Справа № 161/9912/13-к Провадження №11-сс/773/138/13 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В.
Категорія:скарга на постанову про закриття кримінального провадження Доповідач: Оксентюк В. Н.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2013 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Оксентюка В.Н.,
суддів - Бешти Г.Б., Гапончука В.В.,
з участю секретаря - Лунь О.В.,
прокурора - Лисюка В.В.,
скаржника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого прокуратури Волинської області Гиричука Я.П. про закриття кримінального провадження, -
В С Т А Н О В И Л А:
10 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду зі скаргою в якій просив скасувати постанову старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Волинської області Гиричука Я.Л. від 16 травня 2013 року, якою кримінального провадження за ч. 3 ст. 364 КК України відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що подана ОСОБА_1 скарга за своїм змістом є незрозуміла. З тексту скарги не можна визначити, яку саме постанову слідчого просив він скасувати. Крім цього, з поданої ОСОБА_1 скарги вбачається, що оскаржувану постанову слідчого він отримав 27 травня 2013 року, а скаргу на цю постанову подав до суду 10 червня 2013 року, тобто після закінчення встановленого законом на її оскарження строку і питання про його поновлення у своїй скарзі не ставить.
ОСОБА_1 у поданій апеляції зазначає, що він не був повідомлений про час і місце розгляду справи. Посилання слідчого судді в ухвалі, що він відмовився прибути в судове засідання ніякими доказами не підтверджуються і є безпідставними. Скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження подав у 10-ти денний строк. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, а за його скаргою призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляції, скаржника ОСОБА_1, який подану апеляцію підтримав, прокурора та слідчого, які апеляції не визнали, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу. З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 судом першої інстанції не був повідомлений про час і місце розгляду справи і справа розглянута у його відсутності. Розглянувши справу у відсутності скаржника слідчий суддя позбавив його можливості реалізувати у суді свої права, визначенні кримінально-процесуальним кодексом України.
Крім цього, відмовляючи скаржнику у задоволенні скарги слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустив строк на оскарження постанови старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Волинської області Гиричука Я.Л. від 16 травня 2013 року.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_1 подав скаргу на зазначену постанову 06 червня 2013 року, що стверджується штемпелем на конверті ( а.с. 2 ), тобто у встановлений законом 10-ти денний строк. Тому висновки слідчого судді про пропуск ОСОБА_1 без поважних причин строку на оскарження вказаної постанови не відповідають фактичним обставинам справи.
Також в матеріалах справи відсутній журнал судового засідання та технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції.
Таким чином, при розгляді справи, слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а зроблені ним висновки не відповідність фактичним обставинам справи, що відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою скасування ухвали і постановлення нової ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за слідками апеляційного провадження за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 15 січня 2013 року старшим слідчим СВ прокуратури Волинської області Гіруком Я.П. за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомісті за № 420130200000000004 про зловживання службовим становищем першого заступника начальнака УМВС України у Волинській області ОСОБА_4 та на начальника фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УСВС України у Волинській області ОСОБА_5 Дії останніх слідчим попередньо кваліфіковані за ч. 3 ст. 364 КК України.
В ході проведення досудового розслідування доказів, які би вказували про вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України зібрано не було, а тому 16 травня 2013 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Своє рішення старший слідчий прокуратури Волинської області обгрунтував тим, що 09 січня 1998 року майор внутрішньої служби ОСОБА_1 був звільнений із органів МВС України у запас збройних сил на підставі п. 64 «г» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», тобто через скорочення штатів. Вказаний факт стверджується наказом по особовому складу УМВС України у Волинській області за № 3 о/с від 09.01.1998 року.
Відповідно до редакції ст. 23 Закону України «Про міліцію», яка діяла на час звільнення ОСОБА_1, а також нині чинною редакцією цієї статті, яка регулює порядок виплати одноразової грошової допомоги та компенсації заподіяння шкоди майну, а також постановами Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року № 59 та від 12 травня 2007 року № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» одноразова грошова допомога виплачується у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання своїх службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через місяць після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
З матеріалів кримінального провадження та особистих пояснень, які ОСОБА_1 дав у суді апеляційної інстанції встановлено, що на час звільнення з органів МВС України у запас збройних сил він поранення (контузії, травми або каліцтва), а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ не мав, такої інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, він не мав і на час звернення з письмовими заяви до Управління МВС України у Волинській області про виплату одноразової грошової допомоги, а тому перший заступник начальника УМВС України у Волинській області ОСОБА_7 та начальник відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 обґрунтовано відмовили йому у виплаті цієї допомоги.
Правомірність дій ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової допомоги останній оскаржив до Луцького міськрайонного суду постановою якого від 28 грудня 2011 року, ОСОБА_1 відмовлено в позові на дії та бездіяльність Управління Міністерства Внутрішніх справ України, у зв'язку з невиплатою йому вказаної грошової допомоги.
Оскільки законних підстав для виплати одноразової допомоги ОСОБА_1 немає, то в діях першого заступника начальника УМВС України у Волинській області ОСОБА_7 та начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 364 КК України.
Тому старший слідчий СВ прокуратури Волинської області правомірно закрив кримінальне провадження щодо вказаних осіб за ч. 3 ст. 364 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутності у їх діях складу вказаного злочину.
Всі вказівки, які були дані суддею Луцького міськрайонного суду в ухвалі від 15 квітня 2013 року старшим слідчим прокуратури Волинської області Гиричуком Я.Л. в ході розслідування кримінального провадження повністю виконані, а тому доводи скаржника про невиконання слідчим вказівок судді не ґрунтуються на матеріалах справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 407 ч.3 п.2, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу.
В задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області від 16 травня 2013 року, якою кримінальне провадження за № 420130200000000004 щодо першого заступника начальника УМВС України у Волинській області ОСОБА_4 та начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 364 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України відмовити.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді