Справа № 2-301/10

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Сербіної Н. Г. ,

при секретарі - Карпенко Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.10.2006 року приблизно о 21 год. її сусід по комунальні квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2, вибив двері на кухні, що є в їхньому спільному користуванні, оскільки вони проживають в комунальній квартирі і з грубими словами кинувся до неї через те, що вона прибрала дитячу коляску яка перешкоджала доступ до мийки на кухні. Відповідач ухопив позивачку руками за шию та наносив їй удари по ногах намагаючись збити з ніг. Оскільки відповідач таким чином збити позивачку з ніг не зміг, наніс їй удар зап»ястям правої руки в район лівої надбрівної частини голови, чим спричинив тілесні ушкодження які в подальшому визнано як тяжкі тілесні ушкодження. Свідками даного побутового конфлікту були його батьки та покійний чоловік позивачки. Заданим фактом Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу. 10.03.2007 року позивачку було визнано потерпілою в кримінальній справі. Постановою Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 19.06.2007 року відповідача було притягнуто в якості обвинуваченого та пред»явлено обвинувачення за ст.. 128 КК України. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 230-И від 20.04.2007 року позивачці було нанесено тілесні ушкодження у вигляді травматичного розриву склери лівого ока з випадінням кришталика і гемофтальмом, що потягло за собою грубі органічні і функціональні порушення лівого ока із значним зниженням гостроти зору ( лік пальців біля обличчя), яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до стійкої втрати загальної працездатності в розмірі 35%. При цьому експертом зроблено висновок про те, що самостійне причинения таких ушкоджень малоймовірне. 16.10.2006 року позивачка звернулася до клініки очних захворювань де було проведено огляд і встановлено, що гострота зору правого ока становить - 1,0, а лівого - 0. Також було виявлено кровопідтік в товщу повік і під конюктиву, розрив склери від 4 до 12 годин від лімба, під конюктивою випавший кришталик, в рані кров та скловидне тіло. Передня камера повністю заповнена кров»ю. Позивачці було вчасно надано допомогу, а саме проведено операцію - видалення випавшого кришталика, вітректомія в рані, ПХО рани лівого ока. Перебуваючи на лікуванні з 17.10.2006 року по 06.11.2006 року та в період реабілітації після операції, на медекаменти та перев»язочні матеріали було витрачено суму 591,15 грн.

Зазначає також, що при проходженні огляду МСЕК їй було встановлено 3 групу інвалідності за загальним захворюванням строком з 07.04.2008 року до 01.05.2009 року. Спеціалізованою офтальмологічною медико- соціальною експертною комісією рекомендовані заходи по відновленню працездатності.

Внаслідок протиправних дій відповідача їй було завдано моральних страждань та приниження людської гідності. Тривалий час позивачка перебувала в лікарні і була позбавлена можливості спілкуватися з рідними та турбуватися про матір інваліда. Через отримані ушкодження позивачка втратила жіночу привабливість та вимушена при спілкуванні прикривати рукою фізичний дефект обличчя. В результаті отриманих тяжких тілесних ушкоджень позивачка стала інвалідом третьої групи, зір лівого ока вже не відновиш, необхідна наступна операція, праве око потребує тепер постійного додаткового догляду, що тягне за собою додаткові витрати на медикаменти та затрат часу.

Просила стягнути з відповідача 20 846 грн. 73 коп., з яких 591 грн. 15 коп. - матеріальна шкода, що затрачена на придбання медикаментів та перев»язочних матеріалів, 255 грн.58 коп. приріст на суму 591 грн. 15 коп. за рахунок інфляції, моральна шкода 20000 грн., судові витрати в сумі 238 грн. 50 коп.

В ході розгляду справи позиваЧка неодноразово змінювала розмір позовних вимог та в останніх уточненнях до позовної заяви від 15.10.2010 року просила стягнути з відповідача 591 грн. 15 коп,- матеріальна шкода, що затрачена на' придбання медикаментів та перев»язочних матеріалів, 255 грн.58 коп,- приріст на суму 591 грн. 15 коп. за рахунок інфляції, моральна шкода 20000 грн., судові витрати в сумі 238 грн. 50 коп., витрати на проїзд до м.Одеси і назад в розмірі 155 грн. 68 коп., які вона затратила в зв»язку проходженням 30.03.2010 року, за направленням з Київського центру мікрохірургії ока, обстеження у професора Венгера В.Є. в Одеському міському лікувально - діагностичному центрі мікрохірургії ока і отримала рекомендацію щодо проведення реконструктивної операції на лівому оці з метою покращення зору, а також витрати згідно договору-доручення на ведення цивільної справи у розмірі 1000 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з тих же підстав, просили його задвольнити.

Відповідач в судовому засіданні 12.10.2009 року позов визнав частково, в частині матеріальної шкоди, що стосується моральної шкоди просив відмовити.

У подальшому в судове засіданні відповідач не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав.

Суд, вислухавши сторони, свідків та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 15.10.2006 року приблизно о 21.05 год. в коридорі комунальної квартири № 3, будинку № 26/30 « а» по вул. Електриків в м. Києві, в ході побутового конфлікту, на грунті особистих неприязних стосунків, відповідач схопив ОСОБА_1 лівою рукою за горло, остання ж у свою чергу, схопила своєю рукою його праву руку, тоді ОСОБА_2, прикладаючи значні фізичні зусилля, різко, у напрямку доверху, смикнув свою праву руку, яку тримала ОСОБА_1, що призвело до настання суспільно - небезпечних наслідків, які він не передбачав, але повинен був і міг передбачити, а саме - до спричинення позивачці тілесного ушкодження у вигляді травматичного розриву склери лівого ока з випадінням кришталика і гемофтальмом, що потягло за собою грубі органічні і функціональні порушення лівого ока із значним зниженням гостроти зору( лік пальців біля обличчя), яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як таке, що потягло за собою стійку постійну втрату загальної працездатності в розмірі 35%.

Постановою заступника прокурора Подільського району м. Києва від 19.02.2007 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ст. 128 КК України (а. с. 1 кримінальної справи №1-П-80/07).

10.03.2007 року постановою слідчого СВ Подільського РУ ОСОБА_1 визнано потерпілою по кримінальній справі №57-1345 (а. с. 35 кримінальної справи №1-П-80/07 ).

З акту судово- медичного дослідження від 07.12.2006 року № 2772/Э вбачається, що позивачці було нанесено тілесні ушкодження у вигляді травматичного розриву склери лівого ока з випадінням кришталика і гемофтальмом, що потягло за собою грубі органічні і функціональні порушення лівого ока із значним зниженням гостроти зору ( лік пальців біля обличчя), яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до стійкої втрати загальної працездатності в розмірі 35%. При цьому експертом зроблено висновок про те, що самостійне причинения таких ушкоджень малоймовірне ( а. с. 14 - 15).

19 червня 2008 року відповідачем була подана заява про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію». У вказаній заяві останній зазначає, що він попереджений, що застосування відносно нього амністії не звільняє його від обов»язку відшкодувати шкоду заподіяну внаслідок вчинення злочину.

В матеріалах справи наявні документи, в яких відповідач повністю визнає свою вину.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 08 серпня 2007 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.. 128 КК України на підставі ст..1 п.б, ст..6 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року. Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

16.10.2006 року позивачка звернулася до клініки очних захворювань Київський міський центр « Травма ока» де ій було надано допомогу, проведено операцію. Перебуваючи на лікуванні з 17.10.2006 року по 06.11.2006 року та в період реабілітації після операції, позивачкою було понесено витрати на медикаменти та перев»язочний матеріал.

Позивачка зазначає, що розмір таких витрат становить 591,15 грн. та в підтвердження цих позовних вимог надала фіскальні чеки.

Вивчивши надані докази, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди доведений лише на суму 465 грн. 69 коп. ( а.с. 12 -13), оскільки деякі з наданих фіскальних чеків взагалі вицвіли, а в інших зазначено ліки та товари, які не були рекомендовані позивачці внаслідок отриманого ушкодження та лікування.

Що стосується вимог позивачки про стягнення з відповідача 255 грн. 58 коп. приросту на суму 591 грн. 15 коп. за рахунок інфляції, то вони є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки витрати на проїзд до м.Одеси і назад пов»язані з лікуванням ушкоджень, які вона отримала внаслідок протиправних дій відповідача і вони підтверджуються матеріалами справи, зокрема квитками від 29.03.2010 року та 30.03.2010 року ( а.с.115), висновком міського лікувально-діагностичного центру мікрохірургії ока м. Одеса від 30.03.2010 року ( а.с.113-а), то задоволенню підлягають і вимоги позивачки про стягнення з відповідача 155 грн. 68 коп. на проїзд до м.Одеси і назад.

Позивачка також зазначила, що їй завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та фізичних стражданнях, яких вона зазнала 15.10.2006 року під час нанесення відповідачем тяжких телесних пошкоджень, у душевних стражданнях, яких позивачка зазнає і зараз, пов»язаних з фізичним ушкодженням обличчя, які спотворюють її зовнішній вигляд. Моральну шкоду позивачка оцінює в 20000 гривень.

Суд вважає, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Так, позивачка потребувала медичної допомоги після нанесення відповідачем тяжких тілесних ушкоджень, з 17.10.2006 року по 06.11.2006 року вона перебувала на лікуванні, їй було зроблено операцію - видалення випавшого кришталика, вітректомія в рані, ПХО рани лівого ока, їй встановлена була інвалідність 3 групи. Крім того, вона отримала стрес, хвилювалася і переживала моральні страждання. В результаті пошкодження ока були порушені її нормальний ритм життя та життєві плани, що також завдавало моральних страждань.

В судовому засіданні встановлено, що шкода позивачці завдана з вини відповідача, а тому саме він має відповідати за завдану шкоду.

Що стосується вимог позивачки про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, згідно договору-доручення на ведення цивільної справи в розмірі 1000 грн., то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, позивачкою надано договір-доручення від 02.01.2010 року, укладений з ПП фірма «ЮРФАКТ», де доручено ОСОБА_4 представництво та захист інтересів позивача у державних, правоохоронних органах та в суді, однак позивачкою не надано доказів, які саме послуги були надані вказаним об»єднанням та відповідний розрахунок надання цих послуг.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково, атому підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стягненню в з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати.

На підставі викладеного, ст. ст.. 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 84, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 621 грн. 37 коп., моральну шкоду в сумі 20000 грн., судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп. та витрати на оплату інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього стягнути 20 710 грн. 87 коп.( двадцять тисяч сімсот десять грн.. 87 коп.).

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. Г. Сербіна