривні.
Допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001, відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Таким, чином, з врахуванням встановленого в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що дії відповідача в частині призначення, нарахування та сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці ОСОБА_1 за період з 07.01.2008 року є відповідними до діючого законодавства і порушень прав позивачки в цій частині в судовому засіданні не встановлено.
Щодо позовних вимог позивачки в частині стягнення з відповідача на її користь в відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 гривень, то в судовому засіданні з боку позивачки не надано доказів в підтвердження цих вимог, тому суд приходить до висновку про їх необґрунтованість.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 22, 46, 64 Конституції України, ст.ст. 12, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007, Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VІ, ч. 1 і ч. 3 ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VI від 26.12.2008 року, п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001, ст. ст. 2, 8, 11, 99, 100, 102, 159-163 КАС України, суд, -
постановив :
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення з адміністративним позовом до суду.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Заводської районної ради міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області «про визнання дій протиправними та зобов’язання про перерахування та сплату соціальної допомоги, і моральної шкоди” – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя Т.П. Івченко