КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 7000/09/1170
05 листопада 2009 року Кіровоградський оружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Чубари Н.В.
суддів - Хилько Л.І., Пасічника Ю.П.,
при секретарі: Коробченко Є.К.
за участю представників:
від позивача: Монзуль К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА ЛЮКС» (надалі – позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (надалі – відповідач) про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, та з урахуванням змін до адміністративного позову просить визнати дії комісії Міністерства внутрішніх справ України з приводу винесення рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян ТОВ «БЕЗПЕКА ЛЮКС» протиправними; скасувати рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян ТОВ «БЕЗПЕКА ЛЮКС»; зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України видати ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян ТОВ «БЕЗПЕКА ЛЮКС».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він звернувся до відділу державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області з клопотанням перед ліцензійною комісією МВС України про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян (категорія А і С) ТОВ «БЕЗПЕКА ЛЮКС», при цьому було надано всі необхідні документи відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України. 26.05.2009 року комісією при УМВС України в Кіровоградській області було надано позитивний висновок з клопотанням перед ліцензійною комісією МВС України про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян (категорія А і С) ТОВ «БЕЗПЕКА ЛЮКС». 03.06.2009р. комісією МВС України прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії у зв’язку з невідповідністю заявника ліцензійним умовам.
Позивач вважає дії відповідача про відмову у видачі ліцензії протиправними, а тому просить суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Представником відповідача подано письмові заперечення на позов, якими вимоги не визнаються з тих підстав, що відмова у видачі ліцензії є правомірною оскільки матеріали ліцензійної справи позивача не містили відомостей, що вказують на наявність у керівника (директора або його заступника) певного рівня освіти, кваліфікації та стажу роботи.
В судовому засіданні 05.11.2009 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 10.11.2009 р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 43 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III (надалі – Закон № 1775-III) відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.
Відповідно до п. 2 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2000 р. № 1698, органом ліцензування щодо господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян є Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно ст. 6 Закону № 1775-III орган ліцензування затверджує ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, крім випадків, передбачених цим Законом; видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними.
Статтею 8 вказаного Закону визначено, що ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України від 14 грудня 2004 року № 145/1501 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1775-III суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:
1) відомості про суб'єкта господарювання - заявника:
найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;
прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;
2) вид господарської діяльності вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.
До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Згідно ст. 11 Закону № 1775-III рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем 22.05.2009 р. до відділу державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області було подано заяву та документи для видачі ліцензії на право провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян відповідно до переліку (а. с. 73, 74).
26 травня 2009 року комісією при УМВС України в Кіровоградській області було надано позитивний висновок з клопотанням перед ліцензійною комісією МВС України про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян (а. с. 7).
Вказаний висновок разом з усіма документами позивача був переданий до ліцензійної комісії МВС України.
За результатами вивчення матеріалів про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, ліцензійною комісією МВС України надано висновок, яким позивачеві відмовлено у видачі ліцензії.
Відмова мотивована невідповідністю заявника (позивача) згідно з поданими документами ліцензійним умовам, установленим для виду господарської діяльності, зазначеному в заяві про видачу ліцензії – відповідно до ст. 10 Закону України «Про вищу освіту» підвищення кваліфікації – це набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності. А тому, свідоцтво про підвищення кваліфікації, видане університетом економіки та права «Крок», не може бути використане як документ, що підтверджує наявність необхідного рівня освіти та кваліфікації у керівника суб’єкта господарювання, який звернувся з заявою про видачу ліцензії на охоронну діяльність.
Разом з тим, суд зазначає, що вказаний висновок відповідача є протиправним з урахуванням наступного.
Пунктом 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян визначено кваліфікаційні вимоги до керівників суб’єкта охоронної діяльності, а саме - керівник (директор, його заступник або керівник філії, іншого відокремленого структурного підрозділу) суб'єкта охоронної діяльності повинен мати фахову вищу освіту за спеціальністю "Фінансово-економічна безпека", або вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, магістр) та диплом про перепідготовку (свідоцтво про підвищення кваліфікації) за спеціальністю "Фінансово-економічна безпека", або вищу освіту та досвід роботи не менше п'яти років на посадах старшого або вищого начальницького складу, старшого або вищого офіцерського складу правоохоронних органів, підрозділів відомчої воєнізованої охорони, військових формувань.
Зі змісту вказаної норми вбачається три альтернативні вимоги до рівня освіти керівника:
1) фахова вищу освіту за спеціальністю "Фінансово-економічна безпека";
2) вища освіта (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, магістр) та диплом про перепідготовку (свідоцтво про підвищення кваліфікації) за спеціальністю "Фінансово-економічна безпека";
3) вища освіта та досвід роботи не менше п'яти років на посадах старшого або вищого начальницького складу, старшого або вищого офіцерського складу правоохоронних органів, підрозділів відомчої воєнізованої охорони, військових формувань.
При цьому суд зазначає, що відповідно до другої вимоги вища освіта може бути за будь-якою спеціальністю, і лише диплом про перепідготовку за спеціальністю "Фінансово-економічна безпека", а тому перепідготовка не може бути поставлена в залежність від здобутої спеціальності за вищою освітою.
З матеріалів справи вбачається, що посадова особа позивача керівник – Добрусєва С.О. закінчила Донецький державний комерційний інститут за спеціальністю «Маркетинг» і їй присвоєно кваліфікацію спеціаліста, тобто вказана особа здобула вищу освіту (а. с. 13).
З 02.04.2009 р. по 05.05.2009 р. вказана особа підвищила кваліфікацію у вищому навчальному закладі університеті економіки та права «Крок» за спеціальністю «Управління фінансово-економічною безпекою на підприємствах України», про що видано відповідне свідоцтво (а. с. 12).
Таким чином, рівень освіти вказаної особи повністю відповідає другій вимозі до кваліфікаційного рівня освіти керівника встановленого п. 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку про помилковість та неправомірність відмови у видачі ліцензії, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також суд зазначає. Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Пред’являючи вимогу про скасування рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян ТОВ «БЕЗПЕКА ЛЮКС», позивачем не зазначено в якій саме формі було прийнято вказане рішення, оскільки на момент звернення до суду про існування вказаного рішення позивач знав лише з повідомлення отриманого ним від відповідача (а. с. 8).
Представником відповідача, разом з письмовими запереченнями на позов долучено до матеріалів справи копію наказу МВС України від 03.06.2009 р. № 247, зі місту якого вбачається, що п. 7 вказаного наказу відмовлено у видачі ліцензії позивачеві.
Таким чином, формою рішення про відмову у видачі ліцензії позивачеві є наказ № 247 від 03.06.2009 р., а саме пункт 7, а тому для повного захисту прав позивача, та недопущення порушення прав та інтересів третіх осіб, суд зазначає, що скасуванню підлягає саме пункт 7 наказу МВС України від 03.06.2009 р. № 247.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 – 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати дії комісії Міністерства внутрішніх справ України з приводу винесення рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охоронною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян ТОВ «БЕЗПЕКА-ЛЮКС» протиправними.
Скасувати п. 7 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03.06.2009 р. № 247 «Про анулювання та відмову у видачі ліцензій», яким ТОВ «БЕЗПЕКА-ЛЮКС» відмовлено у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності.
Зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України видати ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА ЛЮКС».
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) в розмірі 3 грн.40 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 10.11.2009 р.
Головуючий суддя підпис Чубара Н.В.
Судді підпис Хилько Л.І.
підпис Пасічник Ю.П.
З оригіналом згідно:
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Чубара Н.В.